Н’ю Йорк, 10 жовтня 2002 - Це питання спричинилося до великих суперечок серед американських правників, бо йдеться про засади демократії.
Протягом цього року журналістів та представників громадських організацій, включно з правозахисними, не допускали на судові засідання, де йшлося про видворення за межі країни осіб, затриманих після ісламських терористичних актів 11 вересня минулого року. У ході слідства агенти Федерального бюро розслідувань та поліція затримали сотні молодих мусульман з арабських країн. Їх підозрювали у контактах із терористичною мережею Аль-Кайда. До того ж, виявилося, що багато хто з цих молодих людей прибув до Сполучених Штатів по студентських або туристичних візах. Ніхто з них не збирався повертатися додому, у коледжах американських не навчався і панорамою Великого каньйону не цікавився. Міністр юстиції Сполучених Штатів Джон Ашкрофт заявив, що оскільки на судових слуханнях йдеться про питання національної безпеки і про агентурні методи, якими користувалися правоохоронні органи для отримання інформації про підозрілих іноземців із недійсними візами, то ці справи мають розглядатися за зачиненими дверима, тобто таємно. Тож, майже рік на слухання про депортацію іноземців не допускали ані репортерів, ані представників громадських організацій, ані взагалі бажаючих. І от декілька газет та правозахисних організацій подали до суду, протестуючи проти закритих слухань, вимагаючи відкритого доступу. Лі Джелемт, адвокат Американської Спілки захисту громадянських свобод, заявив, що закриті суди суперечать демократичним принципам, на яких засновано Сполучені Штати. Він посилався на статтю шосту Білля про права, де говориться, цитую, “В усіх випадках кримінального переслідування обвинувачений має право на швидкий і публічний суд...” Суд нижчої інстанції узяв бік позивачів, але цими днями Федеральний окружний апеляційний суд у Філадельфії, розглянувши апеляцію міністерства юстиції, скасував рішення суду нижчої інстанції. Судді двома голосами проти одного вирішили, що, по-перше, слухання про депортацію за порушення іміграційних законів не є кримінальним переслідуванням, а по-друге, що уряд має право на закриті слухання, коли йдеться про національну безпеку країни. Обґрунтовуючи рішення, судді зазначають, що якщо, наприклад, заарештований причетний до терористичного осередку і його поплічники дізнаються про арешт, то вони можуть втекти, знищити речові докази, вбити свідків, підшукати нові шляхи проникнення на територію Сполучених Штатів або навіть прискорити здійснення терактів.
На думку спостерігачів, справа може дійти до Верховного суду.
Протягом цього року журналістів та представників громадських організацій, включно з правозахисними, не допускали на судові засідання, де йшлося про видворення за межі країни осіб, затриманих після ісламських терористичних актів 11 вересня минулого року. У ході слідства агенти Федерального бюро розслідувань та поліція затримали сотні молодих мусульман з арабських країн. Їх підозрювали у контактах із терористичною мережею Аль-Кайда. До того ж, виявилося, що багато хто з цих молодих людей прибув до Сполучених Штатів по студентських або туристичних візах. Ніхто з них не збирався повертатися додому, у коледжах американських не навчався і панорамою Великого каньйону не цікавився. Міністр юстиції Сполучених Штатів Джон Ашкрофт заявив, що оскільки на судових слуханнях йдеться про питання національної безпеки і про агентурні методи, якими користувалися правоохоронні органи для отримання інформації про підозрілих іноземців із недійсними візами, то ці справи мають розглядатися за зачиненими дверима, тобто таємно. Тож, майже рік на слухання про депортацію іноземців не допускали ані репортерів, ані представників громадських організацій, ані взагалі бажаючих. І от декілька газет та правозахисних організацій подали до суду, протестуючи проти закритих слухань, вимагаючи відкритого доступу. Лі Джелемт, адвокат Американської Спілки захисту громадянських свобод, заявив, що закриті суди суперечать демократичним принципам, на яких засновано Сполучені Штати. Він посилався на статтю шосту Білля про права, де говориться, цитую, “В усіх випадках кримінального переслідування обвинувачений має право на швидкий і публічний суд...” Суд нижчої інстанції узяв бік позивачів, але цими днями Федеральний окружний апеляційний суд у Філадельфії, розглянувши апеляцію міністерства юстиції, скасував рішення суду нижчої інстанції. Судді двома голосами проти одного вирішили, що, по-перше, слухання про депортацію за порушення іміграційних законів не є кримінальним переслідуванням, а по-друге, що уряд має право на закриті слухання, коли йдеться про національну безпеку країни. Обґрунтовуючи рішення, судді зазначають, що якщо, наприклад, заарештований причетний до терористичного осередку і його поплічники дізнаються про арешт, то вони можуть втекти, знищити речові докази, вбити свідків, підшукати нові шляхи проникнення на територію Сполучених Штатів або навіть прискорити здійснення терактів.
На думку спостерігачів, справа може дійти до Верховного суду.
