Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 00:37

У Сербії в четвер опівночі завершається передвиборча кампанія. У неділю 29 вересня 6,5 мільйона виборців обиратимуть президента республіки


У Сербії в четвер опівночі завершається передвиборча кампанія. У неділю 29 вересня 6,5 мільйона виборців обиратимуть президента республіки

Белград, 26 вересня 2002 – На цю посаду балотувалося одинадцять кандидатів, між якими є і президент Югославії Воїслав Коштуніца.

Громадяни Сербії вперше в новітній історії будуть у змозі голосувати без страху, погроз і шантажувань. Точніше, не лише в новітній, бо більшість сербських володарів стала жертвами замахів, а князі, королі й президенти здобували владу після переворотів і війн.

Мілан Обренович, перший король незалежної Сербії, помер в еміграції (1899 р.). Його сина Олександра на початку ХХ століття (1904 р.) замовники вбили у Белграді. Його наступник Петро Карадьордєвич зрікся престолу (1920 р.). Олександр Карадьордєвич, син останнього сербського короля, був королем Югославії й став жертвою замаху (1934 р.). Його син Петро помер в еміграції (1972 р). Спадкоємець сербського престолу, громадянин Великобританії Олександр Другий Карадьордєвич, наразі перебуває в королівському палаці у Белграді й не бере участь у політичній діяльності. Називають його принцом.

Останнім президентом Сербії поки вона була у складі колишньої Югославії був Іван Стамболич, якого 1989 року партійним путчем скинув із влади його кум Слободан Мілошевич. Стамболича викрадено і ймовірно ліквідовано два роки тому. Мілошевич наразі перебуває з в’язниці Міжнародного трибуналу у Гаазі. Теперішнього президента Сербії Милана Милутіновича також чекає гаазька келія, оскільки і його звинувачують у скоєнні воєнних злочинів.

Незважаючи на криваве минуле сербських володарів, на пост президента Сербії балотувалося 11 політичних діячів. Між ними є президент Югославії Воїслав Коштуніца, заступник прем’єр-міністра Югославії Миролюб Лабус, двоє відставних генералів, лідери кількох партій та кілька бізнесменів. Жоден із них не знає, чи Сербія під його владою стане незалежною державою чи залишиться у складі Югославії.

Згідно з аналізами белградських і закордонних спостерігачів, усі кандидати мали однакову можливість звертатися до громадян через мас-медіа чи в інший спосіб. Державні й приватні радіо-телевізійни канали не фаворизували жодного з кандидатів і саме через це багато хто недільні вибори називає історичними. Усі кандидати в змозі призначити своїх представників на виборчих діяльницях, де вперше в історії не буде ані поліцейських ні контролерів від правлячої партії.

Якщо можна вірити опитуванням, президента не буде обрано в першому турі. До другого ймовірно увійдуть Миролюб Лабус і Воїслав Коштуніца. Усе ж, слід сказати, що наймасовішими були передвиборчі мітинги лідера ультранаціоналістів Воїслава Шешеля. Згідно з прогнозами, вирішальними могли б стати голоси абстинентів, тобто тих, хто сидітиме вдома чекаючи хто стане президентом.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG