Львів, 25 липня 2002 - У Жидачівському місцевому суді, що на Львівщині, розглядається безпрецедентна справа. Колишній голова Жидачівської районної адміністрації Степан Ревуцький судиться з адміністрацією президента України і безпосередньо з главою держави. Суть позову полягає у незаконному звільненні з посади голови райдержадміністрації.
У 1995 році Степан Ревуцький був призначений головою Жидачівської державної районної адміністрації. Та зі зміною губернатора Львівщини, а ним у 1997 став нинішній лідер аграрної партії Михайло Гладій, розпочалася і чистка у ланці районного керівництва в області. Тоді ж, як розповідає пан Ревуцький, він мав необережність виступити на розширеній нараді, присвяченій боротьбі з організованою злочинністю. Там він указав на грубі порушення прав людини в регіоні, корумпованість у правоохоронних органах Жидачева. Зокрема, про причетність останніх до крадіжок продукції на Ходорівському цукровому заводі, про проблеми Жидачівського паперово-целюлозного комбінату. Цей виступ мав серйозні наслідки - спокійне життя для пана голови закінчилося. Його почали залякувати, проти нього безпідставно порушили кримінальну справу. Правда, за рішенням суду вона була згодом закрита. Та через три місяці після нещасної наради Президент Л. Кучма звільнив п. Ревуцького з посади з формулюванням “за суттєві упущення в роботі”. Однак за які саме – в наказі сказано не було.
Про порушення з боку адміністрації Президента у справі звільнення Степана Ревуцького розповідає адвокат Андрій Соколов:
- Цей конфлікт, на жаль, закладений у Конституції України. У ній є чимало норм, які містять у собі феодальні риси, а саме нічим неконтрольовані повноваження Президента України. Є всі юридичні підстави у справі звільнення пана Ревуцького, тому що було порушене чинне законодавство. Немає такої статті у кодексі закону про працю, яка стверджує, що людину можна звільнити за суттєві упущення. Можна звільняти за порушення трудової дисципліни або закінчення терміну контракту. Як виявилося, немає жодних документів про те, що людину законно звільнили з роботи.
На думку правників, ця справа створює доволі цікавий прецедент. Адже, якщо президент бере людей на роботу, то він стає роботодавцем, а відтак повинен дотримуватися кодексу законів про працю. За українськими нормативними актами, той хто приймає людину на роботу чи звільняє її, мусить відповідно оформляти усі документи. Однак у трудовій книжці п. Ревуцького немає жодного запису про те, що він колись працював під орудою президента. Однак мені видалося, що подавши в суд п. Ревуцький домагається значно більшого, аніж правильного оформлення документів про звільнення.
На це зауваження Степан Ревуцький каже:
- Я хочу привернути увагу громадськості, що в демократичному суспільстві закон повинен бути один, як для простої людини, так і глави держави. Адже нині звільнити людину з праці можна лише тому, що вона не подобається якомусь керівникові. Я хочу заакцентувати увагу на тому, що українська вертикаль влади будується за принципом середньовічного підпорядкування або, інакше кажучи, лакейства: хто більше служить, той кращий виконавець, а не той, хто намагається забезпечити норми закону і права у цій державі
Так вважає колишній голова Жидачівської районної адміністрації Степан Ревуцький, який добре розуміє логіку українського судочинства й усвідомлює, що сьогодні виграти справу у глави держави можна хіба уві сні.
У 1995 році Степан Ревуцький був призначений головою Жидачівської державної районної адміністрації. Та зі зміною губернатора Львівщини, а ним у 1997 став нинішній лідер аграрної партії Михайло Гладій, розпочалася і чистка у ланці районного керівництва в області. Тоді ж, як розповідає пан Ревуцький, він мав необережність виступити на розширеній нараді, присвяченій боротьбі з організованою злочинністю. Там він указав на грубі порушення прав людини в регіоні, корумпованість у правоохоронних органах Жидачева. Зокрема, про причетність останніх до крадіжок продукції на Ходорівському цукровому заводі, про проблеми Жидачівського паперово-целюлозного комбінату. Цей виступ мав серйозні наслідки - спокійне життя для пана голови закінчилося. Його почали залякувати, проти нього безпідставно порушили кримінальну справу. Правда, за рішенням суду вона була згодом закрита. Та через три місяці після нещасної наради Президент Л. Кучма звільнив п. Ревуцького з посади з формулюванням “за суттєві упущення в роботі”. Однак за які саме – в наказі сказано не було.
Про порушення з боку адміністрації Президента у справі звільнення Степана Ревуцького розповідає адвокат Андрій Соколов:
- Цей конфлікт, на жаль, закладений у Конституції України. У ній є чимало норм, які містять у собі феодальні риси, а саме нічим неконтрольовані повноваження Президента України. Є всі юридичні підстави у справі звільнення пана Ревуцького, тому що було порушене чинне законодавство. Немає такої статті у кодексі закону про працю, яка стверджує, що людину можна звільнити за суттєві упущення. Можна звільняти за порушення трудової дисципліни або закінчення терміну контракту. Як виявилося, немає жодних документів про те, що людину законно звільнили з роботи.
На думку правників, ця справа створює доволі цікавий прецедент. Адже, якщо президент бере людей на роботу, то він стає роботодавцем, а відтак повинен дотримуватися кодексу законів про працю. За українськими нормативними актами, той хто приймає людину на роботу чи звільняє її, мусить відповідно оформляти усі документи. Однак у трудовій книжці п. Ревуцького немає жодного запису про те, що він колись працював під орудою президента. Однак мені видалося, що подавши в суд п. Ревуцький домагається значно більшого, аніж правильного оформлення документів про звільнення.
На це зауваження Степан Ревуцький каже:
- Я хочу привернути увагу громадськості, що в демократичному суспільстві закон повинен бути один, як для простої людини, так і глави держави. Адже нині звільнити людину з праці можна лише тому, що вона не подобається якомусь керівникові. Я хочу заакцентувати увагу на тому, що українська вертикаль влади будується за принципом середньовічного підпорядкування або, інакше кажучи, лакейства: хто більше служить, той кращий виконавець, а не той, хто намагається забезпечити норми закону і права у цій державі
Так вважає колишній голова Жидачівської районної адміністрації Степан Ревуцький, який добре розуміє логіку українського судочинства й усвідомлює, що сьогодні виграти справу у глави держави можна хіба уві сні.
