Прага, 6 вересня 2002 – У нашому сьогоднішньому огляді ми зосередимо увагу на двох головних подіях минулого тижня: на дискусіях навколо можливої воєнної акції США в Іраку і на становищі на Близькому сході. Коротко згадаємо також про самміт Землі, який минулого тижня закінчився у столиці Південно-Африканської республіки Йоганесбурґу і про деякі останні події в Афганістані.
Почнемо від останніх заходів адміністрації США з метою заручитися підтримкою з боку конгресу, союзників та ООН у справі воєнного удару по Іраку. Під тиском європейських союзників і американських законодавців минулого тижня президент Буш розпочав дипломатичну кампанію у цій справі від зустрічі із представниками обох палат конгресу США. Потім Буш має намір переконати союзників США і Раду безпеки у потребі усунення режиму Саддама Хусейна від влади у зв’язку з дальшою розробкою в Іраку зброї масового знищення, в тому числі ядерної, а також у зв’язку з постійним ігноруванням резолюцій Ради безпеки ООН. На думку оглядачів, Буш, як видно з усього, отримає згоду конгресу на удар по Іраку.
У суботу президент Буш зустрічається із прем’єр-міністром Великобританії Тоні Блером – головним і найближчим із європейських союзників, а наступного тижня він виступить на сесії Генеральної асамблеї ООН. Протягом цих днів Буш проведе також телефонні наради із лідерами провідних кран світу, зокрема Росії, Китаю й Франції, які є постійними членами Ради безпеки ООН і виступають проти воєнної акції США.
Тим часом більшість лідерів країн Європейського союзу, хоча визнають загрозу з боку режиму Саддама Хусейна, вимагають, однак, щоб адміністрація США не брала на себе однобічних рішень і діяла за згодою Ради безпеки ООН. Водночас керівництво ЄС повідомило минулого тижня, що воно домовилося з Вашингтоном координувати зусилля з метою повернути до Іраку міжнародних військових інспекторів.
Однак, президент Буш чітко наголосив при цьому, що проблема полягає не в поверненні до Іраку міжнародної інспекції, а в самому режимі Саддама Хусейна, який слід якнайшвидше усунути від влади.
Найзатятішими опонентами воєнної акції в Іраку виступають арабські країни. У четвер у Каїрі закінчилася зустріч міністрів закордонних справ країн Арабської ліги, які обговорили спільну позицію у справі можливого удару по Іраку. Генеральний секретар ліги Амр Мусса закликав учасників конференції одностайно запротестувати проти удару. Міністр закордонних справ Лівану Махмуд Хамуд перестеріг арабських лідерів, що такий удар став би загрозою для всіх арабських країн. Учасники конференції ухвалили резолюцію, яка категорично виступає проти будь якої воєнної акції проти Іраку.
Водночас арабські лідери, ще сподіваючись відвернути воєнну акцію, закликають Саддама Хусейна негайно підкоритися резолюціям Ради безпеки ООН і повернути міжнародних інспекторів на іракські військові об’єкти. Багдад тим часом уперто наполягає спочатку скасувати економічні санкції, а потім вести розмови про повернення інспекції.
Не менш нервозним минулий тиждень був і на Близькому сході. На початку тижня особливі пристрасті і широкі відгуки у пресі викликало рішення ізраїльського суду про виселення двох родичів палестинського терориста за допомогу в організуванні терористичного акту, унаслідок якого загинуло 6 осіб. Обох виселено із західного берега Йордану до сектора Газа. Суд визнав також за можливе виселяти родичів терористів і в майбутньому, якщо ці люди представляють собою небезпеку. Це рішення гостро скритикувала міжнародна правозахисна організація Амнесті інтернешанел, назвавши його воєнним злочином. Проте ізраїльський суд підкреслив, що родичів терориста виселено з одних палестинських територій на інші, що не порушує Женевської конвенції про депортацію.
Далі, в середу прем’єр-міністр Ізраїлю Шарон відкинув план Європейського союзу про створення палестинської держави у 2005-му році. Цей план представив міністр закордонних справ Данії Мйоллер. Данія якраз тепер головує в Європейському союзі. Попередньо план представлено палестинському лідерові Арафату, який залишився вдоволеним із цього приводу. Тим часом Шарон заявив, що переговори з палестинцями неможливі, поки при владі залишається Арафат і поки палестинські екстремісти продовжуватимуть терористичну діяльність. У четвер вранці ізраїльська поліція виявила автомобіль, начинений вибухівкою. За словами піротехніків, в машині було приблизно 600 кілограмів вибухівки з механізмом дистанційного управління. Водієві і його спільнику вдалося втекти. Тепер поліція проводить пошукові акції. Водночас у секторі Газа на міні підірвався ізраїльський танк. Тут ізраїльські сили безпеки продовжують пошукові акції. До речі, варто додати, що під час конференції міністрів закордонних справ країн Арабської ліги в Каїрі учасники цієї наради, крім удару по Іраку, обговорили також спільну позицію у справі ізраїльсько-палестинського конфлікту.
Минулої середи у столиці Південно-Африканської республіки Йоганесбурґу закінчився 10-денний самміт Землі, учасники якого обговорили спільні заходи боротьби з бідністю й голодом у світі, а також заходи у справі захисту навколишнього середовища. Серед іншого прикінцевий документ закликає багаті західні країни призначити сім десятих процента свого щорічного національного доходу на фонд боротьби з бідністю. Спільна заява закликає також ратифікувати Кіотський протокол про скорочення викидів в атмосферу промислових газів, які, як вважають фахівці, негативно впливають на зміну клімату землі.
У завершальному слові Генеральний секретар ООН Кофі Аннан дав високу оцінку результатів самміту. Активісти правозахисних та екологічних організацій вважають, що форум у Йоганесбурґу провалився. А західні оглядачі тим часом підкреслюють, що рекомендації учасників форуму, попри їхні добрі наміри й побажання, не мають зобов’язуючої сили, тобто за недотримання зобов’язань ніхто не відповідатиме. Вони наголошують також на тому, що боротьба з бідністю мала би починатися головно від самих бідних країн, тобто від змін у цих країнах економічного законодавства, надання народам цих країн ширших політичних та економічних свобод і від посилення боротьби з хабарництвом і зловживанням владою.
Остання наша тема – події в Афганістані, де знову активізували свою діяльність ватажки збройних формувань у провінціях, етнічні клани і політичні суперники. У четвер улаштовано замах на життя афганського керівника Хаміда Карзая, якого на Заході вважають символом національного примирення. Унаслідок обстрілу автомобіля Карзая поранено губернатора Кандагара. У перестрілці загинуло троє осіб, проте афганський лідер залишився живий. Американська охорона застрелила терориста, який обстріляв автомобіль Карзая. Ним виявився афганський військовослужбовець, пов’язаний з колишнім режимом талібан.
Цього ж дня від потужного вибуху в Кабулі неподалік від будинку міністерства інформації й культури загинуло щонайменше 26 осіб і понад 150 було поранено. Оглядачі не виключають посилення внутрішніх збройних конфліктів і хаосу в Афганістані у зв’язку з відсутністю добре підготованої і вірної, тимчасовому урядові армії.
На цьому ми закінчуємо огляд головних подій за минулий тиждень.
Почнемо від останніх заходів адміністрації США з метою заручитися підтримкою з боку конгресу, союзників та ООН у справі воєнного удару по Іраку. Під тиском європейських союзників і американських законодавців минулого тижня президент Буш розпочав дипломатичну кампанію у цій справі від зустрічі із представниками обох палат конгресу США. Потім Буш має намір переконати союзників США і Раду безпеки у потребі усунення режиму Саддама Хусейна від влади у зв’язку з дальшою розробкою в Іраку зброї масового знищення, в тому числі ядерної, а також у зв’язку з постійним ігноруванням резолюцій Ради безпеки ООН. На думку оглядачів, Буш, як видно з усього, отримає згоду конгресу на удар по Іраку.
У суботу президент Буш зустрічається із прем’єр-міністром Великобританії Тоні Блером – головним і найближчим із європейських союзників, а наступного тижня він виступить на сесії Генеральної асамблеї ООН. Протягом цих днів Буш проведе також телефонні наради із лідерами провідних кран світу, зокрема Росії, Китаю й Франції, які є постійними членами Ради безпеки ООН і виступають проти воєнної акції США.
Тим часом більшість лідерів країн Європейського союзу, хоча визнають загрозу з боку режиму Саддама Хусейна, вимагають, однак, щоб адміністрація США не брала на себе однобічних рішень і діяла за згодою Ради безпеки ООН. Водночас керівництво ЄС повідомило минулого тижня, що воно домовилося з Вашингтоном координувати зусилля з метою повернути до Іраку міжнародних військових інспекторів.
Однак, президент Буш чітко наголосив при цьому, що проблема полягає не в поверненні до Іраку міжнародної інспекції, а в самому режимі Саддама Хусейна, який слід якнайшвидше усунути від влади.
Найзатятішими опонентами воєнної акції в Іраку виступають арабські країни. У четвер у Каїрі закінчилася зустріч міністрів закордонних справ країн Арабської ліги, які обговорили спільну позицію у справі можливого удару по Іраку. Генеральний секретар ліги Амр Мусса закликав учасників конференції одностайно запротестувати проти удару. Міністр закордонних справ Лівану Махмуд Хамуд перестеріг арабських лідерів, що такий удар став би загрозою для всіх арабських країн. Учасники конференції ухвалили резолюцію, яка категорично виступає проти будь якої воєнної акції проти Іраку.
Водночас арабські лідери, ще сподіваючись відвернути воєнну акцію, закликають Саддама Хусейна негайно підкоритися резолюціям Ради безпеки ООН і повернути міжнародних інспекторів на іракські військові об’єкти. Багдад тим часом уперто наполягає спочатку скасувати економічні санкції, а потім вести розмови про повернення інспекції.
Не менш нервозним минулий тиждень був і на Близькому сході. На початку тижня особливі пристрасті і широкі відгуки у пресі викликало рішення ізраїльського суду про виселення двох родичів палестинського терориста за допомогу в організуванні терористичного акту, унаслідок якого загинуло 6 осіб. Обох виселено із західного берега Йордану до сектора Газа. Суд визнав також за можливе виселяти родичів терористів і в майбутньому, якщо ці люди представляють собою небезпеку. Це рішення гостро скритикувала міжнародна правозахисна організація Амнесті інтернешанел, назвавши його воєнним злочином. Проте ізраїльський суд підкреслив, що родичів терориста виселено з одних палестинських територій на інші, що не порушує Женевської конвенції про депортацію.
Далі, в середу прем’єр-міністр Ізраїлю Шарон відкинув план Європейського союзу про створення палестинської держави у 2005-му році. Цей план представив міністр закордонних справ Данії Мйоллер. Данія якраз тепер головує в Європейському союзі. Попередньо план представлено палестинському лідерові Арафату, який залишився вдоволеним із цього приводу. Тим часом Шарон заявив, що переговори з палестинцями неможливі, поки при владі залишається Арафат і поки палестинські екстремісти продовжуватимуть терористичну діяльність. У четвер вранці ізраїльська поліція виявила автомобіль, начинений вибухівкою. За словами піротехніків, в машині було приблизно 600 кілограмів вибухівки з механізмом дистанційного управління. Водієві і його спільнику вдалося втекти. Тепер поліція проводить пошукові акції. Водночас у секторі Газа на міні підірвався ізраїльський танк. Тут ізраїльські сили безпеки продовжують пошукові акції. До речі, варто додати, що під час конференції міністрів закордонних справ країн Арабської ліги в Каїрі учасники цієї наради, крім удару по Іраку, обговорили також спільну позицію у справі ізраїльсько-палестинського конфлікту.
Минулої середи у столиці Південно-Африканської республіки Йоганесбурґу закінчився 10-денний самміт Землі, учасники якого обговорили спільні заходи боротьби з бідністю й голодом у світі, а також заходи у справі захисту навколишнього середовища. Серед іншого прикінцевий документ закликає багаті західні країни призначити сім десятих процента свого щорічного національного доходу на фонд боротьби з бідністю. Спільна заява закликає також ратифікувати Кіотський протокол про скорочення викидів в атмосферу промислових газів, які, як вважають фахівці, негативно впливають на зміну клімату землі.
У завершальному слові Генеральний секретар ООН Кофі Аннан дав високу оцінку результатів самміту. Активісти правозахисних та екологічних організацій вважають, що форум у Йоганесбурґу провалився. А західні оглядачі тим часом підкреслюють, що рекомендації учасників форуму, попри їхні добрі наміри й побажання, не мають зобов’язуючої сили, тобто за недотримання зобов’язань ніхто не відповідатиме. Вони наголошують також на тому, що боротьба з бідністю мала би починатися головно від самих бідних країн, тобто від змін у цих країнах економічного законодавства, надання народам цих країн ширших політичних та економічних свобод і від посилення боротьби з хабарництвом і зловживанням владою.
Остання наша тема – події в Афганістані, де знову активізували свою діяльність ватажки збройних формувань у провінціях, етнічні клани і політичні суперники. У четвер улаштовано замах на життя афганського керівника Хаміда Карзая, якого на Заході вважають символом національного примирення. Унаслідок обстрілу автомобіля Карзая поранено губернатора Кандагара. У перестрілці загинуло троє осіб, проте афганський лідер залишився живий. Американська охорона застрелила терориста, який обстріляв автомобіль Карзая. Ним виявився афганський військовослужбовець, пов’язаний з колишнім режимом талібан.
Цього ж дня від потужного вибуху в Кабулі неподалік від будинку міністерства інформації й культури загинуло щонайменше 26 осіб і понад 150 було поранено. Оглядачі не виключають посилення внутрішніх збройних конфліктів і хаосу в Афганістані у зв’язку з відсутністю добре підготованої і вірної, тимчасовому урядові армії.
На цьому ми закінчуємо огляд головних подій за минулий тиждень.
