Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 12:39

Закохана нація


Закохана нація

Прага, 17 вересня 2002 – В той час понад 70% населення України не довіряє президентові Леоніду Кучмі, приблизно стільки ж росіян довіряє і підтримує свого президента Володимира Путіна. Багато оглядачів погоджується, що популярність російського президента є щирою, проте вони занепокоєні, що останнім часом усенародна любов почала переростати у культ особи. Чи справді в Росії народжується новий культ?

Російська газета «Правда» нещодавно повідомила, що в місті Ярославль, неподалік Москви, з’явилася нова хвороба. Називається вона «закоханість у Путіна». Деякі з ярославльських жінок перебувають у такому поганому стані, що їх довелось відправити до психіатричної лікарні. Цікаво, що у не так віддаленому минулому відомство, в якому служив президент, до божевільні садило дисидентів, які не любили вождів. Але часи змінилися і тепер росіяни, при чому не лише жінки, хочуть бачити тільки свого президента.

ПІСНЯ «Такого як Путін»

Автора пісні «Такого як Путін», що її виконує маловідомий російський гурт «Співаємо разом», поки що не встановлено, але це не заважає крутити пісню багатьом популярними FM станціям. І ця пісня, до речі, не єдина, що вже складена про російського президента. В іншій оспівується війна в Чечні, система «Ґрад», а рефрені співають «за нами Путін і Сталінґрад».

Саме в образі новітнього російського супер-героя Джеймса Бонда уявляє собі свого президента автор бойовика Олександр Облік. У його новій книжці Володимир Путін зійшовся у бою один на один із чеченським командиром Шамілем Басаєвим.

Прояви всенародної любові були дещо загальмовані російською бюрократією після того, як президент сказав, що має бути межа. Так, ботанік із Челябінська не може зареєструвати свій новий вид морозостійких помідорів, які він любовно назвав «Вова Путін». А в якомусь із сибірських містечок місцева влада наказала власникам бару змінити назву. Бар «Путін» не дуже відповідає образу тверезого президента.

А якщо серйозно, то професор Лондонської Школи Слов’янських Студій Пітер Данкан говорить, що співи про Путіна – це ще не культ особи. «Я погоджуюсь, що це може виглядати, як класичний культ особи як за часів Сталіна, чи Брежнєва, але Росія дуже змінилася з того часу. Державна машина уже неспроможна організувати такий культ особи, як раніше. Росія - уже не тоталітарне суспільство. А держава скоріше слабка, ніж сильна – це видно хоча з війни в Чечні».

Привабливість образу Путіна британський аналітик убачає у тому, що російський президент виглядає близьким для звичайної людини: «У багатьох речах він звичайний. Він такі, як вони, він виглядає, як вони. У нього патріотичне минуле. Він може керувати літаком, і навіть якщо його і поборов японський студент-дзюдоіст, він виглядає у добрій фізичній формі. А головне, із ним не пов’язана корупція, що є загальною проблемою для російських політиків», говорить професор Пітер Данкан.

Багато оглядачів звертає увагу на те, що образ Путіна та його виняткова популярність існують ніби окремо від його уряду, який утрачає на популярності семимильними кроками. Заступник редактора московської газети «Новиє ізвєстія» Отто Лацис пояснює це тим, що виборці не завжди мислять логічно: «Люди, прості виборці – не зобов’язані думати політично й логічно. Вони керуються іншою логікою – їм подобається чиєсь обличчя, чиясь особистість. Ïм не подобається власне життя, але вони не проводять логічного зв’язку».

Колишній московський кореспондент часопису «Файненшиал таймс» та автор книги про сучасну Росію Джон Ллойд вказує на ще одну особливість Путіна, чи його іміджмейкерів: «У Путіна дуже вміло виходить заохотити якісь дії, як наприклад, полювання на олігархів, особливо проти медіа-маґнатів, але при цьому залишатись осторонь цих подій. У випадку з медіа-олігархами – він часто стоїть за їхнім переслідуванням, але якщо його запитати про це, то він скаже, що він підтримує вільну пресу і проти придушення засобів масової інформації, які не погоджуються з ним».

Проте очікувати послідовності від російського лідера було б зависокою вимогою, вважає британський журналіст. «Цікаво подивитись, що ж буде далі. З ким він врешті решт об’єднається. Чи він дійсно придушуватиме вільну пресу? Чи заохочуватиме культ особи у сталінському варіанті? На мою думку, він намагатиметься робити все це разом», - говорить Джон Ллойд.

Він, як і багато інших оглядачів говорить, що Путін матиме ще багато часу для своїх рішень. На те, що Путін керуватиме Росією ще довго, мабуть, розраховують і уральські часові майстри, які нещодавно випустили «президентський хронометр». Годинник із портретом Путіна для носіння, як президент, на правій руці, відмірятиме, безумовно, цікавий час.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG