Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 13:54

Створення газотранспортного консорціуму: що стоїть за цим проектом і чому він з’явився саме зараз?


Створення газотранспортного консорціуму: що стоїть за цим проектом і чому він з’явився саме зараз?

Київ, 8 жовтня 2002 - Перебування президентів України й Росії на урочистостях у Запоріжжі і підписання так званої “рамкової угоди” щодо створення українсько-російського газотранспортного консорціуму викликають в українському суспільстві безліч запитань, оскільки сама угода ухвалювалася в умовах утаємниченості й недомовок.

У багатьох експертів виникає запитання: а що стоїть за цим проектом, і чому він з’явився на світ саме зараз? Адже і по сьогодні немає головного документа спільного проекту - техніко-економічного обґрунтування...

Мабуть, багато хто звернув увагу на слова прем’єра Кінаха, який 7 жовтня заявив у Кишиневі під час самміту глав урядів і глав держав країн СНД, що Угода має рамковий характер, тобто буде ще дороблятися, і що майбутній консорціум має створюватися лише згідно з українським законодавством. У цьому контексті він зазначив, що Україна , безумовно, не віддасть другій стороні контрольний пакет акцій майбутнього консорціуму.

Такі заяви прем’єра прозвучали після нищівної критики опозиції. Показово, що жодна партія не дала публічної схвальної оцінки ідеї консорціуму.

В економічному плані вражає різниця в оцінках вартості газотранспортної системи України. Якщо Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” оцінює її у 22 мільярди доларів, то Росія, за словами члена парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Олександра Гудими, лише у 2 мільярди доларів США.

Надзвичайно складною залишається проблема різної форми власності можливих учасників консорціуму: з боку України учасником виступає держава, із боку Росії - напівдержавне підприємство, в якого вже були великі тертя з урядом Росії.

Появу на світ ідеї консорціуму багато політологів пов’язують із складним становищем, в якому опинився президент Кучма, котрий гарячково шукає шляхи забезпечення спокійної старості, над якою витає кримінальний момент. Путін і цього разу вирішив підтримати давнього друга. У Запоріжжі так і не відбулася його зустріч з українською опозицією, а в понеділок Путін запропонував Україні внести кандидатуру на посаду голови Ради глав держав СНД. І цією кандидатурою найімовірніше буде Леонід Кучма.

Надходить інформація, що Леонід Кучма і його команда опрацьовують різні варіанти подальших подій в Україні.

Розповідає керівник Інституту трансформації суспільства, доктор економічних наук Олег Соскін:

Олег Соскін: “Тиждень тому була поїздка Кучми до Луганську, там були проведені таємні переговори з керівництвом областей, які межують з Росією. І може бути навіть гірша ситуація, що Кучма в Криму ( і Крим був там присутній) захоче зробити якби певний проросійський анклав, де він буде перебувати й буде таким чином звідти направляти всі антиукраїнські сили, які будуть підтримані російськими спецвійськами. Може і такий варіант проробляється в російський спецслужбах”.

В адміністрації президента подібний сценарій повністю заперечують. І все ж, наскільки можливий такий розвиток подій в Україні, я запитав у політолога Віктора Каспрука.

Віктор Каспрук: “Для сучасної української влади йде етап “закриття теми”. Їм потрібні ці два роки, щоб убезпечити себе на майбутнє. У цьому сенсі, те, що сказав Соскін, може мати місце в контексті самозахисту влади. Ми можемо пригадати, як Біла гвардія взяла Крим перед тим, як її спровадили з країни. Саме так може бути, бо проросійський Крим більш контрольований владою, аніж, скажімо, вся Україна.”

Є й такі дані, що Леонід Кучма в разі необхідності може переїхати на проживання до Росії. Олег Соскін каже: “ Є така інформація, що побудували йому вже там резиденцію, і в Санкт-Петербурзі Путін напряму його запрошував переїжджати до Росії...”

Отож, останні події в Україні викликають чимало роздумів...

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG