Варшава, 8 серпня 2002 - Один з найавторитетніших і найбільш впливових полковників – командир 12-ї механізованої дивізії Ришард Хвастовскі публічно звинуватив міністра національної оборони й у порушенні права і гнилизни, яка проникла в керівний склад міністерства. І хоч проти полковника вже порушено справу, все ж серед офіцерського складу є немало таких, хто підтримує бунтівника. 8 серпня спеціаліст від цивільного контролю над армією Зенон Трейніс заявив на сторінках газети “Жечпосполіта” про те, що справою полковника Хвастовского не можна нехтувати, бо він, мовляв, кожної хвилини може вирушити танками на Варшаву.
То перший випадок в історії Війська Польського, аби вищий офіцер скликав прес-конференцію і заявив про мафійні пов'язання в керівному складі армії. Проти бунтівного полковника відразу відкрито справи. Перша – дисциплінарна і друга стосується звинувачення його в безгосподарності. Керівництво Міноборони кваліфікує вчинок полковника як топтання по честі і гідності офіцера. А бунтівний полковник намагається довести, що у Війську Польському не ціниться фаховість, а лише зв’язки. Якщо ти не п'єш і не їздиш на полювання із шефами, то не маєш шансу зробити кар'єру. До речі, таку думку мають ще й інші офіцери польської, натівської вже, армії. Деякі з них підтвердили свою позицію у розмовах з журналістами, але не побажали назвати свої прізвища. Бунтівний командир маханізованї дивізії стверджує також, що міністр оборони використовує службове становище і мафіозні зв'язки, вирішуючи справи про призначення офіцерів на високі посади у Війську Польському.
Звинувачення тим паче неприємні, що їх автор командує найбільш престижною дивізією. Ця дивізія є частиною міжнародного корпусу Північ –Схід разом з датською та німецькою. А сам полковник мав високий авторитет серед своїх натівських колег і не раз був відзначений як такий, що досконало справляється з командуванням. Що ж стало формальним приводом для бунту блискучого полковника? Те, що замість дати йому заслужену, як багато хто вважає, генеральську зірку, його вирішили перенести з дивізії до столиці на якусь чиновницьку посаду у міністерстві національної оборони Польщі. Полковник з цим не погодився й стався скандал. Вчинок полковника сприймають по-різному. Сам міністр оборони Польщі не перервав відпустку і сказав, що ніякого бунту в армії нема, а йдеться лише про невдоволення одного полковника. Деякі колеги бунтівного полковника вважають, що це порушення етики, бо, мовляв, на Заході, якщо якийсь офіцер хоче публічно оцінювати свого командира, то мусить спочатку піти у відставку. Ще частина офіцерів схвалюють вчинок полковника, кажучи, що нарешті хтось почав говорити правду. Деякі припускають, що полковник діє на чиєсь замовлення і за цією історією може стояти опозиція вищих офіцерів проти свого керівництва. Словом, польське військо вже два дні – в шоку. Невідомо, як вирішиться доля бунтівного полковника. Чи його просто відсунуть від командування дивізією, чи знайдуть якісь огріхи в роботі і почнеться поважніша справа, чи, повернувшись з відпустки, міністр оборони вирішить справу полюбовно. Може бути й таке, що цей скандал потягне за собою більш глибокі зміни у цілій армії.
То перший випадок в історії Війська Польського, аби вищий офіцер скликав прес-конференцію і заявив про мафійні пов'язання в керівному складі армії. Проти бунтівного полковника відразу відкрито справи. Перша – дисциплінарна і друга стосується звинувачення його в безгосподарності. Керівництво Міноборони кваліфікує вчинок полковника як топтання по честі і гідності офіцера. А бунтівний полковник намагається довести, що у Війську Польському не ціниться фаховість, а лише зв’язки. Якщо ти не п'єш і не їздиш на полювання із шефами, то не маєш шансу зробити кар'єру. До речі, таку думку мають ще й інші офіцери польської, натівської вже, армії. Деякі з них підтвердили свою позицію у розмовах з журналістами, але не побажали назвати свої прізвища. Бунтівний командир маханізованї дивізії стверджує також, що міністр оборони використовує службове становище і мафіозні зв'язки, вирішуючи справи про призначення офіцерів на високі посади у Війську Польському.
Звинувачення тим паче неприємні, що їх автор командує найбільш престижною дивізією. Ця дивізія є частиною міжнародного корпусу Північ –Схід разом з датською та німецькою. А сам полковник мав високий авторитет серед своїх натівських колег і не раз був відзначений як такий, що досконало справляється з командуванням. Що ж стало формальним приводом для бунту блискучого полковника? Те, що замість дати йому заслужену, як багато хто вважає, генеральську зірку, його вирішили перенести з дивізії до столиці на якусь чиновницьку посаду у міністерстві національної оборони Польщі. Полковник з цим не погодився й стався скандал. Вчинок полковника сприймають по-різному. Сам міністр оборони Польщі не перервав відпустку і сказав, що ніякого бунту в армії нема, а йдеться лише про невдоволення одного полковника. Деякі колеги бунтівного полковника вважають, що це порушення етики, бо, мовляв, на Заході, якщо якийсь офіцер хоче публічно оцінювати свого командира, то мусить спочатку піти у відставку. Ще частина офіцерів схвалюють вчинок полковника, кажучи, що нарешті хтось почав говорити правду. Деякі припускають, що полковник діє на чиєсь замовлення і за цією історією може стояти опозиція вищих офіцерів проти свого керівництва. Словом, польське військо вже два дні – в шоку. Невідомо, як вирішиться доля бунтівного полковника. Чи його просто відсунуть від командування дивізією, чи знайдуть якісь огріхи в роботі і почнеться поважніша справа, чи, повернувшись з відпустки, міністр оборони вирішить справу полюбовно. Може бути й таке, що цей скандал потягне за собою більш глибокі зміни у цілій армії.
