Прага, 23 вересня 2002 — Україна, разом із Білоруссю, є «партнером» Іраку «в самому центрі його таємних намагань здобути зброю масового знищення з середини 1990-х років».
Так стверджують автори 50-сторінкового звіту, підготованого за дорученням прем’єр-міністра Великої Британії Тоні Блера. Про це досьє повідомив у неділю британський тижневик «Обзервер»; у понеділок із ним ознайомилися члени Блерового кабінету, а оприлюднити його мають у вівторок, до спеціяльних дебатів щодо Іраку в британському парламенті.
Інспектори з контролю за озброєннями, включно з колишніми інспекторами ООН, встановили, що Україна з Білоруссю викликають «вагоме занепокоєння» в поширенні заборонених технологій до Іраку, мовиться в звіті.
Залучення українських і білоруських компаній до зусиль Іраку здобути ракети великої далекосяжності й ядерну зброю викрили інспектори ООН іще до того, як вони були змушені полишити Ірак 1998 року. Як уважається, ця співпраця триває й донині, — мовиться, за повідомленням британського тижневика, в звіті про загрозу, яку становить Ірак.
Давно очікуване досьє, як уважають, не ловить ірацького керівника Саддама Хуссейна «на гарячому» — воно не містить доказів того, що ірацький керівник, наприклад, уже здобув матеріяли для виготовлення ядерного пристрою. Але звіт має розкрити Саддамові намагання створити зброю масового знищення — і стане, мабуть, головним моментом нинішнього тижня, що його в апараті британського прем’єра назвали «визначальним тижнем» у діях проти Саддама Хуссейна.
Ірацькі агенти, мовиться в британському досьє, активно діяли в Україні, як також у Росії, Румунії й на теренах колишньої Югославії.
Як цитує «Обзервер» одного з чільних британських дипломатів у реґіоні, «Існує занепокоєння тим, що останніми місяцями взаємини між Іраком і Україною й Білоруссю теплішають — їхня активність підвищується, люди їздять туди-сюди». За словами цього дипломата, він бачив «доповіді» про зброєві угоди України й Білорусі з Іраком, що походили з різних джерел, зокрема й від шпигунів.
Серед тих, кого глибоко непокоять Україна й Білорусь, — і Тим МакКарті, який працював у Спеціяльній комісії ООН щодо Іраку (UNSCOM) від 1994 до 1999 року й побував із перевірками в Іраці 13 разів як заступник головного інспектора ракетної групи, а зараз є старшим аналітиком американського Центру досліджень непоширення. Щоправда, значна частина оборудок, про які конкретно мовиться в британському тижневику, стосується саме Білорусі.
Так само й колишній зброєвий інспектор ООН від США Скот Ритер повідомляє, що в 1997 – 98 роках інспектори ООН тримали на контролі інформації про те, що Ірак тісно співпрацює з урядом Сирії — щоби використати сирійську мережу постачання, яка існує в Україні, Білорусі й Росії.
Газетна публікація в неділю не пропонує прямих доказів звинувачень на адресу України — на повний текст досьє Тоні Блера треба почекати до вівторка. Тим часом американський Білий Дім, пише «Обзервер», зі змістом досьє вже знайомий.
Але ще в суботу Україна офіційно звернулася до ООН із проханням встановити, чи причетна вона до продажу зброї Іракові, і поінформувати український уряд про результати розстеження. У листі про це до голови Ради Безпеки ООН Стефана Тафрова міністр закордонних справ України Анатолій Зленко знову запевнив, що Україна ніколи не порушувала санкцій щодо Іраку.
Нагадаємо, що ще раніше, влітку цього року, Організація Об’єднаних Націй уже повідомляла, що їй нічого не відомо про нелегальний продаж Україною до Іраку зброї масового знищення — даними про інші види озброєнь в Іраку органи ООН не займалися. Так само й Сполучені Штати таких доказів не мають — цієї позиції дотепер дотримується офіційний Вашинґтон.
І зараз Україна знову наголошує, що як держава ніколи не йшла на заборонені контакти з Іраком. Усі цитують понеділкові заперечення помічника голови «Укрспецекспорту» Віктора Савченка в інтерв’ю для Бі-Бі-Сі.
А всі повідомлення про нелеґальну співпрацю — чи, якщо вони з’являться, й докази її — в Києві традиційно списують на можливу діяльність окремих несвідомих громадян, до якої українська держава не причетна…
Так стверджують автори 50-сторінкового звіту, підготованого за дорученням прем’єр-міністра Великої Британії Тоні Блера. Про це досьє повідомив у неділю британський тижневик «Обзервер»; у понеділок із ним ознайомилися члени Блерового кабінету, а оприлюднити його мають у вівторок, до спеціяльних дебатів щодо Іраку в британському парламенті.
Інспектори з контролю за озброєннями, включно з колишніми інспекторами ООН, встановили, що Україна з Білоруссю викликають «вагоме занепокоєння» в поширенні заборонених технологій до Іраку, мовиться в звіті.
Залучення українських і білоруських компаній до зусиль Іраку здобути ракети великої далекосяжності й ядерну зброю викрили інспектори ООН іще до того, як вони були змушені полишити Ірак 1998 року. Як уважається, ця співпраця триває й донині, — мовиться, за повідомленням британського тижневика, в звіті про загрозу, яку становить Ірак.
Давно очікуване досьє, як уважають, не ловить ірацького керівника Саддама Хуссейна «на гарячому» — воно не містить доказів того, що ірацький керівник, наприклад, уже здобув матеріяли для виготовлення ядерного пристрою. Але звіт має розкрити Саддамові намагання створити зброю масового знищення — і стане, мабуть, головним моментом нинішнього тижня, що його в апараті британського прем’єра назвали «визначальним тижнем» у діях проти Саддама Хуссейна.
Ірацькі агенти, мовиться в британському досьє, активно діяли в Україні, як також у Росії, Румунії й на теренах колишньої Югославії.
Як цитує «Обзервер» одного з чільних британських дипломатів у реґіоні, «Існує занепокоєння тим, що останніми місяцями взаємини між Іраком і Україною й Білоруссю теплішають — їхня активність підвищується, люди їздять туди-сюди». За словами цього дипломата, він бачив «доповіді» про зброєві угоди України й Білорусі з Іраком, що походили з різних джерел, зокрема й від шпигунів.
Серед тих, кого глибоко непокоять Україна й Білорусь, — і Тим МакКарті, який працював у Спеціяльній комісії ООН щодо Іраку (UNSCOM) від 1994 до 1999 року й побував із перевірками в Іраці 13 разів як заступник головного інспектора ракетної групи, а зараз є старшим аналітиком американського Центру досліджень непоширення. Щоправда, значна частина оборудок, про які конкретно мовиться в британському тижневику, стосується саме Білорусі.
Так само й колишній зброєвий інспектор ООН від США Скот Ритер повідомляє, що в 1997 – 98 роках інспектори ООН тримали на контролі інформації про те, що Ірак тісно співпрацює з урядом Сирії — щоби використати сирійську мережу постачання, яка існує в Україні, Білорусі й Росії.
Газетна публікація в неділю не пропонує прямих доказів звинувачень на адресу України — на повний текст досьє Тоні Блера треба почекати до вівторка. Тим часом американський Білий Дім, пише «Обзервер», зі змістом досьє вже знайомий.
Але ще в суботу Україна офіційно звернулася до ООН із проханням встановити, чи причетна вона до продажу зброї Іракові, і поінформувати український уряд про результати розстеження. У листі про це до голови Ради Безпеки ООН Стефана Тафрова міністр закордонних справ України Анатолій Зленко знову запевнив, що Україна ніколи не порушувала санкцій щодо Іраку.
Нагадаємо, що ще раніше, влітку цього року, Організація Об’єднаних Націй уже повідомляла, що їй нічого не відомо про нелегальний продаж Україною до Іраку зброї масового знищення — даними про інші види озброєнь в Іраку органи ООН не займалися. Так само й Сполучені Штати таких доказів не мають — цієї позиції дотепер дотримується офіційний Вашинґтон.
І зараз Україна знову наголошує, що як держава ніколи не йшла на заборонені контакти з Іраком. Усі цитують понеділкові заперечення помічника голови «Укрспецекспорту» Віктора Савченка в інтерв’ю для Бі-Бі-Сі.
А всі повідомлення про нелеґальну співпрацю — чи, якщо вони з’являться, й докази її — в Києві традиційно списують на можливу діяльність окремих несвідомих громадян, до якої українська держава не причетна…
