Доступність посилання

ТОП новини

Гість «Ранкової Свободи» – Посол Туреччини в Україні


Гість «Ранкової Свободи» – Посол Туреччини в Україні

Київ, 23 липня 2002 - У спекотні літні дні мріється про чисте прозоре море, комфортабельні, затишні туристичні готелі і цікаві пам'ятки історії та культури, розташовані поблизу морського узбережжя. Таким “відпочинковим ансамблем” у повній мірі володіє Туреччина. Якщо раніше ця держава – сусідка України по Чорному морю – асоціювалася з стамбульськими базарами, СНД-івськими повіями та рекетирами і, у кращому випадку, із Роксоланою та походами козацьких “чайок” на Стамбул, то нині Туреччина стала для нового середнього класу України місцем відпочинку або бізнесу. Наша київська кореспондентка Богдана Костюк запросила до ранкової студії Надзвичайного й повноважного Посла Туреччини в Україні пана Більге ДЖАНКОРЕЛЯ:

Богдана Костюк: Пане Джанкорель, за чашкою міцної ароматної кави чомусь у мене виникає бажання спитати, яким чином Туреччина експортує в Україну традиції пити каву й чай? І яким чином взагалі розвиваються взаємини між Україною й Туреччиною?

Джанкорель: “Я бачу перспективи двосторонніх українсько-турецьких стосунків як позитивні. Щороку збільшуються обсяги торгівлі. З кожним роком усе більше українських громадян відвідує Туреччину: хтось приїздить відпочивати, а когось цікавить “ознайомлення на місці” із турецьким виробництвом товарів і послуг. Адже обсяг турецьких інвестицій в українську економіку зростає. До речі, українські бізнесмени, відвідавши Туреччину, привозять звідти не лише ділові пропозиції чи контракти: як Ви правильно зазначили, це стосується й етикету правильно пити чай або каву... Нині між Україною й Туреччиною відбувається активний інформаційний обмін: ми розкриваємо для себе історію наших народів, дізнаємося про досягнення науки, культури, економіки наших держав. Врешті – решт, це – нормальне явище для двох сусідніх держав, за умов сучасних процесів глобалізації. Хочу підкреслити, що на даному етапі Анкара та Київ приділяють особливої уваги повсякденній співпраці: від наукових обмінів до створення спільних підприємств і розробки такої стратегії співробітництва, яка би діяла повсякденно”.

Богдана Костюк: Особливе питання – це допомога Туреччини в облаштуванні кримських татар, котрі повертаються на півострів... Які плани Анкари у цій сфері?

Джанкорель: “Кримських татар спіткала жахлива трагедія. Туреччина – разом з іншими державами, відповідно до пропозицій ООН та Європейського Союзу – долучилася до міжнародних програм допомоги кримським татарам та іншим народам, які свого часу постраждали від сталінської національної політики. Цього потребує життя – перегорнути ту сторінку історії, але не забути про неї. Світова спільнота вдячна українській владі, що створила нормальні умови депортованим народам для повернення до Криму та облаштування життя на старих нових місцях. Анкара надає гуманітарну й технічну допомогу кримськотатарській громаді, організувала навчання у турецьких вищих учбових закладах для кримськотатарської молоді, передає кримським бібліотекам релігійну та історичну літературу тощо. Ми робимо це, оскільки навряд чи український уряд зміг би це робити самотужки, адже облаштування депортованих народів – це не лише політика, а і значні фінансові витрати”.

Богдана Костюк: Пане Джанкорель, яким Вам бачиться майбутнє Організації Чорноморського економічного співробітництва, до створення якої долучилися Туреччина та Україна?

Джанкорель: “Це – надзвичайно важливий регіон, регіон стратегічного значення, суттєвий для цілого світу. Тут переплетено міжетнічні та міжконфесійні проблеми, які традиційно світова громадськість пов’язує з так званим «перехрестям цивілізацій та культур» у Чорномор’ї. І створення Організації Чорноморського економічного співробітництва спричинила історична необхідність: це – можливість для подолання застарілих стереотипів, що їх нав’язували окремі політичні сили в окремих державах Чорноморського регіону. А розвиток політичних, економічних, торгівельних стосунків, поглиблення співробітництва у регіоні – це важлива складова повсякденної діяльності Організації Чорноморського економічного співробітництва. Можливо, здійснення економічних проектів іде повільно саме тому, що держави – учасниці повинні, у першу чергу, подолати старі стереотипи і потоваришувати – як складові сучасної глобальної цивілізації. Тому участь у відзначенні 10-тої річниці від утворення ОЧЕС, що відбулося у червні цього року у Стамбулі, усіх лідерів держав – учасниць свідчить якраз про бажання співпрацювати, бути разом”.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG