Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 15:45

Дніпрогес як дзеркало україно-російської співпраці. Чи виправдала зустріч президентів покладені на неї сподівання?


Дніпрогес як дзеркало україно-російської співпраці. Чи виправдала зустріч президентів покладені на неї сподівання?

Київ-Запоріжжя, 7 жовтня 2002 - Ювілей славнозвісного ДніпроГЕСу став приводом для зустрічі двох президентів – України та Росії. Утім, всім було зрозуміло, що пафосні промови, розрізання стрічок та вручення нагород є лише формальним декором, за яким – речі більш посутніші. Насамперед, зустріч лідерів двох держав мала визначити напрямні, за якими найближчим часом розвиватимуться українсько-російські стосунки. Мала вона дати відповіді і на більш локальні питання, важливі для обох сторін.

Сказати, що в Запоріжжі давненько не спостерігалося подібного ажіотажу, означає покривити проти істини. В Запоріжжі такого не було ніколи, навіть за часів найрозвинутішого соціалізму. Сюжет візиту містив усі, належні законам жанру атрибути – і причепурені вулиці, і школярики вздовж сановного маршруту, і сценографічна композиція “Запорожці пишуть листа турецькому султану”, створена спеціально до візиту на слова місцевого поета Петра Ребра.

До речі, напередодні зустрічі, до Запоріжжя прибуло понад сорок співробітників ФСБ, котрі спільно з українським колегами готували візит. Місцеві журналісти жартують із приводу раптової з'яви на Хортиці широкоплечих грибників, які зникли одночасно з високими гостями.

Отже, із зовнішньою стороною все було наче б то гаразд. Леонід Кучма і Володимир Путін прямо з аеропорту прибули на Дніпрогес, де зустрілися з ветеранами праці, відкрили пам'ятну дошку на честь ювілею та запустили відремонтований 4-й генератор. Не зіпсували святкового настрою високим гостям і пікети опозиції, організовані місцевим комуністами. Президентський кортеж просто обминув протестувальників, проїхавши іншим маршрутом.

Святкова тональність, присмачена запевненнями у віковічному братстві, панувала і виступах обох президентів на зустрічі з пресою.

Говорить Леонід КУЧМА: «Як і 70 років тому, ДніпроГЕС є об'єктом спільного докладання сил. Ми неодноразово переконувалися – довірливі і динамічні стосунки з Росією є потужним, сприятливим фактором у політиці європейської інтеграції України. Росія була й залишається нашим головним партнером.»

Співпраця є пріоритетним завданням для обох держав і на думку президента Росії Володимира Путіна.

ПУТІН: «Це завдання будемо вирішувати спільно, і спільно, звичайно, будемо вирішувати його більш ефективно. Об'єднання зусиль і ресурсів наших держав дозволяє зміцнювати не лише економіку, але і позиції наших держав на міжнародній арені в цілому.»

Але далі офіційних і досить обтічних висловлювань справи не пішли. Насамперед, не було підписано угоди про створення міжнародного консорціуму з управління в розвитку газотранспортної системи України. І це головний підсумок. До речі, для цього урочистого моменту в облдержадміністрації навіть було підготовано спеціальну залу. Але всі лаври в цій справі припали, як тепер уже відомо, Кишиневу. Не вийшло і запланованого обговорення пакету пропозицій, підготовлених низкою найбільших запорізьких підприємств, зокрема “Мотор-Січчю” та “Запоріжсталлю”. Так що про стратегічне партнерство, принаймні – на рівні регіонів, можна поки що говорити лише гіпотетично...

Єдине, що вдалося місцевим властям, так це на виділені з цільового фонду кошти причепурити центр міста та розпочати ремонт трьохкамерного шлюзу ДніпроГЕСу, де з 30-х років не міняли обладнання. Та ще радіють школярі деяких запорізьких шкіл, котрим після недільної зустрічі кортежу понеділок зробили вихідним...

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG