Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:23

Інтернет-Майдан: «Державний муж вихопив гранату і пожбурив її в бік молодих людей. Пес побіг за цяцькою і приніс її до ніг господаря...»


Інтернет-Майдан: «Державний муж вихопив гранату і пожбурив її в бік молодих людей. Пес побіг за цяцькою і приніс її до ніг господаря...»

Київ, 9 вересня 2002 - В передчутті шістнадцятого вересня влада ще на днях Незалежності довела концентрацію військ у Києві до непристойного рівня. Особливо кидалась у вічі присутність людей у одностроях МВС, включно зі спецпідрозділами “Барс” надроченими на ліквідацію бунтів у колоніях і тюрмах, - повідомляє сайт “Україна кримінальна” і перепитує: “Чому влада використовує послуги міліції, а не більш пристосовану для такої мети структуру СБУ”? Аналітики сайту плутаються у припущеннях: “Або Володимир Радченко видається недостатньо надійним для виконання подібних завдань, або ж виконує їх настільки професійно, що при цьому лишається в “тіні”. Паралельно “Україна кримінальна” публікує документ МВС у якому подано детальну інструкцію про збір інформації по всіх персоналіях опозиційного табору, їх родичах, бізнес-структурах та ЗМІ. Секретна цидула зі стін силового Міністерства тут же просочилась у пресу. Сайт наводить спостереження очевидця у стінах цього відомства: “Ваша стаття про Хунту просто розірвала МВС. Кожен співробітник Центрального апарату, із тих, що мають доступ до Світової мережі, нині пише рапорт про те, що то не він злив вам інформацію...”. На тлі внутрішніх інструкцій та наказів про підсилення секретності все це, як мінімум, виглядає анекдотично і свідчить про панічні настрої в середовищі українського владного політикуму. Далі Віктор Недоступ зі своїм оглядом віртуальної преси.

У передчутті 16-го вересня політики ховрашками забігали по коридорах. Політологам аж замакітрилось. “Парторг. Ю-Ей” вважає, що ситуація, “товаріща” Ющенка одним рухом заштовхала в опозицію. Наступна стаття висуває іншу тезу – Литвин та цей “Ю”-харизматик” заганяють ПАПУ у глухий конституційний кут... Спікер, спросоння, набалакав про необхідність змін у Конституції, що, на думку “Парторга” поставило український політикум у цікаву позицію. Колишній спікер Плющ, як передали “Українські новини”, признався що у цій позі він не може зрозуміти сенс святкових заявочок Гаранта.

Може саме тому Ющенко запросив колишніх “заєдистів” до власної парламентської більшості. “Кореспондент-нет” інформує – запрошуються “Регіони України”, “аграрії”, “Трудова Україна” та фракція Партії промисловців та підприємців. Все це на противагу пропрезидентській більшості, яка також планується на основі колишніх “заєдунців”, але ближчих до “ПАПИ”.

Тим часом опозиція попередню політичну конструкцію поставила у ще цікавішу фігуру. “Українські новини” передають: “не чекаючи на 16-е вересня, опозиція стартонула ефектним жестом “Повстань Україно!”. Чернігів – сім тисяч громадян, у Рівному – чотири, Львів – десять, Житомир – десь біля того, і так далі. Всі обіцяють приїхати до Києва щоб “перечірікати” з гарантом.

Дико, але в гарячці забули про основне – якою буде Україна після Кучми. Червоні прапори та слиняві комуністи, виступаючи проти комуно-олігархових мутантів, рятуватимуть “атєчєство” разом з бізнесменами, яких, на думку російських аналітиків досить легко “опустити”. Лишається Москва. Начеб-то й досі під боком. Комфортно, мякенько і “воняєт по роднєнькому”. “Правда ру” хвацько подала заяву “Рускава блока” – тільки у союзі з Росією Україна отримає “істінную нєзавісімость”. Хлопці, щоправда, забули від кого “ненька” хоче бути незалежною. Може від Грузії, територію якої за твердженням кремлівських технологів “зачищали” саме грузинські літаки, або ж від Білорусії, якою Путін нещодавно трошки вдавився?

Тим часом, “Форум” розповідає про застереження Олександра Мороза. За спиною наївної та довірливої опозиції, - каже він, - запрошені з Росії політтехнологи випензльовують довільну модель провокації.

Запитання, винесене в кобчик аналітики від “Форуму”: “Кінець президентства. Кому це вигідно?” набуває нових відтінків.

Віктор Недоступ в “Інтернет-майдан”.

Остання прес-конференція глави МВС Юрія Смирнова була брутальна, як міліцейський кийок. «Провокації 16 вересня будуть!» -- заявив міністр. Сказав настільки впевненно, ніби сам є їх організатором. Хоча, творці-кріейтори сидять не в МВС, а в Адміністрації Президента, на офіційному сайті Кучми вони зухвало підписуються: «Центр ефективної політики». Дуже схоже на Фонд ефективної політики Гліба Павловского. Може й справді вся “грязь Мосви” стікає у Дніпро. З Росії турнули, в Україні пошабашимо. Але мова не про це. Є вже багато версій сценаріїв, які влада реалізує 16 вересня. Однак, можна припустити, що напередодні акцій протесту присвячених загибелі Гонгадзе, вона запропонує суспільству свою версію трагедії. Детальніше в матеріалі Стаса Речинського.

Про це свідчить небувала активність Генпрокуратури. Таращанского прокурора взято під арешт. Піскун, тим часом натякає, що то не останній арешт і «таращанское тіло», нарешті ідентифіковано зі «стовідсотковою упевненістю». Ймовірно, нова версія ГПУ причин загибелі Гонгадзе буде настільки ж тупою, як і торішня – про наркоманів, борги та покійного кримінальника Циклопа. На тлі недавнього показового викриття ментів-перевертнів, не виключено, що убивцями журналіста «призначать» колишніх співробітників міліції. Природно, уже покійних. Можливо це будуть ті самі «орли Кравченка». Але знову ж таки, стовідсотково мертві.

Таємничість гепрокурора нагадує дешевий балаган у стилі московських галерейщиків. Піскун називає причину смерті Гонгадзе, яку не могли встановити протягом двох років. За словами генпрокура голову відтяли ще живому журналістові. В наш час вбивство шляхом відсікання голови як правило є ритуальним. Це або страта, або містичний обряд. Значно простіше застрелити, або зарізати ножем. Для того, щоб відтяти голову треба мати відповідне знаряддя і дуже специфічні навики. В Києві циркулює інформація про знаряддя вбивства – японський меч-катана. Громадськості знову хочуть піднести дешевий фільм жахів за участю божевільних самураїв. Однак, у будь-якому випадку можна гарантувати, що вбивця до моменту опублікування його імені буде мертвий, а мотиви набудуть додаткових фантастичних рис – помста, ритуал, паранойя або ж замовлення іноземних спецслужб.

До речі про божевільних. На недавній прес-конференції глава МВС повідомив, що до акції протесту 16 вересня уже виявляють інтерес "психічно хворі та персони з числа кримінальних елементів". "Що там за бойовики будуть? Що за охорона? Як вони розпалять юрбу? На ці питання ми ще маємо відповісти", - сказав Смирнов. Теж мені біном Ньютона. Самоочевидним є, що провокатори, як і під час зимово-весняних акцій будуть одержувати спецзасоби у міліцейських райвідділах, рядитимуться у строї нікому не відомих «анархістів» чи інших “екстремістів” створених на Банковій і Владимирській. Одержать антисемітські листівки стукачі, що вийшли на пенсію.

Провокації будуть - міністр правий. Вони будуть і до 16 вересня і під час акцій протесту. Але за нинішньої тотальної недовіри до влади ці провокації матимуть лише зворотній ефект.

С. Речинський в “Інтернет-майдан”.

Пострадянська сутність української влади робить її рухи достатньо прогнозованими. Ну не можуть змімікровані «товаріщі» інакше, хоч застрелься. Інша річ опозиція. Вона, принаймні теоретично, мала би знати куди, во ім»я чого і з ким рухатись. Спільні «па» з товаришем Симоненком та кольористично подібним Морозом роблять цей рух дещо хаотичним і малозрозумілим. Пояснення феномену на сайтах Павутини спробував знайти Микола Матусевич.

Намагаючись знайти пояснення феномену української опозиційної четвірки я переглянув сайти pravda.com.ua та maidan.org. ua. Класичний сюжет лебедя, рака і щуки добре пояснюється наведеними на сайтах матеріалами. Цитати звідти я й буду наводити, дозволивши собі невеликі коментарі.

На 16-е вересня лідерами опозиції заплановано акції протесту, цитую Юлію Тимошенко: “Проти монархічного режиму Кучми”.

Артпідготовка заходу розпочалася другого вересня пресконференцією лідерів четвірки: Симоненка, Мороза, Тимошенко. Власне, трійки, бо лідер “нашоукраїнців” пан Віктор Ющенко, не прийшов. Певно не встиг, не до того трамваю сівши.

Тепер цитата з прес-конференції, яка, власне, не потребує коментарів, бо слухач сам відчує глибину мислення вождів. На про всяк випадок ліпше присісти, аби не впасти від шоку.

Головатий: “Немає різниці, якою рукою дати в морду Кучмі, - правою, чи лівою!”

Мороз: “Різниця залежить від того, хто ти, лівша, чи правша”.

Тимошенко: “Та краще обома руками”. Наведу наступну цитату, яка могла б стати епіграфом до антикучмівської та у якій товариш Мороз необачно розкрив карти: “У нас підготовлені кадри на всі посади в партії і в державі”. Овва! Народе український не суши собі мізків над тим, що воно буде після, цитую “повалення кривавого режиму Кучми”, а хапай скоріше вила, сокири, та йди здобувати для панів-товаришів завчасно розподілені ними портфелі. Щось подібного було у 1917 році. Діди здобули портфелі для авантюристів, а у внуків-правнуків ще й досі оскома від тієї перемоги.

Знову цитата пані Тимошенко: “Ми вже своє відбоялися, треба щоб українське суспільство перестало боятися, тоді буде результат”. Дуже добре, обнадійливо, що є такі сміливі лідери. Та все ж боятися треба, не за себе, а за людей, котрих Ви закликаєте до боротьби. Непродумано зводячи в одних колонах комуністів та правих націоналістів, демократів та соціалістів, лідери акції беруть на себе велику відповідальність. Не потрібні провокації влади, щоб протиріччя вилились у сутичку, як це було під час останнього пікету біля резиденції президента, коли комуністи підняли червоного прапора, а націоналісти стали виривати його у прапороносця.

Владі є що втрачати. Нині маємо досить інформації з надійних джерел, про те, що вона серйозно готується. Контр заходи готують професійні майстри провокації.

То ж риторичне запитання буде не зайвим: “Панове організатори, чи достатньо у вас вміння, мудрості, а головне морального авторитету, аби запобігти трагедії, коли море людське вихлюпне за береги.

Поки Микола Матусевич розмірковує на тему, що і коли вихлюпне з берегів, «Форум ком юей» повідомляє, що міський голова Олександр Омельченко подумав про самі береги. Найкращим місцем для проведення акцій протесту, - вважає він, - є спорткомплекс «Чайка». Київський міський голова повідомив, що нині із заявками на проведення акцій протесту звернулося три організації. КПУ заявила біля двадцяти тисяч учасників. Скільки вийде насправді і що з того всього буде побачимо. Тим часом Павло Вольвач у розвиток теми пропонує вашій увазі огляд «екстремальної павутини».

До 16 вересня, тобто до антивладних виступів опозиції залишається все менше часу. Натомість, питань довкола широко проанонсованих акцій виникає все більше.

Насамперед, що ж це буде насправді – революційний порив мас, чи заколот ображених “вершків” українського політикуму? Адже й справді, як пише на сторінках сайту “Братство.Com.ua” Дмитро Корчинський, “вся існуюча опозиція – то колишня влада”. Теперішня влада – то майбутня опозиція.” До того ж, він вважає, що штурм Президентського палацу – естетика 1917-го року, застаріла і неефективна, а для перемоги нинішній опозиції потрібен імідж таких собі скривджених калічок. (Ну, чого-чого, а цього добра... – косо посміхнемось про себе).

Судячи з назви акції – “Повстань, Україно!”, її організатори претендують трохи не на гонтівсько-залізняківський “бренд”. Але склад опозиційних “отаманів” воскрешає в пам’яті атмосферу парткомівських засідань...До того ж, як слушно зазначає “Українська правда”, погляди лідерів опозиції “лежать на різних полюсах політичного глобусу”. З одного боку – екс-олігарх Тимошенко, з іншого – “червоний” Симоненко і напіврожевий Мороз, до яких начебто приєднується пан Ющенко, що перманентно маневрує між визначеннями “батько нації” і “син президента”. Нечіткою й розмитою є й соціальна база опозиції. Навіть обіцяна підтримка шахтарів означає мало що, адже останнім часом з “авангарду пролетаріату” вони перетворились на банальних прохачів. Найголовніше ж – для чого опозиція закликає людей вийти на вулиці? Здійснити інформпрорив? Просто потусуватися і сказати своє “фе” владі? Але навіщо ж тоді все оте “Повстань..” і таке інше? Чи не краще надрукувати мільйон листівок, наприклад? Як на мене, вдаючись до революційної риторики, нинішня опозиція нездатна відтворити революційну атмосферу.

Її здатна створити вулиця, але тоді бути зметеними ризикують не лише владні структури, а й розрахунки самої опозиції.

Павло ВОЛЬВАЧ, для “Інтернет-Майдану”, Київ

Недавно "Камсамольская правда в Украине" розмістила матеріал про Білорусь. Комсомольці прикрасили статю питальним заголовком "А било ли бєлорусское гасударство вааще?". І вирішив я сходити по Інтернету до сябрів. Одразу потрапляю на сайт з назвою "Дід Талаш". Очевидно це ім'я якогось білоруського партизана, бо на сторінці зібрані сотні посилань на антилукашенківські ресурси. Увага концентрується на заголовку "Лінія фронту". Під ним список білоруських опозиційних форумів, на яких віртуальна опозиція гострить свої ножі. Далі Сергій Шевчук із рубрикою "Говорили-балакали".

"Бацька послав Расєю на три букви" так на сайті “Дід Талаш” сябри потрактували візит Лукашенка до Кремля. На форумі білоруської організації "Хартія 97" вважають, що це початок розвалу московської імперії. За доказ править хронологія подій: У Могильові цар Микола 2-й зрікся престолу, в Біловежської пущі розсипався Союз. Тепер Лукашенко доконає Російську Федерацію.

Знайшлися й песимісти. Приступ ізоляціонізму Пахана не віщує нічого доброго, - вважають на форумі сайту "Свабода орг". Дискусію започаткував матеріал під назвою "Колишні прихильники інтеграції стали палкими незалежниками". На думку дописувачів, кожен білоруський чиновник тепер тягтиме руку д”горі й верещатиме "Хайль. Живе Бєларусь!". Тим часом опозиція далі садітиме по тюрмах. Висновок - Лука став удільним диктатором на віки-вічні.

Їм дають відповідь на форумі "Дранікі ком": "Дик йон і года нє працягнє. Йон жа псіхапат". Автор переконаний, що незабаром Лукашенко вигадає собі чергового ворога. Боротьба з вітряками посадить лідера на дупу. Драніки знущаються із заяви Луки оголосити настпний рік роком наведення порядку. "Для цього треба залучити мешканців усіх сіл та міст" -- сказав Бацька. На що форумці відповіли: "Пабачим, як він без Кремлівського газу та нафи протягне зі своїм соціалізмом".

На форумі "Зубр риска біларусь ком" після візиту Лукашенка дом Москви відвідувачи висловили подяку президенту Росії. "Ось молодчина Путін, - кажуть вони. - Скільки страху нагнав на нашого інтегратора". Форумці радіють із заяв Бацьки зробити кожну сільську вулицю чистою і білою по кольору, відповідно до назви країни. Хочеться додати як в анекдоті -- пухнастою. Лукашенко сказав: "Білорусь повинна стати візитною карткою Європи". А ви як думали...

Сергій Шевчук в "Інтернет-майдан"

Великоукраїнський світ готується до революційних подій шістнадцятого вересня, а у дещо вужчому світі відбувається ще й не таке. “Майдан орг юей” пропонує вашій увазі повчальну історію яка трапилась у селищі Ювілейному на околицях Луганська. В ніч з суботи на неділю сорокарічний депутат селищної ради вирішив прогуляти свого собаку породи “Боксер”. Біля одного з будинків вони зустріли курсанта Луганського університету внутрішніх справ з двома дівчатами. Курсант зробив зауваження стосовно намордника для небезпечного псюки. Між чоловіками виникла суперечка. Державний муж вихопив гранату і пожбурив її в бік молодих людей. Пес побіг за цяцькою і приніс її до ніг господаря. Собаку розірвало вибухом, депутат помер у машині швидкої допомоги, а курсант перебуває у травматологічному відділенні місцевої лікарні. В чому повчальність цієї історії – думайте самі.

Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень. Андрій Охрімович. “Радіо Свобода”. Київ.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG