Київ–Прага, 5 серпня 2002 - Ведучі: у Празі – Людмила Литовченко, у Києві Павло Вольвач. Гості студії: народний депутат України, голова Чернігівського обкому Соціалістичної партії Микола Рудьковський та експерт інституту «Республіка», політолог Олександр Хоменко. На телефонному зв’язку - міський голова Львова Любомир Буняк та наша львівська кореспондентка Галина Терещук.
Людмила Литовченко
В 40-й день катастрофи на Львівському летовищі, яка несподівано обірвала життя багатьох людей, у своєму посланні до мирян Блаженніший Любомир Кардинал Гузар запитує: що людина може і повинна зробити, щоб жити в мирі й справедливості? І відповідає:
«Раціональна і заспокійлива відповідь на будь-яке нещастя – це об’єктивне пояснення того, що сталося, в поєднанні з розумними заходами (які під силу людині) щодо запобігання подібному лиху в майбутньому. Фактів не потрібно заперечувати, а тим більше – вигідно інтерпретувати чи використовувати у вузьких, власних інтересах».
Цю тему мені хочеться продовжити далі в розмові з нашими гостями. Трагічні події на Скнилівському летовищі 40-денної давності вже вкотре загострили проблему відповідальності нинішньої влади в Україні за те, що відбувається в державі, особливо що стосується людських життів. Нічого не треба приховувати, все треба продумати наперед, як сказав Любомир Кардинал Гузар, і не треба вигідно інтерпретувати чи використовувати у вузьких власних інтересах, ще раз частково його цитую. На телефонному зв’язку з нами мер Львова пан Любомир Буняк і наша кореспондентка Галина Терещук. Галино, ти була присутня і вчора, і сьогодні на церемоніях, які відбувалися. Вчора була, скажімо, так, духовна частина відзначення 40 днів після трагедії у Скнилові. Як це все відбувалося?
Галина Терещук
Спершу зауважу, що Львівська міська рада сьогодні на своїй сесії ухвалила рішення вважати 27 липня Днем жалоби. До цього 27 липня ми відзначали День Львова. Учора, на 40-й день після трагедії, в усіх львівських храмах відбулися поминальні богослужіння. У цей скорботний день у Львові не вдалося провести спільний молебень. На таку пропозицію глави УГКЦ не відгукнулися православні конфесії, тому панихиди відбувалися в кожній церкві зокрема. Хочу зауважити, що сьогодні, вже на 41-й день, на лікарняне ліжко з доволі гострою психологічною травмою потрапила людина, яка усі ці дні була одна на один із своїм горем. Сьогодні психологи зауважили, що понад 500 осіб звернулися до них за порадами. А якщо про цю жахливу Скнилівську катастрофу говорити мовою цифр, то вони вражають: загалом постраждала 241 особа, із них 83 – неповнолітніх, 86 осіб загинули, в тому числі 27 дітей. Зараз годинами працюють 70 соціальних груп, до яких входять і психологи.
Людмила Литовченко
З якими запитаннями звертаються люди, потерпілі, - і ті, котрі самі стали жертвами, і ті, котрі втратили своїх рідних, до психологів? Що їх найбільше турбує після 40 днів цієї трагедії?
Галина Терещук
Найбільше турбує їх, як жити без рідної людини, як знайти себе в житті, як змиритися з цим горем. На ці запитання багато відповідей дає духовенство, зокрема УГКЦ. Але головне, як утамувати в собі той біль. Ця людина і потрапила на лікарняне ліжко, тому що 40 днів вона не мала з ким говорити про свою біду, може соромилася говорити з психологом про те, що найбільше болить – болить, коли втрачаєш рідну людину.
Людмила Литовченко
Я хочу звернутися до пана Буняка. Як Ви пережили оці 40 днів? Що було і не було зроблено? Ви – представник влади у Львові. На Вашу думку, за оці 40 днів як усе відбувалося?
Любомир Буняк
Це була жахлива катастрофа і все те, що робилося, не могло бути запрограмовано наперед. І все робилося по ходу виникнення ситуації. З самого початку, в перші ж дня катастрофи, ми прийняли всі міри, щоб надати усім, кому потрібно було, медичну допомогу. Потім був етап похоронів жертв цієї страшної катастрофи, і це також буда нелегка робота. Людям, які втратили рідних, теж треба було допомогти. Влада взяла всі ці турботи на себе. Цей етап теж тривав кілька днів і влада зробила все, що було в її силах, щоб допомогти похоронити загиблих у трагедії. А потім почалася робота по наданню допомоги потерпілим – людям, які були в лікарнях, і тим, хто втратив близьких.
Людмила Литовченко
Пане Буняк, Ви сказали, що влада зробила все, щоб надати допомогу. Що саме вона робила?
Любомир Буняк
Це безкоштовні похорони. Влада взяла на себе всі турботи по ритуалу похорон. Була надана матеріальна допомога, компенсації. Тих, кому було потрібно оздоровлення, в першу чергу дітей, забезпечили путівками в санаторії, будинки відпочинку. Це було зроблено в стислі терміни, і, я вважаю, на доброму рівні.
Людмила Литовченко
Галино, я б хотіла звернутися знову до тебе, щоби перейти від учорашнього дня до сьогоднішнього. Що було у Львові сьогодні? Було продовжено ті відзначення 40 днів чи почалася вже якась інша акція?
Галина Терещук
У Львові і далі тривали поминальні заходи з нагоди 40-го дня трагедії на Скнилівському летовищі. Але в цих заходах уже взяли участь лідер опозиції Юлія Тимошенко, лідер «Нашої України» Віктор Ющенко, пан Любомир Буняк, який сьогодні гість Свободи, а також народні депутати.
Людмила Литовченко
Тобто фактично помінальні акції трошки відійшли, почалися вже більше акції політичного характеру?
Галина Терещук
Зараз, в ці хвилини, має розпочатися концерт-реквієм, але зауважу, що напередодні влада назвала траурний мітинг у центрі Львова та піший похід до місця авіакатастрофи рекламною акцією опозиції. Однак, якщо говорити про сам траурний мітинг, то він не відрізнявся багатолюдністю – до пам’ятника Кобзареві прийшло близько 1500 львів’ян, переважно люди старшого віку. Промовці не проголошували якихось політичних гасел, для цього були прес-конференції. Не було партійної символіки. Правда, хтось виставив плакат із запитанням до Ющенка, мовляв, з ким він – з Кучмою, із народом? Однак, напис швидко прибрали. Присутні доволі прохолодно зустріли виступ лідера «Нашої України», натомість слова Юлії Тимошенко сприймали із захопленням.
Людмила Литовченко
Я все таки хочу повернутися до подій, про які ми говорили, скажімо, до трагедії. Київ вибудовує свою, якщо так можна сказати, концепцію винуватців Скнилівського лиха. У Києві вважають, що в трагедії винні саме львівські владні сили. Ми б хотіли почути з цього приводу Вашу думку, пане Буняк. Як Ви ставитесь до таких звинувачень? Може це негарно говорити в 40-й день про винуватців, але все таки колись треба про це говорити.
Любомир Буняк
Ви знаєте, на 40-й день, власне, не треба говорити про винуватців, про пошук, хто і чому винний. На мій погляд, це повинно сказати слідство й суд. І для мене було дивним почути такі звинувачення в перший же день трагедії, яка сталася 27 липня, в передачі, коли пані Піховшик зробив уже висновки, що винна львівська влада. Це абсолютно безпідставно. Львівська влада не давала ніяких дозволів на проведення цього заходу. І якщо хтось хоче це робити, то це просто якісь політичні спекуляції й абсолютно немає нічого спільного з розслідуванням цієї справи. І я відкидаю ті звинувачення, це повинен зробити суд і тільки суд. Тому звинувачення львівської влади не мають будь-яких підстав. Якщо це хтось хоче робити у Києві, то це негідно. Львівська влада не має жодного відношення до надання дозволів на проведення таких заходів. Що стосується авіапольотів, то на це дають дозволи відповідні урядові інстанції – Украеротранс, Украерорух, і вони їх дали. А чому вони їх дали без дозволу органів місцевого самоврядування, то в цьому повинні розібратися слідство, прокуратура, суд. Я відкидаю будь які звинувачення на адресу місцевої влади.
Людмила Литовченко
Генеральний прокурор заявив, що вже закінчено слідство у справі Скнилівської трагедії і що ніби то відомо, кого можна звинуватити у цьому і що незабаром це стане відомо ширшому загалу. Будемо чекати. Але я хочу зазначити, що ми були очевидцями досить складної тяжкої ситуації у Чехії, зокрема у Празі, під час повеней. І президент Чехії Вацлав Гавел, який відпочивав десь у Португалії, здається, він буквально на другий чи третій день прибув до країни. Він весь час був з народом, він виступав на телебаченні, надавав допомогу з фондів своїх власних. Одним словом, дуже відчувався такий тандем, такий зв’язок - народ і президент. Народ у горі і президент поруч із своїм народом. Сьогодні , так я розумію, президента Кучми у Львові не було. Не було його, чи був?
Любомир Буняк
Не було.
Людмила Литовченко
А чому його не було. як ви думаєте?
Любомир Буняк
Я не маю права і не можу коментувати такі речі, тому що це виходить за межі моєї компетенції.
Людмила Литовченко
Зрозуміло. Але чи не дивує Вас той факт, що в такий день, в такий час, в такому горі, бо люди все ще в горі і це горе не швидко забудеться, президента з людьми не має?
Любомир Буняк
Я хочу сказати, що, коли трапилася жахлива катастрофа 27 липня, то президент України прибув у той же день, через кілька годин після цієї катастрофи. Я був очевидцем і можу підтвердити, що президент Кучма був майже у всіх лікарнях, у всякому разі, у всіх великих лікарнях, а це були три лікарні, він відвідав їх і мав розмови з потерпілими, із лікарями. Це було у перший день, через дві години після катастрофи.
Людмила Литовченко
Пане Буняк, я так зрозуміла, що сьогодні Ви попросили вибачення у людей?
Любомир Буняк
Це є етично. Я попросив від міської ради, я попросив такого, знаєте, реального прощення. Знаєте, не можна в такий день... Ми не могли передбачити цієї катастрофи. Можливо, ми якусь моральну відповідальність несемо... Тут виникають інші моменти співчуття до тих людей, які втратили рідних, близьких, до всієї громади. Це інше, ніж таке звинувачення, що хтось там винен безпосередньо. Це так треба. В такі дні є така людська християнська мораль і я вважаю, що це правильно.
Людмила Литовченко
Дуже правильно. Я з Вами погоджуюся, пане Буняк. Тоді дозвольте Вас запитати, чому саме сьогодні, а коли було сорок днів від дня трагедії, Ви лише збиралися попросити вибачення, чи як ?
Любомир Буняк
Я сказав слова «простіть». Треба почути те, що я сказав. Ми не передбачили, що могло таке статися, і тому, це слово «простіть» - це не означає, «вибачте за те, що я провинився в чомусь». Це етична християнська мораль і ці слова дуже доречні. Мені здається, в такі дні так говорять.
Людмила Литовченко
Дякую Вам, пане Буняк. А зараз я хочу звернутися до нашої колеги Галини Терещук, щоб продовжити нашу розмову про сьогоднішні події у Львові, про виступи лідерів опозиції і про їхню присутність.
Галино, скажи будь-ласка, чи було це таким масовим явищем, скільки людей було на цьому мітингу?
Галина Терещук
На самому мітингу біля пам’ятника Шевченкові було близько 1,5 тисячі людей. А коли люди пішою ходою рушили до місця трагедії, то до них приєдналися ті, хто брав участь у жалобних церемоніях, хто втратив рідних. Там було близько 2 тисяч людей. Цей мітинг, ця акція не була багатолюдною.
Людмила Литовченко
А з якими словами звернулися лідери опозиції до львів’ян ?
Галина Терещук
Можна сказати, що ще до віче Віктор Ющенко заявив, що жодної політичної реклами ніхто собі не робить, просто політики приїхали до Львова для того, щоб сказати львів’янам, чому сталася ця трагедія? Ні Ющенко, ні Тимошенко не акцентували уваги людей на якихось політичних гаслах. Але тим не менше не змогли не зачепити (політичних питань).
Скажімо, Віктор Ющенко, сьогодні тричі сказав, що українська влада є хворою і навіть дав кілька рецептів як можна було б вилікувати цю владу. Натомість, Юлія Тимошенко теж сказала, що не варто шукати, хто винен, хто не винен у цій трагедії, звісно, винна українська влада, її треба змінювати і для цього опозиція організовує акції 16 вересня, які будуть продовжуватися і після 16 вересня.
Людмила Литовченко
Якщо звернутися до історії, свого часу, коли ставалися поразки у війнах, чи битвах, завжди усували головнокомандуючих збройними силами. Якби подібна трагедія сталася у країні з розвиненішою, ніж в Україні демократією, якою пан Хоменко, на Вашу думку були б політичні наслідки її саме для влади?
Олександр Хоменко
Ваше запитання видається дуже доречним у контексті нашої попередньої розмови. Ця жахлива трагедія, яка сталася у Львові, вона висвітлила надзвичайно яскраво й потужно, ту вкрай небезпечну тенденцію в політичній ситуації в Україні, яка стала реальністю протягом декількох останніх років. А саме: відсутність діалогу між владою й громадянами унеможливлює для самої влади ухвалення адекватних рішень.
Звідусіль ми чуємо голоси про те, що влада була не готовою до подібної трагедії, що влада була розгубленою. Але влада і не могла бути готовою до подібного розвитку подій. Тотальна заблокованість інформації, система тотальної брехні, яку створила влада, з рештою, переконала у цій неправді і саму цю владу. Тому влада в Україні не здатна адекватно реагувати на подібну ситуації.
Свого часу товариш Сталін судив про життя селян у його країні за фільмом «Кубанскіє казакі». Влада в Україні робить висновок про становище в армії, про становище в українському війську на основі якихось офіційних рапортів, якихось помпезних парадів. Вона не уявляє собі тієї ситуації, яка реально склалася у суспільстві.
Тому в цій ситуації говорити про конкретного винуватця цієї трагедії, напевно, було б доречно. Але з іншого боку, ще доречнішим було б говорити про систему, яка спричинила до цієї трагедії і яка буде повторювати ці трагедії у кожному конкретному епізоді новітньої української історії.
Людмила Литовченко
Я дякую Вам, пане Хоменко. Інформація про перебіг подій під час безстрокової акції протесту, як і про заходи щодо її підготовки з відомих причин не стала набутком широкої громадськості. Тож перші мітинги в Чернігові, в потім у Рівному та Житомирі спричинили запитання: що це – репетиція майбутніх заходів чи не санкціонована штабом народна стихія? Виникає запитання і до ініціаторів акції – чого вони хочуть досягти в такий спосіб, на підтримку яких суспільних сил вони розраховують? Про це
Віктор Березанець
Щодо мети Всеукраїнської акції протесту – тут усе досить однозначно. Юлія Тимошенко під час прес-конференції 2 вересня заявила, що акція триватиме до повної перемоги патріотичних сил України над нині чинним режимом Президента Кучми. Лідери опозиції розраховують, що масові акції протесту по всій Україні змусять Президента Кучму подати у відставку. План дій – простий: залучити до акції сотні тисяч громадян України. Саме це, на думку організаторів, буде передумовою перемоги. Важливим чинником буде участь в акції протесту політичного блоку “Наша Україна”.
Одна з основних вимог «Нашої України» до чинної влади полягає в тому, що Парламентська більшість має формуватись у стінах парламенту, а не призначатись Адміністрацією Президента, і ядром такої Більшості мають стати ті політичні сили, котрі отримали прихильність виборців. Аналітики твердять, що влада на такий крок не піде. А це означає, що і «Наша Україна» у той чи той спосіб долучиться до лав опозиції. Акція, як вважають її ініціатори, буде також іспитом для самого суспільства, іспитом на здатність до соціальної активності, іспитом на політичну зрілість населення, зрештою. А щодо передчасних (тобто, до 16 вересня) масових виступів, то лідери опозиції попереджували, що будуть несподіванки для влади.
Людмила Литовченко
Можливо, саме такою несподіванкою для влади і є оці майже щоденні виступи в різних реґіонах України. І як свідчать мітинги у Чернігові, Житомирі, і сьогодні, як ми щойно почули, у Львові і в Луцьку, все ж таких багатотисячних акцій протесту не відбулося, як обіцяли лідери опозиції. Пане Рудьковський, чому так сталося, на Вашу думку? Напевне, все таки сподівалися чогось іншого, коли організовували такі акції по обласних центрах, власне, на що розраховували організатори?
Мені здається, що вас не правильно інформували. Наприклад, у місті Чернігові на мітинг зібралося від 10 до 15 тисяч. Площа, яка вміщає, за інформацією співробітників служби безпеки, 18 тисяч, була заповнена на 80-90 відсотків.
Павло Вольвач
Пане Рудьковський, перепрошую, але ось офіційні дані, принаймні це газета «Україна молода», газета ніяк не провладна, - від 5 до . тисяч. У Чернігові.
Микола Рудьковський
Я не буду дискутувати це питання. Просто такої маси людей Чернігів ніколи не бачив у центрі міста.
Людмила Литовченко
Вибачте, пане Рудьковський, Ви там були на мітингу в Чернігові, так?
Микола Рудьковський
Так. Я перший секретар обкому Соцпартії, цей мітинг був підготовлений за два дні, і люди зібралися, і на мітингу було проголосовано одностайно всіма присутніми перше питання – відставка дострокова президента Кучми і зміна системи влади. Люди підтримують саме цю вимогу І це не випадково, що почались акції саме з Чернігівщини, бо це, можна сказати, батьківщина президента, і тут завжди згадуєш Тараса Бульбу, який говорив про недбайливого сина. Так от Чернігівщина свого недбайливого сина засудила й закликає прийняти дострокову відставку.
Людмила Литовченко
Пане Рудьковський, а як Ви можете пояснити той факт, що от, скажімо, Львів із глибокими, далекими національними традиціями не показав ту єдність, той багатотисячний натовп, якого можливо сподівалися, а Чернігів, зрусифіковане місто, і раптом отакий, як Ви кажете, багатолюдний протест. Чим Ви можете пояснити цей факт?
Микола Рудьковський
При всій повазі до Львів’ян чернігівці теж поважають і люблять українську мову і вважають себе українцями. Я зверну вашу увагу, що Чернігів почав, відбулись мітинги в Житомирі, у Рівно, у Луцьку, у Львові опозиція не проводила політичного мітингу за зміну системи влади і за відставку президента Кучми. Було прийнято рішення взяти участь народним депутатам від опозиції у жалобному мітингу і не проводити політичну акцію сьогодні. Й тому сьогодні була у Львові лише прес-конференція, на якій були Юлія Тимошенко, Олександр Мороз і Петро Симоненко. А у виступі на жалобному мітингу взяла участь лише Юлія Володимирівна. Мітинг опозиції у Львові буде проводитися пізніше, і я переконаний, що там зберуться десятки тисяч людей.
Людмила Литовченко
Добре, продовжуючи цю, власне, тему – саме про кількість тих, хто виходить на вулиці, слід сказати про те, що Фонд «Демократичні ініціативи» у серпні провів соціологічне опитування громадян щодо їхніх намірів узяти участь в осінніх акціях протесту, і щодо причин , які спонукають громадян вийти на вулиці. Про результати дослідження говорить експерт фонду “Демократичні ініціативи”
Ірина Бекешкіна
Жоден соціолог не може передбачити кількість людей, які вий
дуть на вулиці виявити свій соціальний протест. Єдине, що соціологія може, це «заміряти температуру в суспільстві», заміряти готовність людей, але готовність, як ми знаємо з досвіду, істотно відрізняється від реальної поведінки. Втім, що стосується готовності, можна сказати таке - спостерігається певна суперечливість, з одного боку критичні оцінки населення досить високі, зокрема, приблизно 42 відсотки відповіли, що потрібно будь, що зберігати порядок, мир та злагоду і стільки ж (42 відсотки) вважають, що потрібно активно протестувати проти значного погіршення життя. Водночас особисто вийти на вулицю з виявом протесту погодилося 19 відсотків. Але ще 31 - відповіли, що це буде залежати від того, за що і проти чого будуть мітинги. Ну й запропонували респондентам висловитися щодо причин, які можуть спонукати їх вийти на вулицю з виявом протесту. Однозначно можна сказати, що найбільш реальними причинами є насамперед економічні. Це різке погіршення рівня життя, якщо це трапиться, то майже половина населення ладна вийти протестувати. Це безробіття, невиплата заробітної плати й підвищення плати за комунальні послуги та квартиру. Що стосується соціальних і політичних причин, то найбільше може спонукати вимога дострокової відставки президента Леоніда Кучми.
Павло Вольвач
В мене запитання до обох мабуть наших гостей сьогоднішніх – соціальна база опозиції розмита, невизначена і неорганізована, я думаю, ви не будете цього заперечувати. І до цього додається ще й невизначеність керівництва потенційних опозиціонерів, маю на увазі насамперед «Нашу Україну». Як у такому випадку опозиція може розраховувати на успіх?
Микола Рудьковський
Я вважаю, що опозиція має шанси в цьому році на перемогу, тому що населення побачило, що президент Кучма, незважаючи на те, що влада програла парламентські вибори, узурпував владу. В тому числі і в законодавчому органі. Люди зрозуміли, що вони не можуть розраховувати ні на яку перспективу, і справді в людей є підстави. Я хотів би привести кілька прикладів. Люди бачать, що відбуваються в державі трагедії, збивають ракети літаки, падають літаки міністерства оборони на голови людей. І все це відбувається лише з однієї причини – скорумпована система влади на чолі з президентом не може керувати державою і вивести державу з кризи.
Павло Вольвач
Дякую, пане Миколо. Теж питання до пана Хоменка – чи не здається Вам досить дивним об’єднання таких антагоністичних лідерів ідеологічних? Наприклад, в одній опозиційній когорті йдуть ОУН і КПУ, проти якої теж ОУН виступає за притягнення до суду.
Олександр Хоменко
В цій проблемі є декілька аспектів. Свого часу один західний політолог висловився в тому сенсі, що радянський тоталітаризм тримався на двох інституціях - держплані й держстрахові, не державному страхуванні, а державному страхові як системі інституційного терору. Нинішня влада може власне записати собі на карб те, що систему держстраху вона відновила, і значною мірою ті нарікання на деяку пасивність українських громадян можуть бути відадресовані до нинішньої української влади, яка змушує людей боятися виявляти свою громадянську позицію. Що ж стосується об’єднання часто-густо різноякісних опозиційних сил у межах єдиного фронту, то власне я хочу пригадати період 89-91 років, період національної революції - коли ми здобували незалежність, коли на одному мітингу були монархісти, прихильники УНРівської традиції, українські радикали бандерівського штибу, націонал-комуністи. Тобто в ситуації, коли країна є загроженою, коли нація стоїть перед загрозою анексії іншою сусідньою державою, мається на увазі Росією, всі політичні сили мають об’єднатися.
Людмила Литовченко
Я хочу все-таки знову повернутися до свого запитання. Пан Буняк делікатно не відповів на запитання, чому немає у Львові в цей день представників влади, президента. Можливо, пошукаємо десь в іншому місці.
Відомо, що сьогодні в Польському місті Криниця розпочався самміт лідерів Центрально - європейських країн. Там присутній прем’єр Кінах, і мені особисто невідомо, чи присутній там президент. З нами має бути на зв’язку наша кореспондентка Ганна Стеців, яка присутня на цьому самміті.
Ганна Стеців
Я Вас чую, але зв’язок може бути перерваний, бо знаходжуся в горах, в маленькому курортному містечку, де щороку відбуваються ці самміти, цього року це вже 12-й.
Щойно від’їхав Кінах із Криниці. Сьогодні був “прем’єрський день” – прем’єри країн Центральної Європи представляли свої держави, розповідали про реформи.
Кінах вже від'їхав, натомість за кілька хвилини буде Ющенко.
Людмила Литовченко
А крім Ющенко з представників опозиції ще буде хтось?
Ганна Стеців
Сьогодні були чутки, що буде Тимошенко, зібралося надзвичайно багато людей в очікуванні. Була навіть така двозначна ситуація, бо дехто не хотів би, щоб вона була.
Проте вона не приїхала. Натомість з Ющенко їде Віктор Пинзеник, тут уже є Жулинський як представник опозиції і ще кілька людей з оточення Ющенка. Сам Ющенко був визначений 11 форумом “людиною року” Центральної Європи. І він мав зараз вручати це звання “людині року” 2002, але комісія визначила такою людиною Папу Іоанна Павла Другого, якому Ющенко звісно не зможе вручити зараз...
Людмила Литовченко
Чи був запрошений на цей форум президент Кучма?
Ганна Стеців
Президентський день завтра. Завтра буде Кваснєвський, буде президент Литви. Але Леонід Кучма на цей форум запрошений не був.
Людмила Литовченко
А чому?
Ганна Стеців
Це організатори форуму вирішують, кого запрошувати. Не була запрошена і Юлія Тимошенко, яку очікували, але вона сама прислала свою анкету, висловили своє побажання приїхати. Тому були навіть чутки, що вона тут з’явиться.
Людмила Литовченко
А Ющенко представляє саме опозицію чи якісь інші кола?
Ганна Стеців
Він приїжджає як лідер опозиції, так само як і минулого року його запрошували як лідера опозиції. І навіть був такий делікатний момент – був Кінах і Ющенко, і організатори не хотіли, щоб прем’єр колишній і прем’єр теперішній зіткнулися, хоча у Польщі це нормальна ситуація... Це нормально виглядає, не знаю, чому в українській ситуації не можуть нормально спілкуватися діючий прем’єр і колишній.
Але Ющенко, повторюю, був запрошений цього і минулого разу як лідер опозиції.
Завтра він буде представляти погляд опозиції, всі журналісти дуже його чекають. Як будуть відбуватися дії опозиції 16 вересня – ці питання постійно дискутуються журналістами в кулуарах.
І це питання будуть задавати Ющенку, якого тут люблять і чекають. Це питання можуть задавати іншим лідерам опозиції, які прибули.
До речі, тут газети згадують про Олександра Мороза навіть частіше, ніж про Юлію Тимошенко.
Так що до цих людей відчувається в Польщі велике зацікавлення.
Людмила Литовченко
А яка тема цього самміту?
Ганна Стеців
Зібралися лідери країн Центральної Європи - як представники влади, так і опозиції. І вперше цього року є навіть із Білорусі – і влада, і опозиція, а минулими роками - лише опозиція.
Вони дискутують як буде виглядати Центральна Європа після розширення Євросоюзу, яке місце посяде тут Україна, Білорусь, Чехія, Словаччина , Угорщина. Вишеградська група –чи буде вона існувати після розширення Євросоюзу чи ні, чи долучиться до неї Україна.
До речі, сьогодні про Україну було дуже багато мови, і їй було присвячено може найбільше місця на першому дні форуму.
Людмила Литовченко
Дякую, Ганю. Дякую усім гостям. До зустрічі в ефірі!
Людмила Литовченко
В 40-й день катастрофи на Львівському летовищі, яка несподівано обірвала життя багатьох людей, у своєму посланні до мирян Блаженніший Любомир Кардинал Гузар запитує: що людина може і повинна зробити, щоб жити в мирі й справедливості? І відповідає:
«Раціональна і заспокійлива відповідь на будь-яке нещастя – це об’єктивне пояснення того, що сталося, в поєднанні з розумними заходами (які під силу людині) щодо запобігання подібному лиху в майбутньому. Фактів не потрібно заперечувати, а тим більше – вигідно інтерпретувати чи використовувати у вузьких, власних інтересах».
Цю тему мені хочеться продовжити далі в розмові з нашими гостями. Трагічні події на Скнилівському летовищі 40-денної давності вже вкотре загострили проблему відповідальності нинішньої влади в Україні за те, що відбувається в державі, особливо що стосується людських життів. Нічого не треба приховувати, все треба продумати наперед, як сказав Любомир Кардинал Гузар, і не треба вигідно інтерпретувати чи використовувати у вузьких власних інтересах, ще раз частково його цитую. На телефонному зв’язку з нами мер Львова пан Любомир Буняк і наша кореспондентка Галина Терещук. Галино, ти була присутня і вчора, і сьогодні на церемоніях, які відбувалися. Вчора була, скажімо, так, духовна частина відзначення 40 днів після трагедії у Скнилові. Як це все відбувалося?
Галина Терещук
Спершу зауважу, що Львівська міська рада сьогодні на своїй сесії ухвалила рішення вважати 27 липня Днем жалоби. До цього 27 липня ми відзначали День Львова. Учора, на 40-й день після трагедії, в усіх львівських храмах відбулися поминальні богослужіння. У цей скорботний день у Львові не вдалося провести спільний молебень. На таку пропозицію глави УГКЦ не відгукнулися православні конфесії, тому панихиди відбувалися в кожній церкві зокрема. Хочу зауважити, що сьогодні, вже на 41-й день, на лікарняне ліжко з доволі гострою психологічною травмою потрапила людина, яка усі ці дні була одна на один із своїм горем. Сьогодні психологи зауважили, що понад 500 осіб звернулися до них за порадами. А якщо про цю жахливу Скнилівську катастрофу говорити мовою цифр, то вони вражають: загалом постраждала 241 особа, із них 83 – неповнолітніх, 86 осіб загинули, в тому числі 27 дітей. Зараз годинами працюють 70 соціальних груп, до яких входять і психологи.
Людмила Литовченко
З якими запитаннями звертаються люди, потерпілі, - і ті, котрі самі стали жертвами, і ті, котрі втратили своїх рідних, до психологів? Що їх найбільше турбує після 40 днів цієї трагедії?
Галина Терещук
Найбільше турбує їх, як жити без рідної людини, як знайти себе в житті, як змиритися з цим горем. На ці запитання багато відповідей дає духовенство, зокрема УГКЦ. Але головне, як утамувати в собі той біль. Ця людина і потрапила на лікарняне ліжко, тому що 40 днів вона не мала з ким говорити про свою біду, може соромилася говорити з психологом про те, що найбільше болить – болить, коли втрачаєш рідну людину.
Людмила Литовченко
Я хочу звернутися до пана Буняка. Як Ви пережили оці 40 днів? Що було і не було зроблено? Ви – представник влади у Львові. На Вашу думку, за оці 40 днів як усе відбувалося?
Любомир Буняк
Це була жахлива катастрофа і все те, що робилося, не могло бути запрограмовано наперед. І все робилося по ходу виникнення ситуації. З самого початку, в перші ж дня катастрофи, ми прийняли всі міри, щоб надати усім, кому потрібно було, медичну допомогу. Потім був етап похоронів жертв цієї страшної катастрофи, і це також буда нелегка робота. Людям, які втратили рідних, теж треба було допомогти. Влада взяла всі ці турботи на себе. Цей етап теж тривав кілька днів і влада зробила все, що було в її силах, щоб допомогти похоронити загиблих у трагедії. А потім почалася робота по наданню допомоги потерпілим – людям, які були в лікарнях, і тим, хто втратив близьких.
Людмила Литовченко
Пане Буняк, Ви сказали, що влада зробила все, щоб надати допомогу. Що саме вона робила?
Любомир Буняк
Це безкоштовні похорони. Влада взяла на себе всі турботи по ритуалу похорон. Була надана матеріальна допомога, компенсації. Тих, кому було потрібно оздоровлення, в першу чергу дітей, забезпечили путівками в санаторії, будинки відпочинку. Це було зроблено в стислі терміни, і, я вважаю, на доброму рівні.
Людмила Литовченко
Галино, я б хотіла звернутися знову до тебе, щоби перейти від учорашнього дня до сьогоднішнього. Що було у Львові сьогодні? Було продовжено ті відзначення 40 днів чи почалася вже якась інша акція?
Галина Терещук
У Львові і далі тривали поминальні заходи з нагоди 40-го дня трагедії на Скнилівському летовищі. Але в цих заходах уже взяли участь лідер опозиції Юлія Тимошенко, лідер «Нашої України» Віктор Ющенко, пан Любомир Буняк, який сьогодні гість Свободи, а також народні депутати.
Людмила Литовченко
Тобто фактично помінальні акції трошки відійшли, почалися вже більше акції політичного характеру?
Галина Терещук
Зараз, в ці хвилини, має розпочатися концерт-реквієм, але зауважу, що напередодні влада назвала траурний мітинг у центрі Львова та піший похід до місця авіакатастрофи рекламною акцією опозиції. Однак, якщо говорити про сам траурний мітинг, то він не відрізнявся багатолюдністю – до пам’ятника Кобзареві прийшло близько 1500 львів’ян, переважно люди старшого віку. Промовці не проголошували якихось політичних гасел, для цього були прес-конференції. Не було партійної символіки. Правда, хтось виставив плакат із запитанням до Ющенка, мовляв, з ким він – з Кучмою, із народом? Однак, напис швидко прибрали. Присутні доволі прохолодно зустріли виступ лідера «Нашої України», натомість слова Юлії Тимошенко сприймали із захопленням.
Людмила Литовченко
Я все таки хочу повернутися до подій, про які ми говорили, скажімо, до трагедії. Київ вибудовує свою, якщо так можна сказати, концепцію винуватців Скнилівського лиха. У Києві вважають, що в трагедії винні саме львівські владні сили. Ми б хотіли почути з цього приводу Вашу думку, пане Буняк. Як Ви ставитесь до таких звинувачень? Може це негарно говорити в 40-й день про винуватців, але все таки колись треба про це говорити.
Любомир Буняк
Ви знаєте, на 40-й день, власне, не треба говорити про винуватців, про пошук, хто і чому винний. На мій погляд, це повинно сказати слідство й суд. І для мене було дивним почути такі звинувачення в перший же день трагедії, яка сталася 27 липня, в передачі, коли пані Піховшик зробив уже висновки, що винна львівська влада. Це абсолютно безпідставно. Львівська влада не давала ніяких дозволів на проведення цього заходу. І якщо хтось хоче це робити, то це просто якісь політичні спекуляції й абсолютно немає нічого спільного з розслідуванням цієї справи. І я відкидаю ті звинувачення, це повинен зробити суд і тільки суд. Тому звинувачення львівської влади не мають будь-яких підстав. Якщо це хтось хоче робити у Києві, то це негідно. Львівська влада не має жодного відношення до надання дозволів на проведення таких заходів. Що стосується авіапольотів, то на це дають дозволи відповідні урядові інстанції – Украеротранс, Украерорух, і вони їх дали. А чому вони їх дали без дозволу органів місцевого самоврядування, то в цьому повинні розібратися слідство, прокуратура, суд. Я відкидаю будь які звинувачення на адресу місцевої влади.
Людмила Литовченко
Генеральний прокурор заявив, що вже закінчено слідство у справі Скнилівської трагедії і що ніби то відомо, кого можна звинуватити у цьому і що незабаром це стане відомо ширшому загалу. Будемо чекати. Але я хочу зазначити, що ми були очевидцями досить складної тяжкої ситуації у Чехії, зокрема у Празі, під час повеней. І президент Чехії Вацлав Гавел, який відпочивав десь у Португалії, здається, він буквально на другий чи третій день прибув до країни. Він весь час був з народом, він виступав на телебаченні, надавав допомогу з фондів своїх власних. Одним словом, дуже відчувався такий тандем, такий зв’язок - народ і президент. Народ у горі і президент поруч із своїм народом. Сьогодні , так я розумію, президента Кучми у Львові не було. Не було його, чи був?
Любомир Буняк
Не було.
Людмила Литовченко
А чому його не було. як ви думаєте?
Любомир Буняк
Я не маю права і не можу коментувати такі речі, тому що це виходить за межі моєї компетенції.
Людмила Литовченко
Зрозуміло. Але чи не дивує Вас той факт, що в такий день, в такий час, в такому горі, бо люди все ще в горі і це горе не швидко забудеться, президента з людьми не має?
Любомир Буняк
Я хочу сказати, що, коли трапилася жахлива катастрофа 27 липня, то президент України прибув у той же день, через кілька годин після цієї катастрофи. Я був очевидцем і можу підтвердити, що президент Кучма був майже у всіх лікарнях, у всякому разі, у всіх великих лікарнях, а це були три лікарні, він відвідав їх і мав розмови з потерпілими, із лікарями. Це було у перший день, через дві години після катастрофи.
Людмила Литовченко
Пане Буняк, я так зрозуміла, що сьогодні Ви попросили вибачення у людей?
Любомир Буняк
Це є етично. Я попросив від міської ради, я попросив такого, знаєте, реального прощення. Знаєте, не можна в такий день... Ми не могли передбачити цієї катастрофи. Можливо, ми якусь моральну відповідальність несемо... Тут виникають інші моменти співчуття до тих людей, які втратили рідних, близьких, до всієї громади. Це інше, ніж таке звинувачення, що хтось там винен безпосередньо. Це так треба. В такі дні є така людська християнська мораль і я вважаю, що це правильно.
Людмила Литовченко
Дуже правильно. Я з Вами погоджуюся, пане Буняк. Тоді дозвольте Вас запитати, чому саме сьогодні, а коли було сорок днів від дня трагедії, Ви лише збиралися попросити вибачення, чи як ?
Любомир Буняк
Я сказав слова «простіть». Треба почути те, що я сказав. Ми не передбачили, що могло таке статися, і тому, це слово «простіть» - це не означає, «вибачте за те, що я провинився в чомусь». Це етична християнська мораль і ці слова дуже доречні. Мені здається, в такі дні так говорять.
Людмила Литовченко
Дякую Вам, пане Буняк. А зараз я хочу звернутися до нашої колеги Галини Терещук, щоб продовжити нашу розмову про сьогоднішні події у Львові, про виступи лідерів опозиції і про їхню присутність.
Галино, скажи будь-ласка, чи було це таким масовим явищем, скільки людей було на цьому мітингу?
Галина Терещук
На самому мітингу біля пам’ятника Шевченкові було близько 1,5 тисячі людей. А коли люди пішою ходою рушили до місця трагедії, то до них приєдналися ті, хто брав участь у жалобних церемоніях, хто втратив рідних. Там було близько 2 тисяч людей. Цей мітинг, ця акція не була багатолюдною.
Людмила Литовченко
А з якими словами звернулися лідери опозиції до львів’ян ?
Галина Терещук
Можна сказати, що ще до віче Віктор Ющенко заявив, що жодної політичної реклами ніхто собі не робить, просто політики приїхали до Львова для того, щоб сказати львів’янам, чому сталася ця трагедія? Ні Ющенко, ні Тимошенко не акцентували уваги людей на якихось політичних гаслах. Але тим не менше не змогли не зачепити (політичних питань).
Скажімо, Віктор Ющенко, сьогодні тричі сказав, що українська влада є хворою і навіть дав кілька рецептів як можна було б вилікувати цю владу. Натомість, Юлія Тимошенко теж сказала, що не варто шукати, хто винен, хто не винен у цій трагедії, звісно, винна українська влада, її треба змінювати і для цього опозиція організовує акції 16 вересня, які будуть продовжуватися і після 16 вересня.
Людмила Литовченко
Якщо звернутися до історії, свого часу, коли ставалися поразки у війнах, чи битвах, завжди усували головнокомандуючих збройними силами. Якби подібна трагедія сталася у країні з розвиненішою, ніж в Україні демократією, якою пан Хоменко, на Вашу думку були б політичні наслідки її саме для влади?
Олександр Хоменко
Ваше запитання видається дуже доречним у контексті нашої попередньої розмови. Ця жахлива трагедія, яка сталася у Львові, вона висвітлила надзвичайно яскраво й потужно, ту вкрай небезпечну тенденцію в політичній ситуації в Україні, яка стала реальністю протягом декількох останніх років. А саме: відсутність діалогу між владою й громадянами унеможливлює для самої влади ухвалення адекватних рішень.
Звідусіль ми чуємо голоси про те, що влада була не готовою до подібної трагедії, що влада була розгубленою. Але влада і не могла бути готовою до подібного розвитку подій. Тотальна заблокованість інформації, система тотальної брехні, яку створила влада, з рештою, переконала у цій неправді і саму цю владу. Тому влада в Україні не здатна адекватно реагувати на подібну ситуації.
Свого часу товариш Сталін судив про життя селян у його країні за фільмом «Кубанскіє казакі». Влада в Україні робить висновок про становище в армії, про становище в українському війську на основі якихось офіційних рапортів, якихось помпезних парадів. Вона не уявляє собі тієї ситуації, яка реально склалася у суспільстві.
Тому в цій ситуації говорити про конкретного винуватця цієї трагедії, напевно, було б доречно. Але з іншого боку, ще доречнішим було б говорити про систему, яка спричинила до цієї трагедії і яка буде повторювати ці трагедії у кожному конкретному епізоді новітньої української історії.
Людмила Литовченко
Я дякую Вам, пане Хоменко. Інформація про перебіг подій під час безстрокової акції протесту, як і про заходи щодо її підготовки з відомих причин не стала набутком широкої громадськості. Тож перші мітинги в Чернігові, в потім у Рівному та Житомирі спричинили запитання: що це – репетиція майбутніх заходів чи не санкціонована штабом народна стихія? Виникає запитання і до ініціаторів акції – чого вони хочуть досягти в такий спосіб, на підтримку яких суспільних сил вони розраховують? Про це
Віктор Березанець
Щодо мети Всеукраїнської акції протесту – тут усе досить однозначно. Юлія Тимошенко під час прес-конференції 2 вересня заявила, що акція триватиме до повної перемоги патріотичних сил України над нині чинним режимом Президента Кучми. Лідери опозиції розраховують, що масові акції протесту по всій Україні змусять Президента Кучму подати у відставку. План дій – простий: залучити до акції сотні тисяч громадян України. Саме це, на думку організаторів, буде передумовою перемоги. Важливим чинником буде участь в акції протесту політичного блоку “Наша Україна”.
Одна з основних вимог «Нашої України» до чинної влади полягає в тому, що Парламентська більшість має формуватись у стінах парламенту, а не призначатись Адміністрацією Президента, і ядром такої Більшості мають стати ті політичні сили, котрі отримали прихильність виборців. Аналітики твердять, що влада на такий крок не піде. А це означає, що і «Наша Україна» у той чи той спосіб долучиться до лав опозиції. Акція, як вважають її ініціатори, буде також іспитом для самого суспільства, іспитом на здатність до соціальної активності, іспитом на політичну зрілість населення, зрештою. А щодо передчасних (тобто, до 16 вересня) масових виступів, то лідери опозиції попереджували, що будуть несподіванки для влади.
Людмила Литовченко
Можливо, саме такою несподіванкою для влади і є оці майже щоденні виступи в різних реґіонах України. І як свідчать мітинги у Чернігові, Житомирі, і сьогодні, як ми щойно почули, у Львові і в Луцьку, все ж таких багатотисячних акцій протесту не відбулося, як обіцяли лідери опозиції. Пане Рудьковський, чому так сталося, на Вашу думку? Напевне, все таки сподівалися чогось іншого, коли організовували такі акції по обласних центрах, власне, на що розраховували організатори?
Мені здається, що вас не правильно інформували. Наприклад, у місті Чернігові на мітинг зібралося від 10 до 15 тисяч. Площа, яка вміщає, за інформацією співробітників служби безпеки, 18 тисяч, була заповнена на 80-90 відсотків.
Павло Вольвач
Пане Рудьковський, перепрошую, але ось офіційні дані, принаймні це газета «Україна молода», газета ніяк не провладна, - від 5 до . тисяч. У Чернігові.
Микола Рудьковський
Я не буду дискутувати це питання. Просто такої маси людей Чернігів ніколи не бачив у центрі міста.
Людмила Литовченко
Вибачте, пане Рудьковський, Ви там були на мітингу в Чернігові, так?
Микола Рудьковський
Так. Я перший секретар обкому Соцпартії, цей мітинг був підготовлений за два дні, і люди зібралися, і на мітингу було проголосовано одностайно всіма присутніми перше питання – відставка дострокова президента Кучми і зміна системи влади. Люди підтримують саме цю вимогу І це не випадково, що почались акції саме з Чернігівщини, бо це, можна сказати, батьківщина президента, і тут завжди згадуєш Тараса Бульбу, який говорив про недбайливого сина. Так от Чернігівщина свого недбайливого сина засудила й закликає прийняти дострокову відставку.
Людмила Литовченко
Пане Рудьковський, а як Ви можете пояснити той факт, що от, скажімо, Львів із глибокими, далекими національними традиціями не показав ту єдність, той багатотисячний натовп, якого можливо сподівалися, а Чернігів, зрусифіковане місто, і раптом отакий, як Ви кажете, багатолюдний протест. Чим Ви можете пояснити цей факт?
Микола Рудьковський
При всій повазі до Львів’ян чернігівці теж поважають і люблять українську мову і вважають себе українцями. Я зверну вашу увагу, що Чернігів почав, відбулись мітинги в Житомирі, у Рівно, у Луцьку, у Львові опозиція не проводила політичного мітингу за зміну системи влади і за відставку президента Кучми. Було прийнято рішення взяти участь народним депутатам від опозиції у жалобному мітингу і не проводити політичну акцію сьогодні. Й тому сьогодні була у Львові лише прес-конференція, на якій були Юлія Тимошенко, Олександр Мороз і Петро Симоненко. А у виступі на жалобному мітингу взяла участь лише Юлія Володимирівна. Мітинг опозиції у Львові буде проводитися пізніше, і я переконаний, що там зберуться десятки тисяч людей.
Людмила Литовченко
Добре, продовжуючи цю, власне, тему – саме про кількість тих, хто виходить на вулиці, слід сказати про те, що Фонд «Демократичні ініціативи» у серпні провів соціологічне опитування громадян щодо їхніх намірів узяти участь в осінніх акціях протесту, і щодо причин , які спонукають громадян вийти на вулиці. Про результати дослідження говорить експерт фонду “Демократичні ініціативи”
Ірина Бекешкіна
Жоден соціолог не може передбачити кількість людей, які вий
дуть на вулиці виявити свій соціальний протест. Єдине, що соціологія може, це «заміряти температуру в суспільстві», заміряти готовність людей, але готовність, як ми знаємо з досвіду, істотно відрізняється від реальної поведінки. Втім, що стосується готовності, можна сказати таке - спостерігається певна суперечливість, з одного боку критичні оцінки населення досить високі, зокрема, приблизно 42 відсотки відповіли, що потрібно будь, що зберігати порядок, мир та злагоду і стільки ж (42 відсотки) вважають, що потрібно активно протестувати проти значного погіршення життя. Водночас особисто вийти на вулицю з виявом протесту погодилося 19 відсотків. Але ще 31 - відповіли, що це буде залежати від того, за що і проти чого будуть мітинги. Ну й запропонували респондентам висловитися щодо причин, які можуть спонукати їх вийти на вулицю з виявом протесту. Однозначно можна сказати, що найбільш реальними причинами є насамперед економічні. Це різке погіршення рівня життя, якщо це трапиться, то майже половина населення ладна вийти протестувати. Це безробіття, невиплата заробітної плати й підвищення плати за комунальні послуги та квартиру. Що стосується соціальних і політичних причин, то найбільше може спонукати вимога дострокової відставки президента Леоніда Кучми.
Павло Вольвач
В мене запитання до обох мабуть наших гостей сьогоднішніх – соціальна база опозиції розмита, невизначена і неорганізована, я думаю, ви не будете цього заперечувати. І до цього додається ще й невизначеність керівництва потенційних опозиціонерів, маю на увазі насамперед «Нашу Україну». Як у такому випадку опозиція може розраховувати на успіх?
Микола Рудьковський
Я вважаю, що опозиція має шанси в цьому році на перемогу, тому що населення побачило, що президент Кучма, незважаючи на те, що влада програла парламентські вибори, узурпував владу. В тому числі і в законодавчому органі. Люди зрозуміли, що вони не можуть розраховувати ні на яку перспективу, і справді в людей є підстави. Я хотів би привести кілька прикладів. Люди бачать, що відбуваються в державі трагедії, збивають ракети літаки, падають літаки міністерства оборони на голови людей. І все це відбувається лише з однієї причини – скорумпована система влади на чолі з президентом не може керувати державою і вивести державу з кризи.
Павло Вольвач
Дякую, пане Миколо. Теж питання до пана Хоменка – чи не здається Вам досить дивним об’єднання таких антагоністичних лідерів ідеологічних? Наприклад, в одній опозиційній когорті йдуть ОУН і КПУ, проти якої теж ОУН виступає за притягнення до суду.
Олександр Хоменко
В цій проблемі є декілька аспектів. Свого часу один західний політолог висловився в тому сенсі, що радянський тоталітаризм тримався на двох інституціях - держплані й держстрахові, не державному страхуванні, а державному страхові як системі інституційного терору. Нинішня влада може власне записати собі на карб те, що систему держстраху вона відновила, і значною мірою ті нарікання на деяку пасивність українських громадян можуть бути відадресовані до нинішньої української влади, яка змушує людей боятися виявляти свою громадянську позицію. Що ж стосується об’єднання часто-густо різноякісних опозиційних сил у межах єдиного фронту, то власне я хочу пригадати період 89-91 років, період національної революції - коли ми здобували незалежність, коли на одному мітингу були монархісти, прихильники УНРівської традиції, українські радикали бандерівського штибу, націонал-комуністи. Тобто в ситуації, коли країна є загроженою, коли нація стоїть перед загрозою анексії іншою сусідньою державою, мається на увазі Росією, всі політичні сили мають об’єднатися.
Людмила Литовченко
Я хочу все-таки знову повернутися до свого запитання. Пан Буняк делікатно не відповів на запитання, чому немає у Львові в цей день представників влади, президента. Можливо, пошукаємо десь в іншому місці.
Відомо, що сьогодні в Польському місті Криниця розпочався самміт лідерів Центрально - європейських країн. Там присутній прем’єр Кінах, і мені особисто невідомо, чи присутній там президент. З нами має бути на зв’язку наша кореспондентка Ганна Стеців, яка присутня на цьому самміті.
Ганна Стеців
Я Вас чую, але зв’язок може бути перерваний, бо знаходжуся в горах, в маленькому курортному містечку, де щороку відбуваються ці самміти, цього року це вже 12-й.
Щойно від’їхав Кінах із Криниці. Сьогодні був “прем’єрський день” – прем’єри країн Центральної Європи представляли свої держави, розповідали про реформи.
Кінах вже від'їхав, натомість за кілька хвилини буде Ющенко.
Людмила Литовченко
А крім Ющенко з представників опозиції ще буде хтось?
Ганна Стеців
Сьогодні були чутки, що буде Тимошенко, зібралося надзвичайно багато людей в очікуванні. Була навіть така двозначна ситуація, бо дехто не хотів би, щоб вона була.
Проте вона не приїхала. Натомість з Ющенко їде Віктор Пинзеник, тут уже є Жулинський як представник опозиції і ще кілька людей з оточення Ющенка. Сам Ющенко був визначений 11 форумом “людиною року” Центральної Європи. І він мав зараз вручати це звання “людині року” 2002, але комісія визначила такою людиною Папу Іоанна Павла Другого, якому Ющенко звісно не зможе вручити зараз...
Людмила Литовченко
Чи був запрошений на цей форум президент Кучма?
Ганна Стеців
Президентський день завтра. Завтра буде Кваснєвський, буде президент Литви. Але Леонід Кучма на цей форум запрошений не був.
Людмила Литовченко
А чому?
Ганна Стеців
Це організатори форуму вирішують, кого запрошувати. Не була запрошена і Юлія Тимошенко, яку очікували, але вона сама прислала свою анкету, висловили своє побажання приїхати. Тому були навіть чутки, що вона тут з’явиться.
Людмила Литовченко
А Ющенко представляє саме опозицію чи якісь інші кола?
Ганна Стеців
Він приїжджає як лідер опозиції, так само як і минулого року його запрошували як лідера опозиції. І навіть був такий делікатний момент – був Кінах і Ющенко, і організатори не хотіли, щоб прем’єр колишній і прем’єр теперішній зіткнулися, хоча у Польщі це нормальна ситуація... Це нормально виглядає, не знаю, чому в українській ситуації не можуть нормально спілкуватися діючий прем’єр і колишній.
Але Ющенко, повторюю, був запрошений цього і минулого разу як лідер опозиції.
Завтра він буде представляти погляд опозиції, всі журналісти дуже його чекають. Як будуть відбуватися дії опозиції 16 вересня – ці питання постійно дискутуються журналістами в кулуарах.
І це питання будуть задавати Ющенку, якого тут люблять і чекають. Це питання можуть задавати іншим лідерам опозиції, які прибули.
До речі, тут газети згадують про Олександра Мороза навіть частіше, ніж про Юлію Тимошенко.
Так що до цих людей відчувається в Польщі велике зацікавлення.
Людмила Литовченко
А яка тема цього самміту?
Ганна Стеців
Зібралися лідери країн Центральної Європи - як представники влади, так і опозиції. І вперше цього року є навіть із Білорусі – і влада, і опозиція, а минулими роками - лише опозиція.
Вони дискутують як буде виглядати Центральна Європа після розширення Євросоюзу, яке місце посяде тут Україна, Білорусь, Чехія, Словаччина , Угорщина. Вишеградська група –чи буде вона існувати після розширення Євросоюзу чи ні, чи долучиться до неї Україна.
До речі, сьогодні про Україну було дуже багато мови, і їй було присвячено може найбільше місця на першому дні форуму.
Людмила Литовченко
Дякую, Ганю. Дякую усім гостям. До зустрічі в ефірі!
