Громадяни України проводили голодування в чеських тюрмах уже вдруге. Вперше це сталось восени минулого року, коли голодування оголосили 170 в’язнів. Тоді чеській поліції вдалося розгадати, що за цією акцією засуджених приховалася спроба бунту з метою визволення з тюрми кримінального авторитета з колишнього Радянського Союзу.
Цього разу голодування оголосило понад 50 осіб, однак протягом тижня ця кількість мінялась так, що про закінчення голодування в суботу повідомили останні 20 в’язнів.
Як нам повідомили в Посольстві України в Чеській Республіці, всю ситуацію, пов’язану з голодуванням, тут від першого ж дня тримали під контролем. Зокрема, радник Посольства пан Євген Перебийніс ситуацію оцінив так:
Євген Перебийніс:
«Важко сказати по всіх вимогах, тому що вони в них дуже широкі, але всі вимоги фактично побутового характеру. Це незгода з умовами, в яких вони утримуються, незгода з рівнем лікарської допомоги, деякі зауваження до того, що чеські органи довго розглядають їхні справи, або незгода з ув’язненням, оскільки вони відчувають себе невинними».
Оксана Пеленська:
Несправедливий вирок?
Євген Перебийніс:
«Так, несправедливий вирок. Також деякі голодують із солідарності з іншими».
Оксана Пеленська:
На запитання, чи було під загрозою життя голодуючих, прес-секретар Головного управління в’язниць Чеської Республіки Мілослава Гавлічкова відповіла:
Мілослава Гавлічкова:
«Ні, в жодному випадку голодування нікому не загрожувало. Усі, хто оголосив голодування, пройшли лікарський огляд і перебували під підвищеним контролем лікарів. До того ж мушу наголосити, що, наприклад, багато з тих, хто оголосив голодування в понеділок, уже у вівторок від нього відмовились, але розпочинав голодування хтось інший. Тому ця кількість мінялась. Так що ніхто не ризикував життям».
Оксана Пеленська:
А що взагалі діється в разі, якщо в’язень оголошує голодування?
Мілослава Гавлічкова:
«На таку акцію, як голодування, має право кожен в’язень. Ми не можемо цього нікому заборонити, в тому числі й іноземцям. У таких випадках усі перебувають під лікарським доглядом. Паралельно з цим Головне управління в’язниць Чехії проводить аналіз усіх скарг, їхньої законності й передає цю інформацію відповідним органам».
Оксана Пеленська:
Як на вашу думку, чи є справедливими скарги голодуючих українських громадян?
Мілослава Гавлічкова:
«Я повинна виходити з реальних умов ув’язнення. Тому повинна сказати, що іноземці в тюрмі утримуються на тих самих умовах, що й усі інші. До них ставляться так, як до всіх інших. Їхні камери обладнані так само, як і інших в’язнів у Чеській Республіці. Так диктує наш закон. Що ж стосується їхніх скарг щодо судочинства, то я не маю компетенції давати оцінки».
Оксана Пеленська:
Голодування українських громадян у празькій тюрмі Панкрац закінчилось. Як стало відомо, Чеська Республіка має намір підписати новий протокол із Радою Європи, згідно з яким усі іноземні громадяни, що скоять злочин на чеських теренах, відбуватимуть покарання в країні, громадянами якої вони є. Закон, за словами речника чеського Міністерства юстиції, має набрати чинності наступного року.