Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 22:37

Прямий Ефір: Україна у системі глобального розвитку світу після 11-го вересня 2001 року. У студії Віктор Ющенко


Прямий Ефір: Україна у системі глобального розвитку світу після 11-го вересня 2001 року. У студії Віктор Ющенко

Київ–Прага, 11 вересня 2002 - Ведучі: у Празі - Василь Зілгалов, у Києві – Надія Степула. Гість студії - лідер політичного блоку «Наша Україна» Віктор Ющенко.

Василь Зілгалов

Нагадую, що телефон у Київській студії 490 29 05, код Києва 044. Добрий вечір, пане Ющенко!

Сьогодні середа, 11-го вересня, річниця трагічних терористичних актів в Америці. Якби там не було, але сьогодні для долі України досить контрастно виділяються два фактори - глобальний і внутрішньо політичний. Світ відзначає річницю 11-го вересня, продовжує боротьбу з тероризмом, дискутує проблему Іраку, а Україна перебуває в цей час на політичному роздоріжжі, вона в ситуації затяжної внутрішньої політичної кризи, не вирішення своїх наболілих економічних, соціальних проблем і, разом з тим, у стані хитань щодо глобальних процесів –ніби-то й дозволяє використовувати свій простір для транзиту у боротьбі проти тероризму але й заперечує рішучі дії Заходу проти Іраку, наполягає на зміцненні економічних зв’язків з Багдадом, бо, мовляв, на Заході українські товари ніхто не чекає. Чи не здається Вам, пане Ющенко, що у стикуванні внутрішніх і глобальних проблем в України є якісь дивні, якщо не кричущі невідповідності, суперечності, навіть, перекоси, які шкодять, в решті решт, її національним інтересам, її народові?

Віктор Ющенко

Мені здається, що у цьому питанні варто підкреслити дві речі. Глобалізація, яка відбувається в усьому світі і особливо на фоні 11-го вересня, безумовно, змушує національні уряди формувати більш чіткі і послідовні вектори своєї внутрішньої і зовнішньої політики. Україна сьогодні, дійсно, перебуває, можливо, в найглибшій кризі влади за останні 11 років. Криза влади стала метастазом для кризи політичної, кризи парламентської. І сьогодні перед Україною стоїть іспит – або ми повернемося до міжнародних традицій, щоб через демократичні засади відновити центр політичного життя в парламенті, відновити його ефективність, прийняти концепцію політичного курсу – зовнішнього і внутрішнього, який би дав відповідь, де ми в європейському контексті, які ми маємо стосунки із нашими стратегічними партнерами і сусідами. І від того залежить відповідь на ті питання, які Ви поставили, - як співпрацювати у контексті міжнародних засобів проти загрози тероризму й інших негативних явищ. Я б сказав, скоріше, що м’яч знаходиться на українській половині поля. Це глибока внутрішня системна криза, яку треба тільки системними діями вилікувати. Я переконаний, що сьогодні політичні сили України демократичного плану ближче всього підійшли до ініціатив, які проголошені за останні 5 місяців.

Василь Зілгалов

Дехто вважає, що причина тероризму, насамперед, - почуття власної неповноцінності й страху. А як з української, так, би мовити, точки зору розцінювати це явище, адже ж, пам’ятаємо і політичні вбивства, того ж Гетьмана, чи Щербаня, чи Гонгадзе. Чи не є вони лише окремими проявами неповноцінності й страху, тероризму, котрі при збігові певних суспільних обставин, можуть набрати й масштабніших, загрозливих для держави форм і проявів? Адже ж на минулих парламентських виборах мали місце випадки політичного терору на Івано-Франківщині, які змахували чи не на провокацію. Чи не вважаєте Ви, що ми недооцінюємо небезпеку терору як явища в Україні?

Віктор Ющенко

На мій погляд, джерелом терору є країни, які мають або політичний режим або, з іншої сторони, політичне безладдя. І перше, і друге, на мій погляд, однаково небезпечно. Я б виділив у цьому плані лише політичний контекст. Якщо на фоні подій, які сьогодні відбуваються в Україні, ми не прийдемо до одного знаменника, що якщо є опозиція, яка говорить, і яку влада не хоче слухати, то починає говорити площа, починають говорити майдани і ставити ті ж самі питання, на які не було відповіді. Тому я хотів би, щоб будь-яка влада, в тому числі й українська, в таких складних політичних явищах, перш за все, використовувала діалог. Діалог може вирішити надзвичайно багато проблем, які назріли й носять або внутрішньополітичний або громадянський конфлікт.

Василь Зілгалов

Пане Ющенко, а чи не станеться так, що влада може спровокувати під час мітингів і маршів 16 вересня зіткнення, бійки, котрі можуть перерости і в терористичні акти та звалити потім усе на опозицію?

Віктор Ющенко

Я не виключаю цього. Але це, все таки, буде наслідок, тому що, перш за все, влада повинна побачити, який є прагматичний, правильний вихід із тих проблем, які вже сьогодні накопичились. Якщо тільки працювати над тим, як зробити інформаційну блокаду, як зробити вигляд, що на площі зіткнулися сили, які мають ті чи інші політичні характеристики... Так усе таки, як же Україні вийти з кризи? Бо криза влади, яка сьогодні дала метастази на інші сфери життя, завтра може перерости у бюджетну кризу, післязавтра - в економічну, а ще через декілька місяців - в соціальну. І тому відповідь по суті повинна звучати. Я переконаний, що влада, яка шанує свого виборця, громадянина, все таки повинна дивитися в корінь цієї проблеми, а не шукати певне маскування, щоб голос, який ставить питання фальсифікувати або направити в спотворене русло.

Василь Зілгалов

Пане Ющенко, яка, взагалі, Ваша оцінка події 11-го вересня, як Ви ставитеся до цього як політик? І друга частина запитання. Якраз внаслідок цих подій сталося зближення між Росією і Америкою, і дехто вважає, що Україна внаслідок цього зближення не знайшла свого місця.

Віктор Ющенко

Безумовно, Україна втратила динаміку міжнародного діалогу. Ми всі сьогодні відчуваємо, що Україна в ізоляції. Ті політичні контакти, які відбуваються час від часу, безумовно, носять несистемний характер, і від цього страждають державні національні інтереси України, українська присутність у тих чи інших регіонах світу. Що стосується першої частини Вашого запитання, я б радив дивитися на 16 вересня не як на самоціль. Я б не хотів, щоб ми дивилися на фотографію сьогоднішнього політичного й владного конфлікту в Україні як на чорно-білу фотографію. Ми повинні визнати декілька речей. Перше, дійсно, в Україні серйозна криза влади. Друге,в Україні серйозна політична криза. Третє, нам потрібно шукати системні виходи, системні дії. Якісь аналітичні епізодичні кроки, безумовно, не дають відповіді як змінити ситуацію. У цьому контексті ключовим є стратегія, стратегія найближчого часу, яка дозволить знайти оптимальну відповідь для виходу з кризи.

16 вересня - це є і мусить бути епізодом у цій системі дій і заходів, яка повинна дати Україні відповідь, як впоратися із кризою системи. З одного боку, влада повинна розуміти, що без системного діалогу, без того, щоб вона зважала на опозицію, відповіді на це проблематичне питання не буде. Тому одна сторона політичної сили весь час повинна перебувати в позиції пропозиції діалогу. Інша сторона, розуміючи, що ми вже багаті прикладами, коли заклики до влади закінчувалися небуттям і заганяли далі проблему у глухий кут, повинна радикалізувати ситуацію.

Я переконаний, що такого типу стратегія дозволить вперше за 11 років організувати в Україні публічний діалог. Не штучний, як «Злагода 1» чи «Злагода 2», яка адміністративно формувалася.

Нам, дійсно, потрібен суспільний відкритий політичний діалог. До цього українська громадськість і політичні кола не звикли. Давайте поговоримо, чим хворіє Україна, як її лікувати. Це для України є унікальна сила. Усе, що робить влада, вона робить «під килимом» і за шторами кабінетів. Чого найбільше влада боїться? Влада найбільше боїться публічних і прозорих діалогів і дискусій. Ми закликаємо, що цей діалог повинен дати формулу відповіді - як Україні вийти із ситуації, що склалася.

Василь Зілгалов

Я хотів би запитати, яка Ваше власне ставлення як політика до тих трагічних подій, які сталися 11 вересня у Вашинґтоні та Нью-Йорку і чи мають вони якесь пряме відношення до того, що відбувається в Україні, чи пов’язані вони якось з Україною?

Віктор Ющенко

Я переконаний, що події 11 вересня мають відношення до будь-якої країни і до будь-якої громади. Ми, дійсно, вже стали іншими. ми зрозуміли, що світ інший і він набагато менший, ніж ми уявляли і що від нас вимагають цілу систему синхронних дій і політичних, і іншого характеру.

Сьогодні у нас щойно закінчився вечір пам’яті у Національному художньому музеї України, де посол США в Україні Карлос Паскуаль відкрив виставку фотографій з місця трагедії 11 вересня минулого року. Було багато політичної, громадської еліти України на цьому зібранні. Звучало дві теми.

Одна тема, безумовно, співчуття рідним і близьким загиблих. Я знаю людину, у якої там загинув брат. Ця людина у близьких стосунках з моєю родиною, тому я розумію ці почуття.

З іншої сторони, я переконаний, що сьогодні ми молилися за те, щоб імена тих людей, що стали жертвами теракту 11 вересня згадав Господь Бог у своєму Царстві Небесному. Це те загальне моральне, що є реакцією на подібні трагедії, незалежно від їхнього масштабу і від того, в якій країні світу вони відбулися.

Я три дні тому був у Львові і коли я стояв перед українською громадою, яка була свідком того, як 40 днів тому забрали життя 86 людей... Причому, абсолютно аналогічно безглуздо, нелогічно, несправедливо... Але трагедія від того меншою не буває... Я думаю, що українцям дуже близькі такі почуття.

На жаль, мені як громадянину України боляче про це говорити, що трагічна ознака переслідує Україну останні роки. У нас не буває спокійного літа, щоб ми не ховали, чи шахтарів шахти такої то, чи то жертв повітряної катастрофи, чи ракетного обстрілу... Я думаю, що з цього треба робити висновки. Це речі системні і їх лише системно можна лікувати.

Василь Зілгалов

Дякую. І я пропоную завершити тему боротьби з тероризмом музичною хвилиною мовчання, яка буде нагадуванням про пам’ять щодо жертв 11 вересня у Нью-Йорку, Вашингтоні, а також жертв політичного терору в Україні і в світі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG