Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 12:09

Художня виставка Влади Ралко “Китайський еротичний щоденник”


Художня виставка Влади Ралко “Китайський еротичний щоденник”

Київ, 4 жовтня 2002 - У галереї Марата Гельмана демонструється новий проект художниці Влади Ралко з інтригуючою назвою “Китайський еротичний щоденник”. Фахівці кажуть, що це радикально нове слово у сучасному українському мистецтві. Відразу слід зазначити, що назва є оманливою, оскільки на виставці немає ні “шаблонного” Китаю, ні “шаблонної” еротики.

Усі роботи – а їх представлена майже сотня- не є замальовками з натури. Це радше візуальні відчуття та асоціації “із приводу”. Ви стаєте випадковим співучасником китайської еротичної гри, і хто зна, куди заведе вас ця гра…

Художниця Влада Ралко, відома як живописець, новим проектом змусила деяких шанувальників сучасного мистецтва говорити про себе як про найсексуальнішу художницю Києва. Художній критик Олександр Соловйов під час презентації наголосив, що у цих роботах помітна нова якість Влади – це неймовірна відвертість. Вона починається вже із самої назви проекту. Говорить Влада Ралко:

Усі три слова назви виставки притягують до себе. Китай-це щось екзотичне, далеке;еротичний...зрозуміло;і щоденник –це щось інтимне.Тому я і з”єднала ці три елементи. Це щоденник того, чого не було, і найімовірніше чого не могло бути ніколи. Це складний клубок коротких реальних вражень, які я отримала в Китаї.

Свої твори художниця називає роботами на папері. Еротичні фантазії зображені на білих альбомних аркушах формату А4. Частина з них - і просто на рудому папері для друкарських машинок. На перший погляд, це недбало намальовані сороміцькі картинки. Контури оголених тіл позначені олівцем або ж кульковою ручкою і розведені аквареллю. Більшість робіт без назви і навіть без підпису. Адже щоденник інтимний, і слова у ньому зайві, лише відчуття. Щоправда, на деяких малюнках зустрічаються написи дрібним почерком, наприклад, “Поцілуй мене трохи нижче” або “Китайська дівчина їсть макарони”.

Слід сказати і про такий момент: у багатьох фігурах відсутні різні частини тіла чи взагалі зображені конкретні ерогенні зони. Така собі свідома незакінченість малюнку. Дивлячись на такі акварелі, згадуєш картинки зі шкільного підручника “Анатомії”, але тут вони надто стилізовані та художньо оздоблені.

Особливо допитливі глядачі можуть розводити різні дискусії на тему психоаналітики, гендерної політики, фемінізму і таке інше. Директор галереї, художник Олександр Ройтбурт називає таке самовираження Влади Ралко “радикалізмом внутрішньої свободи”:

Це не якийсь медіарадикалізм художнього жесту, це радикалізм внутрішньої свободи, відкритості, відвертості. Мене вражає тут свобода художника, свобода почуття, свобода творчого вираження, свобода руки, свідомості.

Не можна сказати, що всі захоплено розглядали цю еротичну колекцію. Про свої враження розповідає письменник, кіносценарист Андрій Курков:

Звичайно, воно дуже провокативне і відштовхує. Тут не так багато нелюбові до Китаю, скільки ставлення взагалі до жінки. Я до жінок ставлюся краще, ніж на цих картинах. Художниця викликає асоціації, які спрацьовують у медично-кулінарному руслі. Тут ріжеться м'ясо, тут багато червоного кольору, багато фізіології, тут дихають димом, немає свіжого повітря. Це викид негативу, і звичайно нормальна людина йде до мистецтва, щоб кисню вдихнути. Цей проект для підготовленої публіки, для публіки, яка про це думає…

Для декого еротичний щоденник виявився цікавим і таким, що навіює позитивні відчуття. Художній критик Олександр Соловйов..Мені приємно дуже, тому що у мене є співзвучне відчуття з автором...

Залишмо серйозні роздуми й висновки для фахівців. А просто ще раз глянемо на світ еротичних фантазій художниці, де ви станете випадковим учасником китайської еротичної гри без правил, і хтозна, куди заведе вас ця гра...

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG