Прага, 24 липня 2002 – У понеділок в Манілі опубліковано щорічний звіт ООН про темпи розвитку демократії і добробуту у різних країнах світу. Згідно із цим документом, із понад 190-та країн лише 82 можна назвати справді демократичними, які дотримують прав людини, зокрема свободи слова і мають незалежну судову систему.
У 300-сторінковому звіті фахівці Програми розвитку ООН стверджують, що 106 країн світу абсолютно не відповідають визначенню демократичних з огляду на брак політичних і соціально-економічних свобод, на політичну, релігійну, расову або етнічну дискримінацію. У багатьох із цих країн панують політичні або військові режими. Із 80-ти країн, які на початку минулого століття стали на шлях демократизації, лише 47 стали справжніми демократіями. Багато інших не досягли жодного поступу або політично деградували. Серед іншого автори звіту наводять Пакистан, де панує військовий режим, або Зімбабве, за словами авторів, псевдо-демократію, де режим постійно ламає права людини. Від 89-го року у 13 країнах, зокрема африканських військові режими тимчасово або і на тривалий час захоплювали владу. Саме у цих країнах, мовиться у звіті ООН, охорона здоров’я, освітній рівень і соціально-економічні показники найнижчі у світі. У 40-а країнах, знову ж переважно африканських, де живе 28 відсотків населення планети, голод і тотальна убогість залишаються найгіршою проблемою, вирішити яку, на думку фахівців ООН, майже неможливо. Протягом останніх 90-та років кількість голодуючих кожного року зменшувалася приблизно на 6 мільйонів людей. Якщо ці темпи і далі залишаться, то, як вважають автори звіту, з голодом можна було б покінчити десь аж через 130 років. Проте кількість населення землі зростає.
Протягом останнього десятиліття, мовиться у звіті Програми розвитку ООН, населення багатьох країн Латинської Америки і колишнього Радянського Союзу до значної міри скористало з демократичних свобод і то у зв’язку із приходом до влади сильної людини або авторитарного режиму. Проте до справжньої демократії у цих країнах ще далеко. Далі автори звіту ООН підкреслюють, що порушення демократичних принципів відбувається і в міжнародних інституціях, включно з Організацією Об’єднаних Націй і Радою безпеки ООН, де окремі країни упереджено користуються правом вето для захисту своїх інтересів, які не завжди відповідають демократичним принципам. Автори звіту залічують сюди і Міжнародний валютний фонд і Світовий банк, керівництво яких, на їхню думку, не завжди обирають за демократичними принципами. Серед порушників згадано також Світову організацію торгівлі, яка допускається дискримінації у стосунку до країн, що не є членами організації.
У 300-сторінковому звіті фахівці Програми розвитку ООН стверджують, що 106 країн світу абсолютно не відповідають визначенню демократичних з огляду на брак політичних і соціально-економічних свобод, на політичну, релігійну, расову або етнічну дискримінацію. У багатьох із цих країн панують політичні або військові режими. Із 80-ти країн, які на початку минулого століття стали на шлях демократизації, лише 47 стали справжніми демократіями. Багато інших не досягли жодного поступу або політично деградували. Серед іншого автори звіту наводять Пакистан, де панує військовий режим, або Зімбабве, за словами авторів, псевдо-демократію, де режим постійно ламає права людини. Від 89-го року у 13 країнах, зокрема африканських військові режими тимчасово або і на тривалий час захоплювали владу. Саме у цих країнах, мовиться у звіті ООН, охорона здоров’я, освітній рівень і соціально-економічні показники найнижчі у світі. У 40-а країнах, знову ж переважно африканських, де живе 28 відсотків населення планети, голод і тотальна убогість залишаються найгіршою проблемою, вирішити яку, на думку фахівців ООН, майже неможливо. Протягом останніх 90-та років кількість голодуючих кожного року зменшувалася приблизно на 6 мільйонів людей. Якщо ці темпи і далі залишаться, то, як вважають автори звіту, з голодом можна було б покінчити десь аж через 130 років. Проте кількість населення землі зростає.
Протягом останнього десятиліття, мовиться у звіті Програми розвитку ООН, населення багатьох країн Латинської Америки і колишнього Радянського Союзу до значної міри скористало з демократичних свобод і то у зв’язку із приходом до влади сильної людини або авторитарного режиму. Проте до справжньої демократії у цих країнах ще далеко. Далі автори звіту ООН підкреслюють, що порушення демократичних принципів відбувається і в міжнародних інституціях, включно з Організацією Об’єднаних Націй і Радою безпеки ООН, де окремі країни упереджено користуються правом вето для захисту своїх інтересів, які не завжди відповідають демократичним принципам. Автори звіту залічують сюди і Міжнародний валютний фонд і Світовий банк, керівництво яких, на їхню думку, не завжди обирають за демократичними принципами. Серед порушників згадано також Світову організацію торгівлі, яка допускається дискримінації у стосунку до країн, що не є членами організації.
