Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 20:22

Історики та соціологи стверджують, що зараз на Івано-Франківщині проживає не менше 70-ти різних національностей


Історики та соціологи стверджують, що зараз на Івано-Франківщині проживає не менше 70-ти різних національностей

Івано-Франківськ, 31 липня 2002 - Деякі з народів, які в минулому оселилися на Прикарпатті, зараз налічують не більше десятка осіб. Одна з таких національностей караїми. Незабаром на Прикарпатті відбудеться міжнародна науково-практична конференція, присвячена вивченню історії караїмів.

Нещодавно на Івано-Франківщині відзначали 1100-ліття з часу створення Галицько-Волинського князівства. В ті дні мало хто згадував у контексті урочистостей, що столичне місто Галич, яке ще до часів Середньовіччя, було одним із великих урбаністичних центрів у Європі, стало притулком для представників багатьох найрізноманітніших національних груп та народів. Одним із таких народів були караїми. На сьогоднішній день караїми переважно асоціюються навіть у свідомості фахівців як народ, представлений у державі кримською асоціацією караїмів. Однак мало кому відомо, що караїми ще в 14 столітті оселилися також і в Галичі. Хто ж такі галицькі караїми? Варто насамперед сказати, що вздовж правого берега Дністра від ринкової площі в нинішньому Галичі попри церкву Різдва Христового пролягає вулиця Караїмська, яка дістала назву на честь її корінних мешканців – караїмів. Колись тут знаходилась також кенаса – караїмська божниця варварськи зруйнована 1985 року. Відразу варто наголосити, що про те, хто такі караїми, сперечаються десятиліттями провідні історики у світі. І чим більше стає відомостей по цей народ, тим глибшою стає повага до його традицій та культури. Історію караїмів у Галичі детально почали фіксувати з початку 18-го століття. Особливою пам’яткою цього народу в Галичі стала кенаса, у якій до Другої світової війни караїми зберігали старовинну Біблію, текст якої був написаний латинською та гебрейською мовами. Цю книгу подарував галицьким караїмам польський король Стефан Баторій. Варто також наголосити, що караїми були надзвичайно талановитим народом. Гончарі, ковалі, крамарі, військові й поети. У Галичі постійно їх проживало не більше 2-3-ьох сотень. Вони говорили своїм окремим діалектом, який зберегли дотепер 9 жінок-караїмок, які живуть у Галичі. Наймолодшій з них 72 роки. Зберігся давній караїмський цвинтар, який, щоправда, руйнується, оскільки надгробки та унікальні барельєфи ніхто не доглядає. Місцева влада мотивує це тим, що на дослідження історії караїмів немає відповідних коштів. Караїми впродовж усієї своєї історії ведуть літопис громади, і ця історія дотепер детально не вивчена науковцями і лише чекає своїх дослідників. Науковці національного заповідника “Давній Галич” зараз самотужки створюють музей історії караїмів і планують восени провести масштабну науково-практичну конференцію, присвячену долі цього народу.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG