Київ, 9 серпня 2002 - Німеччина погодилася виплатити грошові компенсації жертвам нацизму, яких під час 2-ої Світової війни було примусово вивезено нацистами з України до країн Балтії. Раніше про цю категорію підневільних працівників узагалі не йшлося. Відповідно, партнер німецького федерального фонду “Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє” - Український національний фонд “Взаєморозуміння та примирення” не може назвати конкретне число тих громадян України, хто може отримати ці гроші. База даних поки що відсутня.
Часопис Wall Street Journal на першій сторінці повідомляє про те, що Німеччина дозволила поширити виплати грошових компенсацій на тих українців, які під час 2-ої Світової війни були вивезені нацистами до країн Балтії. Федеральний фонд Німеччини спонукає жертв нацизму цієї нової групи потенційних отримувачів коштів подавати заявки до національного фонду, навіть, у разі відсутності документальних доказів. Німці обіцяють допомогти з їх пошуком.
Треба нагадати, що раніше мова йшла лише про тих, хто з України був вивезений до Німеччини й або утримувався у концтаборах та гетто, або примусово працював на промислових підприємствах. За даними Українського національного фонду “Взаєморозуміння та примирення” , їх налічується близько 548 тисяч. Принаймні, саме така кількість документів буде надіслана на перевірку до Німеччини.
Рішення виплачувати разові компенсації тим, кого вивезли до країн Балтії, вкладається у рамки німецького законодавства. В 11-му параграфі Закону говориться:«претендентом на виплати може бути та особа, яку було примусово вивезено з території її батьківщини на територію Германської імперії або окуповані території у межах кордонів 37-го року». І оскільки країни Балтії тоді не були частиною СРСР, німці вирішили, що норма Закону поширюється і на переміщення у ці країни.
Пояснює заступник голови правління УНФ Євген Максимчук:
У зв’язку з тим, що у 37-му році Прибалтійські республіки колишнього Радянського Союзу були самостійними, не входили до складу СРСР, то переміщення, яке мало місце у 1942-1943 роках, німецька сторона не вважає переміщенням, а це, дійсно, є факт депортації. Мова йде не про якусь нову категорію чи нову групу людей, а, згідно з їх роз’ясненнями, мова йде про уточнення окремих положень закону. Відповідно до нашого чинного законодавства, права на пільги мають тільки ті, хто був депортований за межи колишнього СРСР. Позиція нашого законодавства така, що, дійсно, ця територія входила до складу СРСР. Ми цифрові дані про кількість людей, які були переміщені по території колишнього СРСР і були використані окупаційною владою на невільницьких роботах, німецькій стороні в ході переговорного процесу подавали. Але німецька сторона не включила переміщених до кола осіб-претендентів.
Юлія Жмакіна
Оскільки раніше не йшлося про цю групу потенційних отримувачів компенсацій, український фонд не готовий сьогодні назвати реальну кількість громадян України, яким будуть виплачені кошти. З розмов із працівниками фонду стає зрозумілим, що бази даних на цих людей не має. Були поодинокі звернення у так званій ”довільній формі”, але раніше вивезені до колишніх балтійських республік отримували відмову. Однак слід зазначити, виокремлюючи цю групу претендентів на компенсації, Німеччина не виділяє додаткових коштів для виплат. За словами Євгена Максимчука, це не означає, що від збільшення кількості претендентів постраждають раніше визначені категорії жертв нацизму – тобто суми, призначені їм для виплат не зменшаться.
Євген Максимчук
Я так вважаю й запевняю: якщо не буде коштів достатньо, то на цих людей, звичайно, вони будуть виділені німецькою стороною додатково.
Юлія Жмакіна
Як уже стверджують спостерігачі у Києві, для Німеччини таке рішення щодо жертв нацизму, вивезених з України до країн Балтії, є передусім політичним.
Часопис Wall Street Journal на першій сторінці повідомляє про те, що Німеччина дозволила поширити виплати грошових компенсацій на тих українців, які під час 2-ої Світової війни були вивезені нацистами до країн Балтії. Федеральний фонд Німеччини спонукає жертв нацизму цієї нової групи потенційних отримувачів коштів подавати заявки до національного фонду, навіть, у разі відсутності документальних доказів. Німці обіцяють допомогти з їх пошуком.
Треба нагадати, що раніше мова йшла лише про тих, хто з України був вивезений до Німеччини й або утримувався у концтаборах та гетто, або примусово працював на промислових підприємствах. За даними Українського національного фонду “Взаєморозуміння та примирення” , їх налічується близько 548 тисяч. Принаймні, саме така кількість документів буде надіслана на перевірку до Німеччини.
Рішення виплачувати разові компенсації тим, кого вивезли до країн Балтії, вкладається у рамки німецького законодавства. В 11-му параграфі Закону говориться:«претендентом на виплати може бути та особа, яку було примусово вивезено з території її батьківщини на територію Германської імперії або окуповані території у межах кордонів 37-го року». І оскільки країни Балтії тоді не були частиною СРСР, німці вирішили, що норма Закону поширюється і на переміщення у ці країни.
Пояснює заступник голови правління УНФ Євген Максимчук:
У зв’язку з тим, що у 37-му році Прибалтійські республіки колишнього Радянського Союзу були самостійними, не входили до складу СРСР, то переміщення, яке мало місце у 1942-1943 роках, німецька сторона не вважає переміщенням, а це, дійсно, є факт депортації. Мова йде не про якусь нову категорію чи нову групу людей, а, згідно з їх роз’ясненнями, мова йде про уточнення окремих положень закону. Відповідно до нашого чинного законодавства, права на пільги мають тільки ті, хто був депортований за межи колишнього СРСР. Позиція нашого законодавства така, що, дійсно, ця територія входила до складу СРСР. Ми цифрові дані про кількість людей, які були переміщені по території колишнього СРСР і були використані окупаційною владою на невільницьких роботах, німецькій стороні в ході переговорного процесу подавали. Але німецька сторона не включила переміщених до кола осіб-претендентів.
Юлія Жмакіна
Оскільки раніше не йшлося про цю групу потенційних отримувачів компенсацій, український фонд не готовий сьогодні назвати реальну кількість громадян України, яким будуть виплачені кошти. З розмов із працівниками фонду стає зрозумілим, що бази даних на цих людей не має. Були поодинокі звернення у так званій ”довільній формі”, але раніше вивезені до колишніх балтійських республік отримували відмову. Однак слід зазначити, виокремлюючи цю групу претендентів на компенсації, Німеччина не виділяє додаткових коштів для виплат. За словами Євгена Максимчука, це не означає, що від збільшення кількості претендентів постраждають раніше визначені категорії жертв нацизму – тобто суми, призначені їм для виплат не зменшаться.
Євген Максимчук
Я так вважаю й запевняю: якщо не буде коштів достатньо, то на цих людей, звичайно, вони будуть виділені німецькою стороною додатково.
Юлія Жмакіна
Як уже стверджують спостерігачі у Києві, для Німеччини таке рішення щодо жертв нацизму, вивезених з України до країн Балтії, є передусім політичним.
