Мінськ, 30 серпня 2002 - Білоруському президентові Олександрові Лукашенку сьогодні виповнилося 48 років. У день народження глави держави поруч з його резиденцією в Дроздах було відкрито лижно-ролерну трасу, аби Лукашенко міг задовольняти свої спортивні пристрасті.
Тим часом офіційний Мінськ робить усе, щоб народ не помітив день народження іншого білоруса – телеоператора російського каналу ОРТ Дмитра Завадського, який зник у Мінську в липні 2000 року та якому виповнилося 30 років.
Присвячений Завадьскому документальний фільм, демонстрацію якого на ОРТ заплановано на цю суботу, білоруські телеглядачі подивитися не зможуть – Мінськ транслюватиме іншу передачу. За словами автора фільму Павла Шеремета, білоруська влада тисне також на Москву, аби фільм не побачили в Росії.
Хоча між президентами Путіним та Лукашенком зараз досить погані взаємини – білоруський лідер навіть заявив, що Кремль образив його народ пропозицією про вступ окремими регіонами Білорусі до складу РФ, -- це не заважає Мінськові переслідувати учасників антиросійських акцій протесту. У мінському ізоляторі тримає голодування член незареєстрованої молодіжної організації “Зубр” Євген Афнагель, якого було засуджено на кілька діб арешту на підставі відеокасети мінського бюро російської телекомпанії НТВ. Мінська міліція пропустила акцію протесту проти союзу з Росією, учасники якої порвали портрети Володимира Путіна, проте подивилися репортаж про це на каналі НТВ, запросила оригінальну відеокасету від її мінського бюро та переконала суд покарати Афнагеля. Такого в історії білоруських судів ще не було. Не було також випадків примусових виправних робіт для журналістів, які погано писали про Олександра Лукашенка. Проте два журналісти з гроденської газети “Пагоня”, яку було закрито, зазнали дві персональні кримінальні справи за образу президента.
Редактора “Пагоні” Миколу Маркевича осудили на півтора роки так званої “хімії” та направили в рідну для президента Лукашенка Могильовську область, а кореспондента газети Павла Можейка – на 1 рік на Гомельщину. Білоруська асоціація журналістів виступила з численними протестами, але влада на це не зважає. Навпаки, ліквідуються нові незалежні газети. Тижневик “Свободные новости” було заборонено друкувати, оскільки близький до влади бізнесмен (один із засновників цього видання) вирішив закрити газету та створити замість неї пропрезидентський тижневик “Обозреватель” – за допомогою дуже близького до Олександра Лукашенка агентства “Интерфакс-Запад”. А найстаріша опозиційна газета “Наша Свабода” була змушена закритися, тому що суд задовольнив багатотисячний доларовий позов до редакції з боку одного з головних чиновників Білорусі – голови Комітету державного контролю Анатолія Тозіка. З причини аналогічного позову закрився попередник “Нашої Свабоди” – газета “Навіни”. А до “Навін” газета називалася “Свабода” – її ліквідував Вищий господарчий суд Білорусі через два політичні попередження від Держкомітету з преси.
Триває й переслідування співробітниці білоруської служби Радіо Свобода Алени Панкратової. Незалежна газета “Народная воля” передрукувала її інтерв’ю з німецьким журналістом про обставини таємничого відпочинку Олександра Лукашенка в Австрії. Німець заявив, що президент Білорусі відмиває гроші австрійських казино, шеф яких очолює, як і Лукашенка, Національний олімпійський комітет. Проти Алени Панкратової порушили кримінальну справу та викликали її на допит, хоча вона працює зараз у Празі. Тим часом у Білорусі врочисто оголосили, що поруч з Мінськом буде побудовано цілорічний гірськолижний комплекс за допомогою австрійських інвестицій. Навіщо Білорусі, де гори відсутні, гірськолижний комплекс, ніхто з офіційних джерел не пояснює.
Тим часом офіційний Мінськ робить усе, щоб народ не помітив день народження іншого білоруса – телеоператора російського каналу ОРТ Дмитра Завадського, який зник у Мінську в липні 2000 року та якому виповнилося 30 років.
Присвячений Завадьскому документальний фільм, демонстрацію якого на ОРТ заплановано на цю суботу, білоруські телеглядачі подивитися не зможуть – Мінськ транслюватиме іншу передачу. За словами автора фільму Павла Шеремета, білоруська влада тисне також на Москву, аби фільм не побачили в Росії.
Хоча між президентами Путіним та Лукашенком зараз досить погані взаємини – білоруський лідер навіть заявив, що Кремль образив його народ пропозицією про вступ окремими регіонами Білорусі до складу РФ, -- це не заважає Мінськові переслідувати учасників антиросійських акцій протесту. У мінському ізоляторі тримає голодування член незареєстрованої молодіжної організації “Зубр” Євген Афнагель, якого було засуджено на кілька діб арешту на підставі відеокасети мінського бюро російської телекомпанії НТВ. Мінська міліція пропустила акцію протесту проти союзу з Росією, учасники якої порвали портрети Володимира Путіна, проте подивилися репортаж про це на каналі НТВ, запросила оригінальну відеокасету від її мінського бюро та переконала суд покарати Афнагеля. Такого в історії білоруських судів ще не було. Не було також випадків примусових виправних робіт для журналістів, які погано писали про Олександра Лукашенка. Проте два журналісти з гроденської газети “Пагоня”, яку було закрито, зазнали дві персональні кримінальні справи за образу президента.
Редактора “Пагоні” Миколу Маркевича осудили на півтора роки так званої “хімії” та направили в рідну для президента Лукашенка Могильовську область, а кореспондента газети Павла Можейка – на 1 рік на Гомельщину. Білоруська асоціація журналістів виступила з численними протестами, але влада на це не зважає. Навпаки, ліквідуються нові незалежні газети. Тижневик “Свободные новости” було заборонено друкувати, оскільки близький до влади бізнесмен (один із засновників цього видання) вирішив закрити газету та створити замість неї пропрезидентський тижневик “Обозреватель” – за допомогою дуже близького до Олександра Лукашенка агентства “Интерфакс-Запад”. А найстаріша опозиційна газета “Наша Свабода” була змушена закритися, тому що суд задовольнив багатотисячний доларовий позов до редакції з боку одного з головних чиновників Білорусі – голови Комітету державного контролю Анатолія Тозіка. З причини аналогічного позову закрився попередник “Нашої Свабоди” – газета “Навіни”. А до “Навін” газета називалася “Свабода” – її ліквідував Вищий господарчий суд Білорусі через два політичні попередження від Держкомітету з преси.
Триває й переслідування співробітниці білоруської служби Радіо Свобода Алени Панкратової. Незалежна газета “Народная воля” передрукувала її інтерв’ю з німецьким журналістом про обставини таємничого відпочинку Олександра Лукашенка в Австрії. Німець заявив, що президент Білорусі відмиває гроші австрійських казино, шеф яких очолює, як і Лукашенка, Національний олімпійський комітет. Проти Алени Панкратової порушили кримінальну справу та викликали її на допит, хоча вона працює зараз у Празі. Тим часом у Білорусі врочисто оголосили, що поруч з Мінськом буде побудовано цілорічний гірськолижний комплекс за допомогою австрійських інвестицій. Навіщо Білорусі, де гори відсутні, гірськолижний комплекс, ніхто з офіційних джерел не пояснює.
