Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 12:49

Прямий Ефір: Міжнародний кримінальний суд – точка зору України


Прямий Ефір: Міжнародний кримінальний суд – точка зору України

Київ-Прага, 16 липня 2002 – Ведучі: у Празі Ірина Халупа, в Києві Юлія Жмакіна. Гості студії: журналіст-міжнародник Сергій Згурець, голова Національної асоціації «За Міжнародний кримінальний суд», організатор кампанії української Асоціації «Міжнародна Амністія» Наталія Дульнєва, директор міжнародних програм центру Разумкова Валерій Чалий, суддя Міжнародного Трибуналу з колишньої Югославії Володимир Василенко.

Ірина Халупа

Повинна нагадати нашим слухачам, в ефірі “Вечірня Свобода”. Час перейти до другої теми – “Міжнародний кримінальний суд: точка зору України.” Наші гості: журналіст-міжнародник Сергій Згурець, голова Національної асоціації «За Міжнародний кримінальний суд», організатор кампанії української Асоціації «Міжнародна Амністія» Наталія Дульнєва, директор міжнародних програм центру Розумкова Валерій Чалий, суддя Міжнародного Трибуналу з колишньої Югославії Володимир Василенко.

З 1 липня цього року у Гаазі розпочав діяльність Міжнародний Кримінальний Суд. Передбачається, що цей постійно діючий міжнародний трибунал судитиме конкретних осіб за найгірші злочини, згідно з міжнародним гуманітарним правом – а саме, за військові злочини, злочини проти людства та геноцид. Україна має намір співпрацювати з Міжнародним Кримінальним Судом. Для цього їх необхідно підкорегувати національне законодавство. Про сам зміст та історію створення Міжнародного Кримінального Суду – у матеріалі нашої київської колеги Надії Шерстюк:

Уперше ідея про створення Міжнародного кримінального суду з'явилася у середовищі міжнародних правозахисних організацій, таких як “Amnesty international” і «Human Rights Watch”. Їхні представники наголошували на необхідності запровадження такого судового органу, який би дозволяв притягати до кримінальної відповідальності не лише цілі держави, але й конкретних осіб, винних у масових убивствах людей. У липні 1998 року на дипломатичній конференції у Римі було ухвалено Статут МКС, який отримав назву Римський Статут.

Його підписали більше 150 – ти держав. Україна також поставила свій підпис під цим документом і наразі ведеться підготовча робота щодо ратифікації Римського статуту. На думку представника офісу Уповноваженого з прав людини Валерія Тереця, приєднання України до МКС, тобто ратифікація Римського Статуту надасть можливість імплементувати міжнародне захисне право в українське законодавство. За його словами, це, у свою чергу, реалізує частину другу статті 55 Конституції, де мовиться , що кожний має право звернутися що Міжнародного Кримінального суду щодо захисту своїх прав і свобод. “Це розширить коло правового захисту людини в нашій державі”, - підкреслив пан Терець.

У червні 2002 року Конституційний суд України ухвалив рішення, згідно з яким - для ратифікації Статуту - Україна має внести зміни до Основного закону. Текст поправок до Конституції, який розробили Міністерство закордонних справ і Міністерство юстиції, наразі перебуває на розгляді в Адміністрації Президента. Після узгодження тексту з Адміністрацією Президента, Римський Статут разом із запропонованими змінами знову надійде до Конституційного суду, а потім у парламент для голосування.

Ірина Халупа

Виступаючи на церемонії підписання статуту Міжнародного кримінального суду в Римі 18 липня 1998 року Кофі Аннан - Генсекретар ООН - сказав, зокрема, таке: створення суду і надалі є надією для прийдешніх поколінь та гігантським кроком уперед на шляху до торжества універсальних прав людини та верховенства права.

Пані Дульнєва, пан Василенко, ми живемо в 21 століття, але 20 століття бачило страшні злочини проти людства у небачених масштабах до цього століття. Наприкінці 20 століття створилися деякі трибунали, щоб судити тих злочинців.

Ви, пане Василенко, є суддею міжнародного трибуналу колишньої Югославії. Сьогодні ми обговорюємо міжнародний кримінальний суд, який почав діяти від 1 липня. Наскільки ефективними будуть ці трибунали і наскільки вони зможуть здійснювати запобіжну роль, аби злочини, які ми бачили наприкінці 20 століття, не повторилися?

Наталя Дульнєва

Міжнародний Кримінальний суд , по-перше, є трошки інакшим, ніж трибунали по колишній Югославії. Це трибунали, діяльність яких розповсюджуються на певні кримінальні діяння, які вчинені в окремому регіоні в певний час. Що стосується МКС, його юрисдикція тяжіє до універсальної й повинна розповсюджуватися на всі країни, які ратифікували Римський статут, а в певний випадках, і на країни, які його не ратифікували. Він має тільки часові рамки і судитиме злочини, які були скоєні після 1 липня 2002 року.

Що стосується його ефективності, то, принаймні, коаліція “За міжнародний кримінальний суд” (яка складається з понад тисячі правозахисних організацій) зробила все для того, щоб цей суд був якомога ефективніший. Наразі вже працює експертна команда з 4 осіб у Гаазі, які з 1 липня приймають скарги. Мені ще невідомо про те, чи були прийняті скарги, але вже існує процедура приймання: вони будуть складатися з спеціальних сейфах, і після того, як будуть обрані прокурори суду, скарги будуть передаватися їм. Що стосується злочинів, які буде судити МКС, то геноцид, злочини проти людства завжди засуджувалися міжнародним правом, але досі ще не було жодного механізму застосування цих міжнародних угод, які могли би карати злочинців. І Міжнародний кримінальний суд є першою у світі інстанцією, яка буде це робити.

Коли Кофі Аннан виступав на церемонії набуття чинності Суду римським статутом, він заявив, що створення Міжнародного кримінального суду, можливо, найважливіша подія в історії людства з часів другої світової війни після створення ООН.

Ірина Халупа

Пане Василенко, Ви працюєте в Міжнародному трибуналі. Коли закінчаться судові процеси над звинуваченими людьми, Ваш трибунал перестане працювати. Як ви вважаєте, наскільки цей Кримінального суд, який, за словами пані Дульневої, матиме юрисдикцію по всьому світі, буде ефективним? По-друге, чи він відіграватиме якусь запобіжну роль? Чи може саме існування такого суду деяких авторитарних тиранів налякає і вони не будуть вдаватися до таких злочинів, які ми бачили наприкінці 20 століття?

Володимир Василенко

Звичайно, цей суд створюється для покарання найтяжчих злочинів, які може вчинити фізична особа – або окремий громадянин, або посадові особи держави. Це злочини проти людства, злочини геноциду, військові злочини – тобто такі, які сьогодні визнаються найнебезпечнішими і несуть загрозу не лише миру й безпеці, а і найважливішим правам людини – праву на життя, насамперед. Покарання за такого роду злочини було передбачено свого часу в статутах Нюнбергського і Токійського військових трибуналів, які були створені після Другої світової вони для покарання японських і німецьких військових злочинців. До цього Варшавський договір передбачав також покарання військових, які були визнані винними у розв’язуванні й учиненні військових злочинів під час Першої світової війни. Сьогодні існують спеціальні трибунали для покарання злочинів, які були вчинені на території колишньої Югославії.

Міжнародний кримінальний суд – це постійна судово-кримінальна інстанція. Сам факт створення цього суду є суворим попередженням для тих осіб, які чи мають намір чи будуть чинити міжнародні злочини. Саме в цьому полягає його попереджувальна функція.

Я би сказав так: критерієм ефективності або мірилом ефективності новоствореного міжнародного кримінального суду буде відсутність таких міжнародних злочинів.

Ірина Халупа

Сам початок цього суду відбувся в дещо такий захмареній атмосфері, оскільки США від самого початку вимагали певних індульгенцій, вимагали, щоб їхні миротворці були визнані недоторканними перед цим судом. Ніби це питання вирішене, ця недоторканність накладається на 1 рік, а після того знову повернемося до дискусії. Чи це, може, дещо в негативному світлі рушило цей суд у дію?

Володимир Василенко

Я як юрист не розумію позицію США. І тут я не один, а США у цьому питанні опинилися в міжнародній ізоляції. Вони одні проти всіх. Те, що зараз вирішено в Нью-Йорку - це компроміс, який не є схваленням позиції США, а є засобом продовження миротворчої операції у Боснії. Але позиція США не вплине на функціонування цього суду.

Валерій Чалий

У мене питання - чому Україна до сих пір не приєдналася до цієї інституції. Я скажу свою думку. Уважно читав висновки Конституційного суду України, дивився заперечення адміністрації президента, а , до речі, позиція МЗС була – підтримати ратифікацію. Там цікавий парадокс – Міжнародний Кримінальний Суд якраз створюється для доповнення національних органів юрисдикції. У нас основний аргумент – Конституція не передбачає такого. Мені здається, немає нерозв’язаних правових питань, є позиції політичні, внутрішньополітичні. І навряд ті країни, які перераховувалися тут, мають кращу ситуацію з відповідністю внутрішнього законодавства. Чомусь вони зараз грають за цими міжнародними правилами...

Юлія Жмакіна

А Україна чогось боїться?

Валерій Чалий

Мабуть. Це питання не до мене, а до тих, хто саме висуває заперечення щодо недоторканності різних посадових осіб, щодо зовнішньої юрисдикції. Звичайно, там є невідповідність Конституції, але я не думаю, що це основний аргумент для нератифікації парламентом цієї угоди. Те, що ми не є членами чергового серйозного міжнародного проекту, не спрацьовує для іміджу України.

Юлія Жмакіна

Пані Дульнєва, чи є вже спротив в Україні для ратифікації Римського статуту?

Наталія Дульнєва

Ви знаєте, в листопаді разом із координатором нашого міжнародного секретаріату ми відвідали МЗС, Мінюст і адміністрацію президента. Коли ми задавали це питання, вони казали: ні, в Україні є політична воля, тільки є проблема, що треба узгодити текст поправок до Конституції. Текст узгоджується з лютого місяця, і досі він лежить в адміністрації президента.

Юлія Жмакіна

Що це за поправки?

Наталія Дульнєва

Конституційний суд відкинув усі аргументи, які були у поданні президента. У тому числі була така гарна річ, наприклад: у поданні було , що Римський статут передбачає відповідальність високих посадових осіб, у тому числі, і діючого президента, тобто не передбачає його імунітету. Конституційний суд на це відповів катування, геноцид не входять до обов’язків президента і будь-якої посадової особи, тому імунітету на ці злочини просто не може бути. Конституційний суд заявив у висновку, оскільки Міжнародний Конституційний Суд є доповнюючим органом, потрібно внести такі зміни до Конституції, щоб вона передбачала співпрацю з такими доповнюючи ми органами. У мене було повідомлення з МЗС, що разом із Мінюстом узгоджений текст поправок до Конституції, де сказано, що Конституції передбачає співпрацю доповнюючими судовими органами, але наразі цей текст узгоджується з адміністрацією президента. Така ситуація...

Ірина Халупа

На жаль, передача добігає кінця. Дякую, шановні гості.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG