Німеччина, 23 вересня 2002 – У понеділок виборці та політики в Німеччині нарешті змогли з полегшенням зітхнути. Після недільних виборів до Бундестаґу лише в понеділок уранці картина прояснилася і стало остаточно зрозуміло, хто ж дістав перемогу – соціал-демократи та “зелені” знову отримали більшість у Бундестазі. Отже, Німеччина й надалі матиме червоно-зелений уряд.
Нинішні парламентські вибори в ФРН нагадували справжній детективний роман із заплутаним сюжетом та розв’язкою лише в останньому абзаці. Відразу після закриття виборчих дільниць ніхто не зміг визначити переможця, настільки близькими були результати голосування.
Інколи здавалося, що блок християнських партій усе ж таки зможе утворити найбільшу фракцію. Кандидат від ХДС/ХСС на посаду канцлера Едмунд Штойбер навіть устиг заявити: “Абсолютно ясно, що блок ХДС/ХСС виграв вибори!”
Але така радість Штойбера була передчасною. Під ранок остаточно стало відомо, що соціал-демократи та їхні головні суперники – блок християнських партій – насправді дістали практично однакову кількість голосів, а саме по 38,5 відсотків. Але завдяки тому, що “зелені” несподівано виявилися третьою за величиною політичною силою в новому Бундестазі, разом із представниками СДПН вони здатні утворити більшість, яка є необхідною для формування нового уряду.
Говорить лідер соціал-демократів Ґергард Шредер: “Ми хотіли бути найбільшою політичною сило, і ми нею стали, і ми сформуємо уряд.” Але впевненими переможцями соціал-демократів навряд чи можна назвати. У порівняні з минулими виборами вони втратили понад два відсотки голосів.
При цьому ще за десять днів до виборів популярність соціал-демократів помітно зросла після вмілого подолання наслідків повені та під час дискусії навколо іракського питання. Але такий успіх звела нанівець міністр юстиції Герта Дойблер-Ґмелін, яка за два дні до виборів начебто порівняла "методи політики президента США Джорджа Буша з методами Адольфа Гітлера". Незважаючи на те, що сама Дойблер-Ґмелін намагалася спростувати такі звинувачення на свою адресу, оглядачі вважають, що цей скандал негативно вплинув на результати голосування.
Фактично врятували соціал-демократів “зелені”, передвиборну кампанію яких очолював Йошка Фішер. “Союз 90 / Зелені” виявилися єдиною партією, яка не була причетна до жодного скандалу і змогла повністю мобілізувати своїх прихильників.
Консервативному ж блокові ХДС/ХСС, яким у порівнянні з минулими виборами вдалося помітно зміцнити свої позиції, зашкодили ліберали – їхні потенційні партнери в правлячій коаліції. Популярність Вільної демократичної партії різко впала після того, як заступник голови партії Юрґен Меллеманн напередодні виборів виступив із антиізраїльскою критикою.
І Меллеманн, і Дойблер-Ґмелін уже заявили про намір піти в відставку.
До тих, хто зазнав найбільшої поразки на виборах, належить Партія демократичного соціалізму – правонаступниця НДРівських комуністів. Вона не подолала п’ятивідсоткового бар’єру і взагалі не пройшла до Бундестаґу.
Нинішні парламентські вибори в ФРН нагадували справжній детективний роман із заплутаним сюжетом та розв’язкою лише в останньому абзаці. Відразу після закриття виборчих дільниць ніхто не зміг визначити переможця, настільки близькими були результати голосування.
Інколи здавалося, що блок християнських партій усе ж таки зможе утворити найбільшу фракцію. Кандидат від ХДС/ХСС на посаду канцлера Едмунд Штойбер навіть устиг заявити: “Абсолютно ясно, що блок ХДС/ХСС виграв вибори!”
Але така радість Штойбера була передчасною. Під ранок остаточно стало відомо, що соціал-демократи та їхні головні суперники – блок християнських партій – насправді дістали практично однакову кількість голосів, а саме по 38,5 відсотків. Але завдяки тому, що “зелені” несподівано виявилися третьою за величиною політичною силою в новому Бундестазі, разом із представниками СДПН вони здатні утворити більшість, яка є необхідною для формування нового уряду.
Говорить лідер соціал-демократів Ґергард Шредер: “Ми хотіли бути найбільшою політичною сило, і ми нею стали, і ми сформуємо уряд.” Але впевненими переможцями соціал-демократів навряд чи можна назвати. У порівняні з минулими виборами вони втратили понад два відсотки голосів.
При цьому ще за десять днів до виборів популярність соціал-демократів помітно зросла після вмілого подолання наслідків повені та під час дискусії навколо іракського питання. Але такий успіх звела нанівець міністр юстиції Герта Дойблер-Ґмелін, яка за два дні до виборів начебто порівняла "методи політики президента США Джорджа Буша з методами Адольфа Гітлера". Незважаючи на те, що сама Дойблер-Ґмелін намагалася спростувати такі звинувачення на свою адресу, оглядачі вважають, що цей скандал негативно вплинув на результати голосування.
Фактично врятували соціал-демократів “зелені”, передвиборну кампанію яких очолював Йошка Фішер. “Союз 90 / Зелені” виявилися єдиною партією, яка не була причетна до жодного скандалу і змогла повністю мобілізувати своїх прихильників.
Консервативному ж блокові ХДС/ХСС, яким у порівнянні з минулими виборами вдалося помітно зміцнити свої позиції, зашкодили ліберали – їхні потенційні партнери в правлячій коаліції. Популярність Вільної демократичної партії різко впала після того, як заступник голови партії Юрґен Меллеманн напередодні виборів виступив із антиізраїльскою критикою.
І Меллеманн, і Дойблер-Ґмелін уже заявили про намір піти в відставку.
До тих, хто зазнав найбільшої поразки на виборах, належить Партія демократичного соціалізму – правонаступниця НДРівських комуністів. Вона не подолала п’ятивідсоткового бар’єру і взагалі не пройшла до Бундестаґу.
