Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 19:04

Консультації у справі можливого удару по Іраку


Консультації у справі можливого удару по Іраку

Прага, 22 липня 2002 – Мірою наближення можливого удару по Іраку з метою усунення від влади Саддама Хусейна у сусідніх мусульманських країнах розгораються дискусії у справі підтримки цієї воєнної акції. Оглядачі стверджують, що більшість сусідів Іраку бояться декларувати свою підтримку удару і побоюються його наслідків.

Ключовим партнером коаліційних сил в акції проти Іраку мала би стати Туреччина, яка є членом союзу НАТО і на східних теренах якої вже розміщена американська авіація, що здійснює патрульні польоти над північною частиною Іраку. Минулого тижня Туреччину і кілька інших країн регіону відвідав заступник міністра оборони США Вольфовіц з метою провести консультації і переконати місцевих лідерів підтримати акцію. Ідеться передусім про дозвіл на розміщення союзницької авіації на територіях восьми сусідніх з Іраком країн.

Передусім турецькі керівники без ентузіазму поставилися до американських пропозицій, незважаючи на запевнення заступника міністра оборони США, що удар по Іраку ніскільки не пошкодить інтересам Туреччини. Після від’їзду Вольфовіца прем’єр-міністр Туреччини Еджевіт, який залишається на своїй посаді до дострокових виборів, тобто до листопада, висловив побоювання, що воєнний удар нічого не дасть, бо Ірак посідає значний військовий і економічний потенціал. Тим часом такий удар може лише допровадити до економічної руїни і до зміни політичного балансу в регіоні. Виступаючи в національному телебаченні, Еджевіт, закликав США до дальших інтенсивних консультацій.

Коментуючи реакцію Туреччини, а також Сирії й іракських курдів, оглядач газети «Уолл стріт джорнел» Дейвід Філіпс пише: чим голосніше б’ють барабани війни, тим глухуватішими стають + сусіди Іраку. Страх курдів можна пояснити, підкреслює коментатор. Під час повстання 91-го року режим Саддама Хусейна брутально розправився з курдським населенням Північного Іраку. Натомість інші сусідні країни, які фактично не підтримують багдадського режиму, могли би лише скористати від його повалення. З приходом нового керівництва в Іраку зникла б серйозна загроза для сусідніх країн і це призвело б до політичної стабілізації регіону.

Однак, низка сусідніх з Іраком мусульманських країн, попри релігійну солідарність, усвідомлюють потребу усунення від влади іракського диктатора і готові співпрацювати зі Сполученими Штатами у випадку воєнної акції проти Іраку.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG