Прага, 19 вересня 2002 — Шеститижневому періодові затишку в самогубчих нападах палестинців на ізраїльтян надійшов край: в Ізраїлі знову вибухають «живі бомби» — вже двічі за останні два дні.
Ізраїльські танки ввійшли в четвер увечері на територію штаб-квартири керівника Палестинської автономії Ясира Арафата й зупинилися за 30 метрів до самого будинку; з гучномовців оголошують, що обмеження стосуються і цього приміщення. Пролунали й постріли, і, як повідомляють, поранено двох Арафатових охоронців. У Рамаллі на Західному березі, де розташовано штаб-квартиру, різко посилено комендантську годину.
Така перша реакція Ізраїлю на теракт цього дня: принаймні п’ять осіб убито й близько п’ятдесяти поранено в Ізраїлі в четвер — палестинець-самогубець підірвав себе в автобусі в багатолюдному центрі Тель-Авіва.
Напередодні, в середу, інший палестинець забив себе й ізраїльського поліціянта — чекаючи з бомбою за пазухою на автобус на півночі Ізраїлю.
Відповідальність за вибух у четвер узяло на себе збройне крило радикального ісламістського угруповання Хамас. Той, що стався в середу, визнає своїм таке саме войовниче угруповання Ісламський Джигад.
Палестинські радикали, що не визнають самого існування Держави Ізраїль, відверто говорять, що не збираються припиняти свій «опір проти сіоністів». Та Ізраїль убачає головну причину не в непримиренності радикалів, а в бездіяльності керівництва Палестинської автономії, яке, на думку Ізраїлю, не здатне чи й не бажає зупинити палестинський тероризм.
Палестинське ж керівництво практично щоразу не забуває засудити такі напади на Ізраїль — точніше, «напади на цивільних осіб, чи то ізраїльтян, чи то палестинців». Варто додати, що в палестинській офіційній фразеології «цивільними ізраїльтянами» називаються лише мешканці власне Ізраїлю — ні військовики, ні ізраїльські поселенці на палестинських теренах для палестинців уже не «цивільні», а «учасники бойових дій», а відтак «законна ціль».
Щоправда, спостерігачі зауважили, що засудження вибуху в середу палестинське керівництво пропустило — натомість його чільний урядовець Набіль Абу Рудейна заявив тоді, що первісною причиною є ізраїльська політика реокупації палестинських земель.
Палестинці мають собі свою рацію — адже то з погляду Ізраїлю період із 4 серпня до середи був «затишком». Для палестинців це був час невпинних ізраїльських операцій на своїх землях — які тепер, після останніх вибухів, як уже бачимо, лише посилюються.
І ще з хроніки за четвер: зранку в арабському селищі на околиці Єрусалима ізраїльське військо знесло ще два будинки — в них жили родини палестинців, що підірвали себе в Єрусалимі наприкінці минулого року. А на Західному березі вбито палестинського хлопчика, який порушив комендантську годину: за повідомленнями, батько терміново послав його по цигарки, а малий натомість узявся жбурляти каміння в ізраїльський танк…
Ізраїльські танки ввійшли в четвер увечері на територію штаб-квартири керівника Палестинської автономії Ясира Арафата й зупинилися за 30 метрів до самого будинку; з гучномовців оголошують, що обмеження стосуються і цього приміщення. Пролунали й постріли, і, як повідомляють, поранено двох Арафатових охоронців. У Рамаллі на Західному березі, де розташовано штаб-квартиру, різко посилено комендантську годину.
Така перша реакція Ізраїлю на теракт цього дня: принаймні п’ять осіб убито й близько п’ятдесяти поранено в Ізраїлі в четвер — палестинець-самогубець підірвав себе в автобусі в багатолюдному центрі Тель-Авіва.
Напередодні, в середу, інший палестинець забив себе й ізраїльського поліціянта — чекаючи з бомбою за пазухою на автобус на півночі Ізраїлю.
Відповідальність за вибух у четвер узяло на себе збройне крило радикального ісламістського угруповання Хамас. Той, що стався в середу, визнає своїм таке саме войовниче угруповання Ісламський Джигад.
Палестинські радикали, що не визнають самого існування Держави Ізраїль, відверто говорять, що не збираються припиняти свій «опір проти сіоністів». Та Ізраїль убачає головну причину не в непримиренності радикалів, а в бездіяльності керівництва Палестинської автономії, яке, на думку Ізраїлю, не здатне чи й не бажає зупинити палестинський тероризм.
Палестинське ж керівництво практично щоразу не забуває засудити такі напади на Ізраїль — точніше, «напади на цивільних осіб, чи то ізраїльтян, чи то палестинців». Варто додати, що в палестинській офіційній фразеології «цивільними ізраїльтянами» називаються лише мешканці власне Ізраїлю — ні військовики, ні ізраїльські поселенці на палестинських теренах для палестинців уже не «цивільні», а «учасники бойових дій», а відтак «законна ціль».
Щоправда, спостерігачі зауважили, що засудження вибуху в середу палестинське керівництво пропустило — натомість його чільний урядовець Набіль Абу Рудейна заявив тоді, що первісною причиною є ізраїльська політика реокупації палестинських земель.
Палестинці мають собі свою рацію — адже то з погляду Ізраїлю період із 4 серпня до середи був «затишком». Для палестинців це був час невпинних ізраїльських операцій на своїх землях — які тепер, після останніх вибухів, як уже бачимо, лише посилюються.
І ще з хроніки за четвер: зранку в арабському селищі на околиці Єрусалима ізраїльське військо знесло ще два будинки — в них жили родини палестинців, що підірвали себе в Єрусалимі наприкінці минулого року. А на Західному березі вбито палестинського хлопчика, який порушив комендантську годину: за повідомленнями, батько терміново послав його по цигарки, а малий натомість узявся жбурляти каміння в ізраїльський танк…
