Прага, 1 серпня 2002 – Після самміту лідерів країн Європейського союзу, який відбувся у червні в іспанському місті Севілья і був присвячений головно проблемі напливу до ЄС нелегальних іммігрантів, нині європейські країни вживають перших конкретних заходів у боротьбі з нелегальною імміграцією.
Нелегальна імміграція до країн ЄС і численні проблеми, які вона породжує, зокрема злочинність і безробіття, на думку фахівців і оглядачів, спричинилася до зростання впливів крайньо правих політичних партій та екстремістських угруповань. Цей факт, а також зростання ксенофобських і расистських настроїв серед населення у кранах ЄС змусив європейські уряди серйозно поставитися до цієї проблеми. Хоча під час червневого самміту в Севільї серед керівників ЄС постали розбіжності у справі методів боротьби з нелегальною імміграцією, однак, вони визнали потребу уніфікувати законодавство країн ЄС у боротьбі з нелегальними іммігрантами і міжнародними злочинними групами, які займаються контрабандою людей.
Від червня нові, значно суворіші закони, ніж були досі, ухвалили Італія, Португалія й Данія. Новий закон про боротьбу з нелегальною імміграцією у Великобританії набере чинності у жовтні. Парламенти Франції й Голландії якраз тепер обговорюють нові імміграційні закони. Лівоцентристський уряд Німеччини, який, на думку оглядачів, може впасти після вересневих виборів, загальмував обговорення нового закону про обмеження імміграції з огляду на брак у Німеччині кваліфікованої робочої сили.
Крім того європейські керівники поставили вимогу перед країнами-кандидатами до ЄС заблокувати свої східні кордони і впровадити жорсткі візові правила для обмеження напливу нелегальних іммігрантів із країн колишнього Радянського Союзу. Це торкається зокрема Польщі, яка зобов’язалася посилити охорону своїх східних кордонів.
У рамках цих зусиль керівництво ЄС передбачило також посилення охорони морських кордонів Італії та Іспанії, куди прибуває найбільше нелегалів з африканських країн. Для цієї мети передбачено кошти зі спільного бюджету ЄС.
Водночас, як підкреслюють оглядачі, нинішні заходи Європейського союзу викликають також серйозну стурбованість серед міжнародних правозахисних організацій, які побоюються, що в рамках боротьби з нелегальною імміграцією країни ЄС відмовлятимуть у притулку справжнім біженцям, які зазнають переслідувань у своїх країнах. Правозахисники перестерігають перед перетворенням ЄС у «європейську фортецю».
Найбільших проблем в ЄС зазнають іммігранти з мусульманських країн, які тяжко інтегруються, тяжко вчаться мов і тяжко здобувають кваліфікації в нових країнах, створюючи свої релігійні й культурні гетто.
При цьому журналісти наводять дані зі статистики ООН, згідно з якою минулого року політичного притулку у країнах Європейського союзу попросило понад 40 тисяч іракців і близько 40-а тисяч афганців. З кожним роком ці цифри зростають.
Нелегальна імміграція до країн ЄС і численні проблеми, які вона породжує, зокрема злочинність і безробіття, на думку фахівців і оглядачів, спричинилася до зростання впливів крайньо правих політичних партій та екстремістських угруповань. Цей факт, а також зростання ксенофобських і расистських настроїв серед населення у кранах ЄС змусив європейські уряди серйозно поставитися до цієї проблеми. Хоча під час червневого самміту в Севільї серед керівників ЄС постали розбіжності у справі методів боротьби з нелегальною імміграцією, однак, вони визнали потребу уніфікувати законодавство країн ЄС у боротьбі з нелегальними іммігрантами і міжнародними злочинними групами, які займаються контрабандою людей.
Від червня нові, значно суворіші закони, ніж були досі, ухвалили Італія, Португалія й Данія. Новий закон про боротьбу з нелегальною імміграцією у Великобританії набере чинності у жовтні. Парламенти Франції й Голландії якраз тепер обговорюють нові імміграційні закони. Лівоцентристський уряд Німеччини, який, на думку оглядачів, може впасти після вересневих виборів, загальмував обговорення нового закону про обмеження імміграції з огляду на брак у Німеччині кваліфікованої робочої сили.
Крім того європейські керівники поставили вимогу перед країнами-кандидатами до ЄС заблокувати свої східні кордони і впровадити жорсткі візові правила для обмеження напливу нелегальних іммігрантів із країн колишнього Радянського Союзу. Це торкається зокрема Польщі, яка зобов’язалася посилити охорону своїх східних кордонів.
У рамках цих зусиль керівництво ЄС передбачило також посилення охорони морських кордонів Італії та Іспанії, куди прибуває найбільше нелегалів з африканських країн. Для цієї мети передбачено кошти зі спільного бюджету ЄС.
Водночас, як підкреслюють оглядачі, нинішні заходи Європейського союзу викликають також серйозну стурбованість серед міжнародних правозахисних організацій, які побоюються, що в рамках боротьби з нелегальною імміграцією країни ЄС відмовлятимуть у притулку справжнім біженцям, які зазнають переслідувань у своїх країнах. Правозахисники перестерігають перед перетворенням ЄС у «європейську фортецю».
Найбільших проблем в ЄС зазнають іммігранти з мусульманських країн, які тяжко інтегруються, тяжко вчаться мов і тяжко здобувають кваліфікації в нових країнах, створюючи свої релігійні й культурні гетто.
При цьому журналісти наводять дані зі статистики ООН, згідно з якою минулого року політичного притулку у країнах Європейського союзу попросило понад 40 тисяч іракців і близько 40-а тисяч афганців. З кожним роком ці цифри зростають.
