Прага, 2 вересня 2002 – Своєрідний пропагандистський двобій між США та Іраком призвела на сьогодні до певних розходжень між західними державами. Разом з тим опитування громадської думки в Америці на кінець серпня засвідчили про зменшення кількості прихильників адміністрації Джорджа Буша щодо проведення нею наземної воєнної операції в Іраку.
На сьогодні, за оцінками спостерігачів, Німеччина – єдина країна в ЄС, котра відкрито заявила, що вона не брала би участі у наступові на Ірак. Інші країни Західної Європи занепокоєні можливим зростанням нестабільності на Близькому Сході унаслідок загострення ситуації довкола Іраку. З цим погоджується від 74 до 88 відсотків американців, за результатами опитування журналу «Тайм» та агентства СІ ЕН ЕН, котрі вважають що початок війни з Іраком призведе до неминучого зростання світових цін на нафту, загострить ситуацію в регіоні і збільшить вірогідність нових терактів на території США. Це ж опитування, проведено в США на кінець серпня, показує спад числа прихильників наземної операції проти Іраку з 70 до 51 відсотка. Хоча опитування «Лос Анджелес Таймс» свідчить, що наземну операцію США проти Іраку продовжує підтримувати на початок вересня близько 59 відсотків американців. За даними цієї впливової газети близько 77 відсотків американців вважають, що наземна операції проти режиму Саддама Хусейна розпочнеться у 2003 році.
Тим часом американські спостерігачі інформують, що Ірак проводить, небачені з часу операції «Буря в Пустелі», оборонні земляні роботи, щоб захистити Багдад на випадок можливої атаки з боку США та їхніх союзників. Хоча держсекретар Колін Пауел в інтерв’ю телекомпанії БІ-Бі-Сі заявив досить миролюбно, що «Ірак мусить повернути воєнних інспекторів ООН»...Він також додав, що світовому співтовариству необхідно надавати більше інформації щодо тієї загрози, котру являє собою режим Саддама Хусейна. Можливо на позицію керівників Білого дому вплинула остання телефонна розмова між англійським прем’єром Тоні Блером та Джорджем Бушем, у якій, за інформацією «Дейлі Телеґраф», британський глава переконував свого американського колегу заручитися у військових ударах супроти Іраку підтримкою ООН. Тим часом іракські представники активізували свої переговори з Москвою і не виключається вірогідність підписання у середині вересня між Росією та Іраком низки контрактів про співпрацю на досить вражаючу суму у 40 мільярдів доларів.
На сьогодні, за оцінками спостерігачів, Німеччина – єдина країна в ЄС, котра відкрито заявила, що вона не брала би участі у наступові на Ірак. Інші країни Західної Європи занепокоєні можливим зростанням нестабільності на Близькому Сході унаслідок загострення ситуації довкола Іраку. З цим погоджується від 74 до 88 відсотків американців, за результатами опитування журналу «Тайм» та агентства СІ ЕН ЕН, котрі вважають що початок війни з Іраком призведе до неминучого зростання світових цін на нафту, загострить ситуацію в регіоні і збільшить вірогідність нових терактів на території США. Це ж опитування, проведено в США на кінець серпня, показує спад числа прихильників наземної операції проти Іраку з 70 до 51 відсотка. Хоча опитування «Лос Анджелес Таймс» свідчить, що наземну операцію США проти Іраку продовжує підтримувати на початок вересня близько 59 відсотків американців. За даними цієї впливової газети близько 77 відсотків американців вважають, що наземна операції проти режиму Саддама Хусейна розпочнеться у 2003 році.
Тим часом американські спостерігачі інформують, що Ірак проводить, небачені з часу операції «Буря в Пустелі», оборонні земляні роботи, щоб захистити Багдад на випадок можливої атаки з боку США та їхніх союзників. Хоча держсекретар Колін Пауел в інтерв’ю телекомпанії БІ-Бі-Сі заявив досить миролюбно, що «Ірак мусить повернути воєнних інспекторів ООН»...Він також додав, що світовому співтовариству необхідно надавати більше інформації щодо тієї загрози, котру являє собою режим Саддама Хусейна. Можливо на позицію керівників Білого дому вплинула остання телефонна розмова між англійським прем’єром Тоні Блером та Джорджем Бушем, у якій, за інформацією «Дейлі Телеґраф», британський глава переконував свого американського колегу заручитися у військових ударах супроти Іраку підтримкою ООН. Тим часом іракські представники активізували свої переговори з Москвою і не виключається вірогідність підписання у середині вересня між Росією та Іраком низки контрактів про співпрацю на досить вражаючу суму у 40 мільярдів доларів.
