Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 10:40

Зовнішня політика адміністрації США щодо Іраку, Ірану і мусульманського світу загалом


Зовнішня політика адміністрації США щодо Іраку, Ірану і мусульманського світу загалом

Прага, 20 серпня 2002 – У зв’язку з терористичною кампанією і підготовкою США до удару по Іраку у західній і зокрема в американській пресі з’являється чимало критичних коментарів на адресу нинішньою адміністрації США, яка, на думку авторів, своєю напористою зовнішньою політикою провокує антиамериканські настрої в мусульманському світі.

Коментатор газети «Вашингтон пост» Фред Гаят пише з цього приводу, що адміністрація США мала би опирати свою зовнішню політику на ефективних діях і довготривалих зобов’язаннях щодо країн, які стали об’єктом американських акцій. Нині Америка є у стані війни, у якій, на думку автора, вона не зможе здобути перемоги, якщо вона не подбає про демократію й прогрес у мусульманському світі. Приклад Афганістану свідчить, як вважає автор, що адміністрація Буша зайнята лише ліквідацією талібану і не надто цікавиться післявоєнною відбудовою цієї країни. Далі автор наводить вимоги Вашингтона демократизації палестинської автономії, підкреслюючи, що значно тяжче створити умови для такої демократизації, включно із тиском на Ізраїль із метою змусити його виконати свої зобов’язання. У цьому контексті автор згадує й Іран, який залишається під тиском США. Тим часом, як підкреслює автор, значно легше впливати на союзників у мусульманському світі, приміром, на Саудівську Аравію або Казахстан, бо Сполучені Штати здійснюють це якраз через двобічні взаємини.

Тим часом інтернетна газета «Юрейжія в’ю» (тобто – євроазійський погляд) містить коментар іранського журналіста Ардешіра Моавені, який порушує справу останніх зусиль Ірану (який президент Буш зарахував до так званої «вісі зла») проламати його стратегічну ізоляцію. У рамках цих зусиль останнім часом іранські лідери провели переговори з керівниками Афганістану, Азербайджану й Бахрейну. Відвідавши днями Тегеран, підкреслює автор, бахрейнський король Гамад відкрито виступив проти будь якої воєнної акції США проти Іраку. Керівники Ірану, який до 89-го року був у стані тривалої війни з Іраком і досі перебуває з ним радше в напружених взаєминах, теж заявили про необхідність вирішити проблему Іраку за допомогою переговорів за участю країн Перської затоки. Антиамериканські тенденції проявляються і у зв’язках Ірану з іншими мусульманськими країнами.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG