Прага, 23 липня 2002 – Найважливіший європейський орган з прав людини закликає український уряд звернути більшу увагу на прояви в Україні расизму, ксенофобії та антисемітизму. Європейська комісія Ради Європи проти расизму та нетерпимості 23 липня оприлюднила звіт, у якому Україну разом із Фінляндією, Мальтою та Латвією критикують за ставлення до національних меншин. Найбільше Україні дістається за ставлення до кримських татар та циган.
Останніми роками Україна зробила декілька позитивних кроків у боротьбі з расизмом, зокрема надала громадянство депортованим радянським режимом народам, ухвалила новий закон про біженців, кримінальний кодекс, створила Державний комітет національностей та міграції та активізувала діяльність інституту омбудсмена. Але, проблема із расизмом, прямої, і непрямої дискримінації, нетерпимості до інших національностей залишається. На думку правозахисників із Ради Європи, найбільше зазнають дискримінації, особливо з боку правоохоронних органів - цигани, легальні та нелегальні іммігранти, прохачі політичного притулку та біженці.
Україні також дістається за російськомовне населення. Під час зустрічей експертів європейської комісії проти расизму з українськими політичними лідерами, останні запевняли, що відродження української мови на державному рівні відбувається шляхом її запровадження у різних сферах суспільного життя, а не через заборону використання інших мов. У звіті комісії висловлюється побажання, аби ця практика була закріплена у новому Законі про мову, який зараз обговорюють. У зв’язку з цим автори звіту наводять випадки зміни імені та прізвища на український манер, і рекомендують українським службовцям послуговуватися міжнародними стандартами у цій галузі.
Згадується і про нарікання російської меншини в Україні на зменшення кількості російськомовних шкіл на тлі сталого попиту на ці школи. Комісія закликає уряд України поважати принцип вільного вибору батьками мови для освіти своїх дітей. Водночас у звіті вміщено дані про те, що 15 відсотків шкіл в Україні – не українські, а здебільшого російські; і що, за кількістю учнів, у цих школах навчаються понад 30 відсотків усього українського школярства.
Щодо антисемітизму, європейський правозахисний орган вказує на позитиви; зокрема, на загальне зменшення випадків антисемітизму у побуті, на поширення публікацій, які засуджують це явище, на принципову позицію українських лідерів щодо єврейського питання. Але європейські правозахисники вважають, що ця проблема зберігається ще в Західній Україні. Українській прокуратурі, якій не раз доводилося застерігати окремі видавництва від публікацій антисемітського характеру, зараз рекомендують послуговуватися новим кримінальним кодексом, який передбачає відповідальність за розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
Забобони в українського суспільстві щодо колишніх депортованих осіб і випадки цькування, зокрема нацистських колаборантів також згадано у звіті Комісії проти расизму й нетерпимості Ради Європи.
А ще комісія радить уряду врегулювати і ситуацію з пропискою. Формально скасована в Україні радянська система, насправді досі діє в адміністративній практиці, а страждають від неї головно депортовані народи Криму.
Останніми роками Україна зробила декілька позитивних кроків у боротьбі з расизмом, зокрема надала громадянство депортованим радянським режимом народам, ухвалила новий закон про біженців, кримінальний кодекс, створила Державний комітет національностей та міграції та активізувала діяльність інституту омбудсмена. Але, проблема із расизмом, прямої, і непрямої дискримінації, нетерпимості до інших національностей залишається. На думку правозахисників із Ради Європи, найбільше зазнають дискримінації, особливо з боку правоохоронних органів - цигани, легальні та нелегальні іммігранти, прохачі політичного притулку та біженці.
Україні також дістається за російськомовне населення. Під час зустрічей експертів європейської комісії проти расизму з українськими політичними лідерами, останні запевняли, що відродження української мови на державному рівні відбувається шляхом її запровадження у різних сферах суспільного життя, а не через заборону використання інших мов. У звіті комісії висловлюється побажання, аби ця практика була закріплена у новому Законі про мову, який зараз обговорюють. У зв’язку з цим автори звіту наводять випадки зміни імені та прізвища на український манер, і рекомендують українським службовцям послуговуватися міжнародними стандартами у цій галузі.
Згадується і про нарікання російської меншини в Україні на зменшення кількості російськомовних шкіл на тлі сталого попиту на ці школи. Комісія закликає уряд України поважати принцип вільного вибору батьками мови для освіти своїх дітей. Водночас у звіті вміщено дані про те, що 15 відсотків шкіл в Україні – не українські, а здебільшого російські; і що, за кількістю учнів, у цих школах навчаються понад 30 відсотків усього українського школярства.
Щодо антисемітизму, європейський правозахисний орган вказує на позитиви; зокрема, на загальне зменшення випадків антисемітизму у побуті, на поширення публікацій, які засуджують це явище, на принципову позицію українських лідерів щодо єврейського питання. Але європейські правозахисники вважають, що ця проблема зберігається ще в Західній Україні. Українській прокуратурі, якій не раз доводилося застерігати окремі видавництва від публікацій антисемітського характеру, зараз рекомендують послуговуватися новим кримінальним кодексом, який передбачає відповідальність за розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
Забобони в українського суспільстві щодо колишніх депортованих осіб і випадки цькування, зокрема нацистських колаборантів також згадано у звіті Комісії проти расизму й нетерпимості Ради Європи.
А ще комісія радить уряду врегулювати і ситуацію з пропискою. Формально скасована в Україні радянська система, насправді досі діє в адміністративній практиці, а страждають від неї головно депортовані народи Криму.
