Київ, 1 жовтня 2002 – За нинішньої політичної системи правляча еліта в Україні просто приречена на постійну і невгамовну опозицію, яка вимагатиме радикальних змін конституційного ладу. Утім, як стверджує дописувач газети “Україна молода”, політична опозиція так чи інакше повинна мати високі амбіції, оскільки для опозиції в Україні створені майже ідеальні соціально-демографічні умови. Про них докладно оповідається в статті “Україна аномальна – Україна опозиційна, або Парадокси революційної ситуації – 2002”.
Пише про аномальності в Україні і газета “Вечірні вісті”. Часопис уважає, що українці “навіть і не підозрювали, наскільки сильно Кучма підставив Україну”. У статті “З Кучмою – ми банда, без Кучми – держава” газета прогнозує можливі наслідки скандалу, пов’язаного з можливим продажем озброєнь Іракові. Втім, як наголошується в публікації, не лише цій державі, а й деяким іншим, котрі знаходяться під ембарго ООН. Незабаром, як стверджується в матеріалі, стануть відомі ще деякі подробиці надприбутків, отриманих унаслідок продажу озброєнь.
Водночас, – наголошується в іншій статті, що має заголовок “Втрачені мільярди”, – Україна поступово, але впевнено втрачає легальні ринки збуту української зброї. Причина проста: наприкінці минулого року була підписана Генеральна угода між Російською Федерацією та Україною про торгівлю зброєю. Внаслідок цього Київ не може без згоди Москви продавати зброю в ту чи іншу країну. Наслідки доволі невтішні: Україна вже втратила не один мільярд доларів. Натомість Росія все впевненіше почувається на світовому ринку зброї. Про причини, що спонукали керівництво української держави підписати таку кабальну угоду, читайте в газеті “Вечірні вісті”.
Продовжує тему українсько-російських взаємин газета “День”, яка пропонує читачам інтерв’ю зі знаним російським політтехнологом Глібом Павловським. Перше питання, з якого починається розмова, – “Чи пояснюється підтримка Леоніда Кучми Кремлем інтересами російського бізнесу в Україні?”
Газета “Правда України” також коментує ймовірність продажу систем “Кольчуга” до Іраку. Подробиці читайте в статті “Дзвін “Кольчуги”: що за ним?”, яку часопис друкує на другій шпальті. А ось на першій оповідається про конфлікт єврейських організацій України, причина якого полягає в невизначеності місця, де буде збудований общинний центр “Спадок”. Публікація називається “Центр дотику”.
Пише про аномальності в Україні і газета “Вечірні вісті”. Часопис уважає, що українці “навіть і не підозрювали, наскільки сильно Кучма підставив Україну”. У статті “З Кучмою – ми банда, без Кучми – держава” газета прогнозує можливі наслідки скандалу, пов’язаного з можливим продажем озброєнь Іракові. Втім, як наголошується в публікації, не лише цій державі, а й деяким іншим, котрі знаходяться під ембарго ООН. Незабаром, як стверджується в матеріалі, стануть відомі ще деякі подробиці надприбутків, отриманих унаслідок продажу озброєнь.
Водночас, – наголошується в іншій статті, що має заголовок “Втрачені мільярди”, – Україна поступово, але впевнено втрачає легальні ринки збуту української зброї. Причина проста: наприкінці минулого року була підписана Генеральна угода між Російською Федерацією та Україною про торгівлю зброєю. Внаслідок цього Київ не може без згоди Москви продавати зброю в ту чи іншу країну. Наслідки доволі невтішні: Україна вже втратила не один мільярд доларів. Натомість Росія все впевненіше почувається на світовому ринку зброї. Про причини, що спонукали керівництво української держави підписати таку кабальну угоду, читайте в газеті “Вечірні вісті”.
Продовжує тему українсько-російських взаємин газета “День”, яка пропонує читачам інтерв’ю зі знаним російським політтехнологом Глібом Павловським. Перше питання, з якого починається розмова, – “Чи пояснюється підтримка Леоніда Кучми Кремлем інтересами російського бізнесу в Україні?”
Газета “Правда України” також коментує ймовірність продажу систем “Кольчуга” до Іраку. Подробиці читайте в статті “Дзвін “Кольчуги”: що за ним?”, яку часопис друкує на другій шпальті. А ось на першій оповідається про конфлікт єврейських організацій України, причина якого полягає в невизначеності місця, де буде збудований общинний центр “Спадок”. Публікація називається “Центр дотику”.
