Доступність посилання

ТОП новини

Реакція українських та закордонних політиків на трагедію, що сталася на львівському летовищі Скнилів


Реакція українських та закордонних політиків на трагедію, що сталася на львівському летовищі Скнилів

Прага, 30 липня 2002 - Після трагедії на летовищі поблизу Львова більшість політичних сил України так чи інакше відреагували на цю подію. Який би не був зміст заяв чи виступів, опоненти звинувачують своїх політичних противників у тому, що вони роблять собі імідж на людській трагедії. Заяви провідних українських політиків, що стосуються аварії літака СУ-27, робить спробу узагальнити наш київський кореспондент Віктор Міняйло.

Віктор Міняйло

Нагадаю, що першим на падіння літака під чаc авіашоу відреагував президент України Леонід Кучма, який перервав відпустку і вилетів до Львова. Глава держави висловив співчуття і пообіцяв покарати винних. Він звільнив військових і повернувся на відпочинок. Слідом за Леонідом Кучмою до Львова прибула Юлія Тимошенко - керівник однойменної фракції. На прес-конференції вона заявила, що Леонід Кучма, як головнокомандувач збройними силами, має піти у відставку. Делікатніше на трагедію відреагувала прес-служба блоку Віктора Ющенка «Наша Україна». Поки лідер відпочиває, його блок, цитую:«чекає відповіді про причини аварії літака, що призвела до загибелі десятків людей». Радикальніше заявив перший секретар ЦК компартії України Петро Симоненко. Він розцінює те, що трапилося біля Львова як закономірний підсумок безгосподарності, безвідповідальності й нехлюйства, що панують в Україні останні 10 років. «Потрібно ставити питання, що ми можемо зробити, щоб дійсно змінити життя, усунути від влади нинішній режим, участю в акціях вимагати змін на краще,»- наголосив Петро Симоненко. Голова українських соціалістів Олександр Мороз також переконаний, що трагедію на львівському аеродромі потрібно розглядати в політичному аспекті. Він наголосив, що винна не одна конкретна людина, а винна уся системи влади, яка керується інтересами наближених кланів і працює лише на власні інтереси. Оці всі коментарі керівників так званої Парламентської четвірки були оприлюднені 29 липня. А 30 липня ці лідери підписали спільну заяву. Юлія Тимошенко, Петро Симоненко, Олександр Мороз і Віктор Ющенко називають винною у подіях 27 липня систему, цитую, «на чолі якої стоїть особа, котра опікується не державними проблемами, а захистом інтересів наближених кланів та зміцненням особистої влади». Підписанти заяви категорично проти, щоб трагедія використовувалася в політичних спекуляціях, але вони заявляють, що не можуть не звернути увагу суспільства, що влада, яку не цікавить людина, працює тільки на самозбереження. Тут варто зазначити, що, за даними інтернет-видання «Українська правда», не зважаючи на відпустку, Віктор Ющенко особисто підписав цю заяву. А, за інформацією УНІАН, Петро Симоненко, лідер українських комуністів, цю заяву не підписував.

Людмила Литовченко

Але досі йшлося лише про опозицію. А провладні політичні сили не реагують на львівську трагедію?

Віктор Міняйло

Про реакцію президента ви знаєте. Також із заявою виступив глава його адміністрації й голова СДПУ(о) Віктор Медведчук, цитую:«Лихо завжди з’являється там, де наділені високими повноваженнями особи не зважають на можливі наслідки своїх дій, внаслідок чого створюються неконтрольовані ситуації. Це можуть бути падіння літака або чергові жертви у завалах шахт, влучення ракети під час стрільб чи жертви, які можуть виникнути під час актів громадської непокори або псевдо національної революції». На думку Віктора Медведчука,«катастрофа у Львові є попередженням українцям про те, що може трапитися, коли показові святкування дорожчі ніж безпека людей».

Людмила Литовченко

Слід додати те, що депутатська група «Народовладдя» вирішила перерахувати свою місячну зарплату у фонд допомоги сім’ям потерпілих у львівській трагедії.

Віктор Міняйло

Юлія Володимирівна також заявила, що вона тижневу зарплату своєї фракції перераховує у фонд жертв катастрофи і також здала кров.

Людмила Литовченко

На трагедію у Львові відгукнулися також найближчі західні сусіди України – поляки. Львів для них – місто особливе, яке вони розглядають у категоріях малих батьківщин. Якою була перша реакція поляків на нещастя у Львові і як коментують цю трагічну подію у Польщі? Про це запитання до нашої варшавської кореспондентки Ганни Стеців. Як реагували різні люди – і звичайні громадяни, і особи з, так би мовити, перших сторінок газет?

Ганна Стеців

На сторінці міністра закордонних справ Польщі Влодзімєжа Цімошевіча на головному місці миттєво, як лише стало відомо про трагедію у Львові, з’явився лист співчуття й підтримки до українців, адресований, як заведено в дипломатичному протоколі, Анатолію Зленкові. Уже чотири дні цей лист стоїть під першим номером серед усіх, вміщених на сторінці новин від міністра закордонних справ інформацій. Подібного не було з часу подій одинадцятого вересня у Нью-Йорку, бо головна рубрика міністра поновлюється , як правило, щодня. Отже , можна говорити про велику вагу, яку в Польщі надають трагедії у Львові. Більше того, ще в день катастрофи до дипломатичних представництв України в Польщі звернулося багато фірм, окремих людей з пропозицією надати допомогу Львову , допомогу, яку лише там потрібно. У Польщі не перестають говорити й писати про цю трагедію. Навіть випадкові люди на вулиці, зачувши українську мову, висловлюють співчуття.

Людмила Литовченко

Це те, що пишуть газети. А який тон коментарів? Чи можна щось виокремити у загальному потоці цієї інформації?

Ганна Стеців

Коментарі в пресі стримані, бо ми знаємо, що скорбота, жалоба має свій неписаний етикет. Поляки звикли зважати на такі речі – у дні жалоби не говорять голосно і не роблять екстравагантних заяв. І все ж у дуже делікатний спосіб польські коментатори натякають на певні моменти трагедії, про які ми самі не перестаємо думати. Мовиться про те, що якби зробити такий умовний соціальний розтин того списку загиблих і поранених, то представники яких суспільних верств там би виявилися? Очевидно, постраждали діти з бідних родин, які не мали за що виїхати на канікули і єдиною розвагою у цей вихідний день для яких стало видовище на аеродромі. Діти владоможців, нехай їх Бог береже, були в той час на морях. Так само, як уся політична верхівка . Усі благополучні відпочивали. А ті, що загинули... І цим 27 липня у Львові відрізняється від 11 вересня у Нью –Йорку. Не йдеться тут про причини трагедії, а лише про потерпілих. Тому до американського посольства у Варшаві після одинадцятого вересня несли квіти, а до українського – медикаменти. Бо держава бідна не має за що помогти пораненим. Колись в Україні така пісня була:«Над багацьким сином уся родина плаче , а над сиротою – чорний ворон кряче».

Людмила Литовченко

А як коментують у Польщі поведінку української влади?

Ганна Стеців

Я вже казала тут про певний етикет, який властивий скорботі. І в рамках того етикету не цілком вкладається екстравагантна поведінка деяких українських політиків, до речі, Симоненка у тім числі. Його заява дуже різка як на такий момент. У годину жалоби, може, треба витримати хвилину мовчання, не кричати , не звинувачувати, і не демонструвати власну перевагу. З цим, мені здається, можна почекати. Може, певні політичні сили до цього і спонукають, але потрібен інший тон, маленька пауза, та сама хвилина мовчання, яку зуміли витримати Віктор Ющенко, Олександр Мороз, Юлія Тимошенко, які підписали цю заяву – вони вичекали кілька днів і аж тоді підписали. Так роблять поважні державні мужі, так роблять солідні політики.. І, до речі, в Варшаві це зауважили. А як коментують поведінку конкретних політиків?..Наприклад, учора я говорила з одним польським журналістом. Розповідаю йому про те, як повелася Юлія Тимошенко, як вона прилетіла до Львова і здала кров. Тимошенко, героїня не з моєї казки, але цей її жест мене розчулив...Здала кров... Аж тут польський журналіст мене питає – а ти не замислювалася, скільки коштує краплина тієї крові? Скільки треба було витратити грошей на такий приїзд? Чи не простіше було ці кошти перелічити в ті ж лікарні, де лежать поранені. І без галасу, просто, так, щоб ліва рука не відала, що чинить права... Це, звичайно , коли йшлося б більше про саме потерпілих, а не про імідж політика. Так сказав польський журналіст. І якби я знала, що Тимошенко не лише здала кров, а й перерахувала зарплату, то я мала б аргументи для покриття. Але вчора я ще не мала таких аргументів і мусила погодитися, що один і той же вчинок кожен оцінює по-різному.

Людмила Литовченко

Не зважаючи на аргументи, мені все-таки хочеться навести англійське прислів’я:«Скромність - це найнадійніший спосіб задовольнити нашу гоноровість», або, як сказано у Біблії:«виконуй свої діла скромно, і полюбить тебе людина Богові мила». Хотілося б більше бачити скромних людей. Але про політику і скромних людей у політиці поговоримо іншого разу. На все добре.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG