Івано-Франківськ, 10 вересня 2002 - Конференція присвячена дослідженню історії унікальної національної меншини яка протягом багатьох століть живе на Івано-Франківщині.
Ще донедавна мало хто згадував, що в столиці Галицько-Волинського князівства місті Галичі, яке ще до часів Середньовіччя, було одним із великих урбаністичних центрів у Європі, серед багатьох найрізноманітніших національних груп та народів мешкали караїми. На сьогоднішній день караїми переважно асоціюються навіть у свідомості фахівців як народ, представлений у державі кримською асоціацією караїмів. Однак мало кому відомо, що караїми ще в 14 столітті оселилися також і в Галичі. Дотепер уздовж правого берега Дністра від ринкової площі в нинішньому Галичі попри церкву Різдва Христового пролягає вулиця Караїмська, яка дістала назву на честь її корінних мешканців – караїмів. Колись тут знаходилась також кенаса – караїмська божниця варварськи зруйнована 1985 року. Відразу варто наголосити, що про те, хто такі караїми, сперечаються десятиліттями провідні історики у світі. І чим більше стає відомостей по цей народ, тим глибшою стає повага до його традицій та культури. Історію караїмів у Галичі детально почали фіксувати з початку 18-го століття. У Галичі постійно їх проживало не більше 2-3-ьох сотень. Вони говорили своїм окремим діалектом, який зберегли дотепер 9 жінок-караїмок, які живуть у Галичі. Наймолодшій з них 72 роки. Зберігся давній караїмський цвинтар, який, щоправда, руйнується, оскільки надгробки та унікальні барельєфи ніхто не доглядає. Місцева влада мотивує це тим, що на дослідження історії караїмів немає відповідних коштів. Караїми впродовж усієї своєї історії ведуть літопис громади, і ця історія дотепер детально не вивчена науковцями і лише чекає своїх дослідників. Науковці національного заповідника “Давній Галич” зараз самотужки створюють музей історії караїмів водночас провели масштабну міжнародну науково-практичну конференцію, присвячену долі цього народу. В ній узяли участь делегати з багатьох країн світу. Символічно, що проведення конференції співпало в часі зі святкуванням “Рош ашина” – караїмського Нового року.
Ще донедавна мало хто згадував, що в столиці Галицько-Волинського князівства місті Галичі, яке ще до часів Середньовіччя, було одним із великих урбаністичних центрів у Європі, серед багатьох найрізноманітніших національних груп та народів мешкали караїми. На сьогоднішній день караїми переважно асоціюються навіть у свідомості фахівців як народ, представлений у державі кримською асоціацією караїмів. Однак мало кому відомо, що караїми ще в 14 столітті оселилися також і в Галичі. Дотепер уздовж правого берега Дністра від ринкової площі в нинішньому Галичі попри церкву Різдва Христового пролягає вулиця Караїмська, яка дістала назву на честь її корінних мешканців – караїмів. Колись тут знаходилась також кенаса – караїмська божниця варварськи зруйнована 1985 року. Відразу варто наголосити, що про те, хто такі караїми, сперечаються десятиліттями провідні історики у світі. І чим більше стає відомостей по цей народ, тим глибшою стає повага до його традицій та культури. Історію караїмів у Галичі детально почали фіксувати з початку 18-го століття. У Галичі постійно їх проживало не більше 2-3-ьох сотень. Вони говорили своїм окремим діалектом, який зберегли дотепер 9 жінок-караїмок, які живуть у Галичі. Наймолодшій з них 72 роки. Зберігся давній караїмський цвинтар, який, щоправда, руйнується, оскільки надгробки та унікальні барельєфи ніхто не доглядає. Місцева влада мотивує це тим, що на дослідження історії караїмів немає відповідних коштів. Караїми впродовж усієї своєї історії ведуть літопис громади, і ця історія дотепер детально не вивчена науковцями і лише чекає своїх дослідників. Науковці національного заповідника “Давній Галич” зараз самотужки створюють музей історії караїмів водночас провели масштабну міжнародну науково-практичну конференцію, присвячену долі цього народу. В ній узяли участь делегати з багатьох країн світу. Символічно, що проведення конференції співпало в часі зі святкуванням “Рош ашина” – караїмського Нового року.
