Прага, 17 вересня 2002 - Небувало тяжкий для світового сільського господарства рік давав Україні сподівання на те, що вона разом зі ще кількома державами зможе помітно збільшити свій експорт зерна - адже її не зачепили ні спека з сильними зливами, як у США, ні затяжні дощі, як у Канаді, ні жорстока посуха, як в Австралії, ані катастрофічні повені, як у значній частині Середньої Європи.
Минулого року Україна вже помітно збільшила свій експорт зерна до країн Європи й сподівалася принаймні повторити свій успіх. Але цього року Європейський Союз зачиняє перед Україною двері не лише на вступ, а, можливо, й для її зерна.
Україні, разом із Росією, може довестися різко скоротити постачання зерна до Європи, якщо Європейський Союз обкладе свій імпорт зерна квотами й тарифами.
Джерело з ЄС, що його згадує агентство Ройтерз, повідомило в вівторок, що Єврокомісія планує переглянути нинішню систему імпорту зерна - з тим, щоби обмежити зростання цього імпорту, в першу чергу зі Східної Європи.
До того ж пропоновані квоти на м’які й тверді сорти пшениці мають ґрунтуватися на пересічних даних обсягів імпорту й тарифів за врожаї 1998 – 2000 років.
«Той факт, що Європейський Союз не захотів залучити до обрахунку квоти врожай 2001/02 року, означає, що і Росія, і Україна отримають лише незначну частку в межах нової квоти в 2 мільйони 300 тисяч тон» – так прокоментував плани ЄС фахівець провідної російської аналітичної компанії в галузі сільського господарства СовЕкон Андрей Сізов.
Адже якраз минулого врожаю тільки Україна й Росія експортували до країн ЄС близько 5 мільйонів тон. Тепер усе, що імпортуватиметься з усього світу понад квоту в 2 мільйони 300 тисяч тон, має обкладатися особливо високим тарифом.
«Якщо Європейський Союз таки запровадить цю систему, експорт із України до реґіону впаде до нуля - за таких тарифів торгувати нема сенсу», – коментує для агентства Ройтерз Марина Мойсеєва з київської консультаційної фірми ПроАґро.
Україна планує експортувати близько 12 мільйонів тон зерна з цього врожаю 2002/03 року - порівняно з 9 мільйонами 200 тисячами з урожаю 2001/02 року. Але продавати, мабуть, доведеться не в Європі. «Ця пропозиція свідчить, – каже про задум Єврокомісії директор чільної української консультаційної компанії в галузі сільського господарства УкрАґроКонсульт Сергій Феофілов, – про плани ЄС викинути нас із цього європейського ринку».
Серед нових можливих клієнтів України, як і Росії, фахівці називають країни Північної Африки - а також, імовірно, й Канаду, хоча канадський міністр сільського господарства, перебуваючи минулого тижня в Москві, не висловив бажання закуповувати зерно в Росії - Канаді, мовляв, і попри поганий урожай вистачить своїх запасів високоякісного зерна.
Тут варто додати, що Україна й Росія, чи то Угорщина, - а ще Індія - є виробниками пшениці низької чи в кращому разі середньої якості, з якої хлібні вироби роблять мало де в світі. Зате ці країни можуть порятувати інших головно щодо фуражного зерна.
І ще: українські аналітики сподіваються, що все-таки встигнуть продати чимало зерна і з цього врожаю до Європи - адже нові заходи ЄС, як уважають, навряд чи буде запроваджено до 2003 року.
Минулого року Україна вже помітно збільшила свій експорт зерна до країн Європи й сподівалася принаймні повторити свій успіх. Але цього року Європейський Союз зачиняє перед Україною двері не лише на вступ, а, можливо, й для її зерна.
Україні, разом із Росією, може довестися різко скоротити постачання зерна до Європи, якщо Європейський Союз обкладе свій імпорт зерна квотами й тарифами.
Джерело з ЄС, що його згадує агентство Ройтерз, повідомило в вівторок, що Єврокомісія планує переглянути нинішню систему імпорту зерна - з тим, щоби обмежити зростання цього імпорту, в першу чергу зі Східної Європи.
До того ж пропоновані квоти на м’які й тверді сорти пшениці мають ґрунтуватися на пересічних даних обсягів імпорту й тарифів за врожаї 1998 – 2000 років.
«Той факт, що Європейський Союз не захотів залучити до обрахунку квоти врожай 2001/02 року, означає, що і Росія, і Україна отримають лише незначну частку в межах нової квоти в 2 мільйони 300 тисяч тон» – так прокоментував плани ЄС фахівець провідної російської аналітичної компанії в галузі сільського господарства СовЕкон Андрей Сізов.
Адже якраз минулого врожаю тільки Україна й Росія експортували до країн ЄС близько 5 мільйонів тон. Тепер усе, що імпортуватиметься з усього світу понад квоту в 2 мільйони 300 тисяч тон, має обкладатися особливо високим тарифом.
«Якщо Європейський Союз таки запровадить цю систему, експорт із України до реґіону впаде до нуля - за таких тарифів торгувати нема сенсу», – коментує для агентства Ройтерз Марина Мойсеєва з київської консультаційної фірми ПроАґро.
Україна планує експортувати близько 12 мільйонів тон зерна з цього врожаю 2002/03 року - порівняно з 9 мільйонами 200 тисячами з урожаю 2001/02 року. Але продавати, мабуть, доведеться не в Європі. «Ця пропозиція свідчить, – каже про задум Єврокомісії директор чільної української консультаційної компанії в галузі сільського господарства УкрАґроКонсульт Сергій Феофілов, – про плани ЄС викинути нас із цього європейського ринку».
Серед нових можливих клієнтів України, як і Росії, фахівці називають країни Північної Африки - а також, імовірно, й Канаду, хоча канадський міністр сільського господарства, перебуваючи минулого тижня в Москві, не висловив бажання закуповувати зерно в Росії - Канаді, мовляв, і попри поганий урожай вистачить своїх запасів високоякісного зерна.
Тут варто додати, що Україна й Росія, чи то Угорщина, - а ще Індія - є виробниками пшениці низької чи в кращому разі середньої якості, з якої хлібні вироби роблять мало де в світі. Зате ці країни можуть порятувати інших головно щодо фуражного зерна.
І ще: українські аналітики сподіваються, що все-таки встигнуть продати чимало зерна і з цього врожаю до Європи - адже нові заходи ЄС, як уважають, навряд чи буде запроваджено до 2003 року.
