Прага, 25 вересня 2002 – Передвиборчі заяви канцлера Шредера про те, що Німеччина не підтримає воєнної акції США в Іраку, навіть якщо таку акцію схвалить Рада Безпеки ООН, завдали серйозної шкоди взаєминам між Вашинґтоном і Берліном. Після поновної перемоги в парламентських виборах канцлер Шредер уживає заходів, поки що безуспішних, із метою відновити добрі взаємини зі США.
Американські офіційні особи вважають, що своїми передвиборчими заявами у справі Іраку канцлер Шредер став на явно антиамериканські позиції і списати ці заяви на передвиборчу риторику було би неможливо. Зрештою, як уважають оглядачі, необачні заяви канцлера Шредера, який здобув перемогу лише в коаліції із партією зелених із мінімальною перевагою над християнськими демократами й їхніми союзниками на чолі з баварським правим лідером Штойбером, не допомогли Шредерові в виборах, зате завдали серйозної шкоди взаєминам зі Сполученими Штатами, які від закінчення другої світової війни розглядали Німеччину як найближчого свого союзника в Європі.
Президент США Буш не приховує свого розчарування у зв’язку з позицією Шредера. Тим часом американські офіційні особи й законодавці виступили з відкритим осудом Шредера і його керівництва, – як заявив Чарльз Купчан, представник конґресового комітету з питань закордонних взаємин, за їхню антиамериканську платформу. Тим часом сенатор Джессі Гелмс запропонував розміркувати справу передислокації 70 тисяч американських військовослужбовців, розміщених на території Німеччини.
Нині оглядачі звертають також увагу на інші деталі, які вже раніше викликали застереження Сполучених Штатів, що несуть найбільший тягар видатків на оборону в рамках НАТО. Так, США щороку витрачають на потреби оборони 3 відсотки від валового національного продукту, а Німеччина не витрачає навіть пів процента. Нині американські політичні діячі наголошують, що під час холодної війни Німеччина фактично була під опікою передусім Сполучених Штатів, а також інших членів союзу НАТО. Вони нагадують також колосальні кошти, які у рамках плану Маршала отримала Німеччина для відбудови економіки після Другої світової війни.
Оглядачі підкреслюють, що відразу ж після виборів група Шредера усвідомила тяжкий політичний промах, якого допустився канцлер у перебігу передвиборчої кампанії, і тепер намагається виправити ситуацію. Під час свого першого зарубіжного візиту після перемоги в виборах Шредер провів переговори в Лондоні з прем’єр-міністром Великобританії Тоні Блером. Серед іншого, як наголошують оглядачі, Шредер попросив Блера допомогти в поліпшенні взаємин Німеччини з Вашинґтоном. Крім того, з цією метою до Вашинґтона незабаром прибуде міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер, який теж має намір докласти зусиль, щоб виправити шкоду в узаєминах зі США. На думку спостерігачів, відновлення добрих узаємин між двома столицями може зайняти тривалий час.
Американські офіційні особи вважають, що своїми передвиборчими заявами у справі Іраку канцлер Шредер став на явно антиамериканські позиції і списати ці заяви на передвиборчу риторику було би неможливо. Зрештою, як уважають оглядачі, необачні заяви канцлера Шредера, який здобув перемогу лише в коаліції із партією зелених із мінімальною перевагою над християнськими демократами й їхніми союзниками на чолі з баварським правим лідером Штойбером, не допомогли Шредерові в виборах, зате завдали серйозної шкоди взаєминам зі Сполученими Штатами, які від закінчення другої світової війни розглядали Німеччину як найближчого свого союзника в Європі.
Президент США Буш не приховує свого розчарування у зв’язку з позицією Шредера. Тим часом американські офіційні особи й законодавці виступили з відкритим осудом Шредера і його керівництва, – як заявив Чарльз Купчан, представник конґресового комітету з питань закордонних взаємин, за їхню антиамериканську платформу. Тим часом сенатор Джессі Гелмс запропонував розміркувати справу передислокації 70 тисяч американських військовослужбовців, розміщених на території Німеччини.
Нині оглядачі звертають також увагу на інші деталі, які вже раніше викликали застереження Сполучених Штатів, що несуть найбільший тягар видатків на оборону в рамках НАТО. Так, США щороку витрачають на потреби оборони 3 відсотки від валового національного продукту, а Німеччина не витрачає навіть пів процента. Нині американські політичні діячі наголошують, що під час холодної війни Німеччина фактично була під опікою передусім Сполучених Штатів, а також інших членів союзу НАТО. Вони нагадують також колосальні кошти, які у рамках плану Маршала отримала Німеччина для відбудови економіки після Другої світової війни.
Оглядачі підкреслюють, що відразу ж після виборів група Шредера усвідомила тяжкий політичний промах, якого допустився канцлер у перебігу передвиборчої кампанії, і тепер намагається виправити ситуацію. Під час свого першого зарубіжного візиту після перемоги в виборах Шредер провів переговори в Лондоні з прем’єр-міністром Великобританії Тоні Блером. Серед іншого, як наголошують оглядачі, Шредер попросив Блера допомогти в поліпшенні взаємин Німеччини з Вашинґтоном. Крім того, з цією метою до Вашинґтона незабаром прибуде міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер, який теж має намір докласти зусиль, щоб виправити шкоду в узаєминах зі США. На думку спостерігачів, відновлення добрих узаємин між двома столицями може зайняти тривалий час.
