Варшава, 11 липня 2002 – У четвер, 11 липня, комісар зі справ розширення Євросоюзу Ґюнтер Фергойґен переконував у Варшаві польських лідерів до нової рільничої політики. При цьому високий брюссельський урядовець підкреслив, що у випадку, якщо Польща не погодиться на нові пропозиції ЄС у ділянці сільського господарства, то вступ Польщі до спільноти може бути відкладений навіть і на 20 років. Наша кореспондентка у Варшаві розповідає докладніше про те, як польські політики оцінюють пропозиції стосовно реформи Спільної рільничої політики Євросоюзу.
Польські експерти відзначають, що основний напрям реформи спільної політики Євросоюзу в галузі рільництва, яку, можливо, схвалять країни п’ятнадцятки, не суперечить довготерміновим інтересам польського сільського господарства.
Поляки відзначають, що в проекті реформи є заохочуючі для Польщі сигнали. Зокрема, польським фермерам вигідне було б спрощення політики в тому сенсі, що доплати проводилися б для цілого господарства, а не для окремих видів продуктів. Оскільки більшість польських ферм – це малі господарства, то їх відповідно не зачепило б запровадження ліміту на доплати. Вигідно польським селянам також те, що Європейський Союз більшу ставку робить на екологічні продукти. Бо в Польщі селяни використовують значно менше штучних добрив, аніж у країнах п’ятнадцятки. Відповідно польським фермерам було б легше достосуватися до нових вимог. Вигідні Польщі також акценти на ширше використання в рільництві екологічних джерел енергії, оскільки це сбігається з польським проектом застосування біопалив.
Словом, є багато добрих для Польщі сигналів у тому документі, який може схвалити незабаром Євросоюз.
Але є і тривожні моменти. Наприклад, справа жита. Відмова від інтервенції у його скупі, а в Польщі вирощують багато жита, – може означати розорення тих господарств, які спеціалізуються на цій культурі. Також і з пшеницею можуть бути проблеми. Вона вже зараз у Польщі дорожча, ніж у ЄС.
Але найболючіше питання – це доплати фермерам. Європейський Союз пропонує тепер не десятирічний, а семирічний перехідний період, після якого польські рільники матимуть такі ж доплати, як західні.
Ґюнтер Фергойґен , перебуваючи 12 липня у Варшаві, підкреслив, що поляки мусять бути еластичні і відкриті та погодитися на нові умови. До того ж комісар дав зрозуміти, що іншого виходу Польща просто не має.
Отож у четвер цілий день представник із Брюсселя переконував польських політиків, аби вони погодилися на нові умови. Який результат таких розмов? Можливо, уряд Польщі і прийме умови. Але не треба забувати про чисельну опозицію у Польщі, про селян, організованих у Народну Самооборону. З цієї частиною суспільства можуть бути проблеми.
Польські експерти відзначають, що основний напрям реформи спільної політики Євросоюзу в галузі рільництва, яку, можливо, схвалять країни п’ятнадцятки, не суперечить довготерміновим інтересам польського сільського господарства.
Поляки відзначають, що в проекті реформи є заохочуючі для Польщі сигнали. Зокрема, польським фермерам вигідне було б спрощення політики в тому сенсі, що доплати проводилися б для цілого господарства, а не для окремих видів продуктів. Оскільки більшість польських ферм – це малі господарства, то їх відповідно не зачепило б запровадження ліміту на доплати. Вигідно польським селянам також те, що Європейський Союз більшу ставку робить на екологічні продукти. Бо в Польщі селяни використовують значно менше штучних добрив, аніж у країнах п’ятнадцятки. Відповідно польським фермерам було б легше достосуватися до нових вимог. Вигідні Польщі також акценти на ширше використання в рільництві екологічних джерел енергії, оскільки це сбігається з польським проектом застосування біопалив.
Словом, є багато добрих для Польщі сигналів у тому документі, який може схвалити незабаром Євросоюз.
Але є і тривожні моменти. Наприклад, справа жита. Відмова від інтервенції у його скупі, а в Польщі вирощують багато жита, – може означати розорення тих господарств, які спеціалізуються на цій культурі. Також і з пшеницею можуть бути проблеми. Вона вже зараз у Польщі дорожча, ніж у ЄС.
Але найболючіше питання – це доплати фермерам. Європейський Союз пропонує тепер не десятирічний, а семирічний перехідний період, після якого польські рільники матимуть такі ж доплати, як західні.
Ґюнтер Фергойґен , перебуваючи 12 липня у Варшаві, підкреслив, що поляки мусять бути еластичні і відкриті та погодитися на нові умови. До того ж комісар дав зрозуміти, що іншого виходу Польща просто не має.
Отож у четвер цілий день представник із Брюсселя переконував польських політиків, аби вони погодилися на нові умови. Який результат таких розмов? Можливо, уряд Польщі і прийме умови. Але не треба забувати про чисельну опозицію у Польщі, про селян, організованих у Народну Самооборону. З цієї частиною суспільства можуть бути проблеми.
