Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 22:27

ГУУАМ. Боротьба за нафту


ГУУАМ. Боротьба за нафту

Київ, 23 липня 2002 - Постачання нафти з Каспію в Європу з використанням українського трубопроводу Одеса Броди - одна з головних ставок Києва в геополітичному проекті за назвою ГУУАМ. Але це зовсім не означає, що ця ставка дійсно виграшна. Нафта – це завжди великі гроші. А гроші далеко не завжди поєднують. Буває і зворотний ефект.

Київ сподівається, що об'єднання ГУУАМ, куди, крім України, входять також Грузія, Азербайджан і Молдова, допоможе реалізувати проект транспортування каспійської нафти в Західну Європу і поліпшити використання транспортних коридорів, що проходять через країни-члени ГУУАМ. На перший погляд, усі “за.” Грузія, як заявив президент цієї країни Едуард Шеварднадзе на самміті ГУУАМ у Ялті на минулому тижні, вважає вигідним шлях нафти в Західну Європу з використанням нафтопроводу "Одеса-Броди". "Я порахував навіть - обходиться дешевше, ніж інші варіанти", - заявив Шеварднадзе.

Але є і нюанси. Азербайджан теж начебто б підтримує український шлях. Але цікаво, що в Програмі діяльності ГУУАМ на 2002-03 р. Україна декларує завдання: “практична реалізація проекту створення Євроазіатського нафтотранспортного коридору». А Азербайджан пропонує лише “вивчити можливості країн ГУУАМ у розвитку нафтотранспортних коридорів». А на зустрічі Кучми й Алієва в Ялті відзначалося, що дві країни не повною мірою реалізують положення меморандуму між урядами про співробітництво в нафтогазовій сфері. Фактично можна стверджувати, що в Азербайджану більше довіряють проекту Баку-Джейхан.

Але найбільш несподівана ситуація з Молдовою, яка в контексті українських нафтових сподівань зайняла досить категоричну позицію. Молдова вважає, що при реалізації співдружністю ГУУАМ проекту транспортування каспійської нафти в Західну Європу частина нафтопроводу повинна проходити через її територію. Український шлях каспійської нафти Кишиневу не цікавий. Він обходить Молдову.

«Краще, якби труба, все таки, пройшла по території Молдови. Так ми залишимося, просто, без транзиту,» - заявив президент Молдови Володимир Воронін.

Ця позиція викликала здивування Києва. “Молдова запізно згадала про нафтопровід”, – вважає віце-президент фонду Стратегія-1 Михайло Гончар.

«Звичайно, що є спроба проводити політику зробити Молдову транзитною країною, але це запізніла спроба. Ніхто не буде переносити цю трасу на територію Молдови. Це абсолютно не раціональна постановка питання.

Викликає подив лише, що до цього часу робив молдовський уряд і президент, коли абсолютно не звертав уваги на ті проекти, які реалізуються біля молдовської території?

Друга особливість полягає у тому, що практично, на території Молдови не має нафтопереробних потужностей і як така нафтова сировина Молдові не потрібна. Ïй потрібні нафтопродукти. Саме з цією метою вона намагається реалізувати ідею будівництва нафтопродуктового терміналу на Дунаї, на частині території, яку планується передати Молдові з боку України. Проте цей проект також зазнає суттєвих труднощів. Він викликав спротив не лише з боку України, але й проблеми у сприйнятті з боку міжнародних і фінансових організацій, зокрема Європейського банку реконструкції та розвитку», - каже віце-президент фонду Стратегія-1 Михайло Гончар.

Так що Києву ще прийдеться попрацювати зі своїми партнерами, щоб довести, що ГУУАМ – це щось більше, ніж зустрічі президентів і високих гостей у курортній Ялті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG