Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 04:37

Слухання в конгресі США у справі удару по Іраку


Слухання в конгресі США у справі удару по Іраку

Прага, 1 серпня 2002 – Слухання у конгресі США у справі можливого воєнного удару по Іраку і далі залишаються у центрі уваги західних коментаторів. Більшість учасників слухань, як підкреслюють оглядачі, надзвичайно обережно розглядають можливість воєнної акції і виясняють інші шляхи вирішення проблеми Іраку.

Коментуючи слухання в сенатському комітеті з іноземних взаємин, оглядач газети «Уолл стріт джорнел» Ол Гант підкреслює, що досі фактично ніхто як слід не ознайомлений із політикою адміністрації США щодо Іраку: ні союзники, ні політичні діячі, ні більшість американців, включно із самим президентом Бушем. Автор висловлює сподівання, що нинішні слухання допоможуть пролити світло на низку неясностей, серед яких він називає передусім доцільність воєнного удару по Іраку з тієї причини, що Багдад посідає зброю масового знищення. Північна Корея або, приміром, Китай теж мають таку зброю. Сполучені Штати так само не можуть завдавати ударів по країнах, що підтримують міжнародний тероризм. Іран і Сирія допомагають екстремістам Хезболи, тому, веде далі автор, більшою мірою підтримують міжнародний тероризм, ніж Ірак.

Далі, цитуючи фахівців під час слухань у конгресі, коментатор газети «Уолл стріт джорнел» підкреслює, що удар по Іраку може агонізувати і близькосхідний конфлікт.

Газета «Інтернешанел геральд трібюн» містить коментар представника Центру європейських реформ Стівена Евертса, який бере під сумнів підхід Сполучених Штатів до проблеми Іраку. США, володіючи військовою силою, у випадку потреби можуть самі ударити, бо можуть на це собі дозволити, пише автор. Тим часом європейці є слабкіші, тому не можуть шукати конфронтації, а радше переговорів. Але який з цих варіантів ліпший? – запитує автор. Чи викликає військова сила США довір’я, чи радше обурення? На думку автора, велика цінність європейського підходу до міжнародних проблем полягає в пошуках взаємної відповідальності.

Тим часом у четверговому номері газети "Вашингтон пост" з’явився коментар колишнього радника з питань національної безпеки США за часів президента Клінтона Семюела Беґера. Автор вважає, що зміщення іракського режиму заслуговує на те, щоб розпочати дискусії на цю тему, а не завершувати їх. Проте цю мету, тобто зміщення режиму в Багдаді Сполучені Штати повинні розглядати у значно ширшому аспекті. Для цього, підкреслює автор, потрібно опрацювати стратегію, яка принесла б стабільність у регіоні, і не менше.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG