Симферополь, 12 липня 2002 – Ідея Леоніда Грача та Юрія Лужкова з побудовою мосту через Керченську протоку, схоже, остаточно луснула. Як виявилося, і залізнична поромна переправа як перший крок до реалізації цієї ідеї теж виявилася під загрозою поховання.
Насамперед про анекдот, популярний цими днями в Криму. Отже, лідер кримських комуністів якось подався до Сполучених Штатів, де зустрічався з місцевими марксистами і ленінцями. Гарно поживши в Америці кілька днів, він запитав в американських товаришів, за рахунок чого вони так добре харчуються? – А ось цей міст бачиш? – відповіли тамтешні вожді місцевого пролетаріату, показуючи на один із мостів через Гудзон. – Ми там поставили партійний пікет і збираємо по долару з кожного автомобіля. Запросив лідер кримських комуністів американських колег до Криму. Тиждень ті гарно відпочивали на Південнобережжі, а потім і питають: а за рахунок чого такий гарний банкет? А кримський вождь і відповідає: А ось цей міст через Керченську протоку бачите? – Ні, – витріщилися товариші зі Штатів. – Так от за рахунок цього наша парторганізація вже четвертий рік гарно живе, – скромно повідомив перший секретар.
Ось такий анекдот, який місцеві спостерігачі вважають дуже схожим до правди. Уже четвертий рік точаться дебати, яким бути мостові через Керченську протоку з Криму на Кубань. Але виглядає так, що його зовсім не буде. Після того, як Леонід Грач програв парламентські вибори, в кримському уряді повністю згорнули роботи в цьому напрямку. Прем’єр-міністр автономії Сергій Куницин днями заявив, що важливішим і реальнішим є завдання відновлення залізничної поромної переправи “Порт Крим – Порт Кавказ”. Якщо побудову моста фахівці оцінили в півтора-два мільярди американських доларів, то відновлення переправи – у 100-200 мільйонів доларів.
Леонід Грач, втративши владу, все ж не захотів випускати з рук таку виграшну ідею. Уже після виборів до Феодосії прибув придбаний на кошти московського уряду залізничний пором “Сахалін-6”. Виступав Леонід Грач, грала музика, у повітря летіли освітлювальні ракети та феєрверки, на фуршеті кримське вино лилося рікою.
Зрештою хтось із журналістів додумався запитати, а чому пором із Далекого Сходу прибув до Феодосії, а не до Керчі. Як виявилося, його водотонажність і розміри такі, що в Керченський порт пором “Сахалін-6” просто не може ввійти. Там немає і необхідної глибини, і потрібних причалів. Створення ж відповідної інфраструктури в Керчі обійдеться в кілька десятків мільйонів доларів. Тож було вирішено, що портом приписки “Сахаліну-6” буде Феодосія, і звідси він ходитиме до Новоросійська, а потім, можливо, до Варни чи Стамбула.
А про Керченський міст Леонід Грач публічно вже не згадує. Тим не менш зв’язків з московським мером не пориває. Наступні 4 роки у фінансовому плані для кримських комуністів будуть непростими.
Насамперед про анекдот, популярний цими днями в Криму. Отже, лідер кримських комуністів якось подався до Сполучених Штатів, де зустрічався з місцевими марксистами і ленінцями. Гарно поживши в Америці кілька днів, він запитав в американських товаришів, за рахунок чого вони так добре харчуються? – А ось цей міст бачиш? – відповіли тамтешні вожді місцевого пролетаріату, показуючи на один із мостів через Гудзон. – Ми там поставили партійний пікет і збираємо по долару з кожного автомобіля. Запросив лідер кримських комуністів американських колег до Криму. Тиждень ті гарно відпочивали на Південнобережжі, а потім і питають: а за рахунок чого такий гарний банкет? А кримський вождь і відповідає: А ось цей міст через Керченську протоку бачите? – Ні, – витріщилися товариші зі Штатів. – Так от за рахунок цього наша парторганізація вже четвертий рік гарно живе, – скромно повідомив перший секретар.
Ось такий анекдот, який місцеві спостерігачі вважають дуже схожим до правди. Уже четвертий рік точаться дебати, яким бути мостові через Керченську протоку з Криму на Кубань. Але виглядає так, що його зовсім не буде. Після того, як Леонід Грач програв парламентські вибори, в кримському уряді повністю згорнули роботи в цьому напрямку. Прем’єр-міністр автономії Сергій Куницин днями заявив, що важливішим і реальнішим є завдання відновлення залізничної поромної переправи “Порт Крим – Порт Кавказ”. Якщо побудову моста фахівці оцінили в півтора-два мільярди американських доларів, то відновлення переправи – у 100-200 мільйонів доларів.
Леонід Грач, втративши владу, все ж не захотів випускати з рук таку виграшну ідею. Уже після виборів до Феодосії прибув придбаний на кошти московського уряду залізничний пором “Сахалін-6”. Виступав Леонід Грач, грала музика, у повітря летіли освітлювальні ракети та феєрверки, на фуршеті кримське вино лилося рікою.
Зрештою хтось із журналістів додумався запитати, а чому пором із Далекого Сходу прибув до Феодосії, а не до Керчі. Як виявилося, його водотонажність і розміри такі, що в Керченський порт пором “Сахалін-6” просто не може ввійти. Там немає і необхідної глибини, і потрібних причалів. Створення ж відповідної інфраструктури в Керчі обійдеться в кілька десятків мільйонів доларів. Тож було вирішено, що портом приписки “Сахаліну-6” буде Феодосія, і звідси він ходитиме до Новоросійська, а потім, можливо, до Варни чи Стамбула.
А про Керченський міст Леонід Грач публічно вже не згадує. Тим не менш зв’язків з московським мером не пориває. Наступні 4 роки у фінансовому плані для кримських комуністів будуть непростими.
