Прага, 11 липня 2002 – Табір неподалік центральночеського міста Пршібрам зводили військовополонені під наглядом радянських солдатів. Комуністичні фахівці вибрали цю частину Чехословаччини не даремно: цей реґіон багатий на руди, передусім – уранову, а тому режим швидко шукав дешеву робочу силу. Нею стали так звані неблагонадійні, інакомислячі, в тому числі – й багато чужинців із емігрантів, яким свого часу уряд демократичної Чехо-Словаччини Томаша Масарика надав притулок. Серед в’язнів були і вихідці з України.
Перших в’язнів концтабір прийняв уже в 1947 році, роком пізніше концтабір перетворився на табір примусових робіт. Так було до 1951 року, коли табір «Война» став тюрмою, хоча по суті умови ув’язнення не мінялись. До табору потрапляли тільки політичні в’язні, вони й далі виходили щоденно на тяжку примусову працю в уранових шахтах. Табір «Война» припинив своє існування в 1961 році, і з цього часу аж до оксамитної революції 1989-го його терени належали до так званих «засекречених» і були недоступними, хоча всі в околиці знали, про що йдеться.
Зрозуміло, час робив своє, дерев’яні бараки нищились, землянки, бункери, інші табірні споруди заростали чагарником. Ареалові табору загрожувало цілковите знищення.
Першим, кому спала на думку ідея звести в цьому місці пам’ятник на честь усіх політичних в’язнів комуністичного режиму, був Вацлав Гавел. Президент тодішньої Чехословаччини, а в минулому дисидент, Вацлав Гавел на власному досвіді добре знав, що таке комуністична тюрма і яким у ній було ставлення до інакомислячих.
Його думку підтримала Конфедерація чеських політичних в’язнів, а в 1992 році уряд ухвалив проект реставрації табору і кошторис. Так ідея Вацлава Гавела набула реальних рис. Розпочався збір експонатів, та найважливіше – свідчень очевидців, а табором перейшли сотні в’язнів. Їхні свідчення підтверджують: концтабір «Война» належав до найжорстокіших таборів часів комуністичної Чехословаччини: наприклад, тюремна так звана «одиночка» була землянкою, звідкіля виходили напівсліпі люди, а робота в уранових шахтах знезсилювала і найміцніших.
Нині приміщення табору перетворюють на музейні експозиції. Перших відвідувачів табір-музей «Война» має прийняти ще цього року.
І на закінчення таке: у січні цього року розпочався судовий процес над колишнім начальником комуністичного табору «Война» Ярославом Дубою, який звинувачується в особливо жорсткому ставленні до політичних в’язнів.
Перших в’язнів концтабір прийняв уже в 1947 році, роком пізніше концтабір перетворився на табір примусових робіт. Так було до 1951 року, коли табір «Война» став тюрмою, хоча по суті умови ув’язнення не мінялись. До табору потрапляли тільки політичні в’язні, вони й далі виходили щоденно на тяжку примусову працю в уранових шахтах. Табір «Война» припинив своє існування в 1961 році, і з цього часу аж до оксамитної революції 1989-го його терени належали до так званих «засекречених» і були недоступними, хоча всі в околиці знали, про що йдеться.
Зрозуміло, час робив своє, дерев’яні бараки нищились, землянки, бункери, інші табірні споруди заростали чагарником. Ареалові табору загрожувало цілковите знищення.
Першим, кому спала на думку ідея звести в цьому місці пам’ятник на честь усіх політичних в’язнів комуністичного режиму, був Вацлав Гавел. Президент тодішньої Чехословаччини, а в минулому дисидент, Вацлав Гавел на власному досвіді добре знав, що таке комуністична тюрма і яким у ній було ставлення до інакомислячих.
Його думку підтримала Конфедерація чеських політичних в’язнів, а в 1992 році уряд ухвалив проект реставрації табору і кошторис. Так ідея Вацлава Гавела набула реальних рис. Розпочався збір експонатів, та найважливіше – свідчень очевидців, а табором перейшли сотні в’язнів. Їхні свідчення підтверджують: концтабір «Война» належав до найжорстокіших таборів часів комуністичної Чехословаччини: наприклад, тюремна так звана «одиночка» була землянкою, звідкіля виходили напівсліпі люди, а робота в уранових шахтах знезсилювала і найміцніших.
Нині приміщення табору перетворюють на музейні експозиції. Перших відвідувачів табір-музей «Война» має прийняти ще цього року.
І на закінчення таке: у січні цього року розпочався судовий процес над колишнім начальником комуністичного табору «Война» Ярославом Дубою, який звинувачується в особливо жорсткому ставленні до політичних в’язнів.
