Прага, 11 жовтня 2002 – Головна увага західних оглядачів зосереджена на четвергових голосуваннях у конгресі США у справі Іраку. Більшість американських законодавців проголосували за надання права президентові Бушу вжити військової сили проти Іраку, що коментатори не вважають за несподіванку. Західна преса коментує також вчорашні вибори в Пакистані, які, на думку більшості оглядачів, нічого змінити у цій країні не можуть.
Газета «Уолл стріт джорнел», коментуючи вчорашні голосування у конгресі США, підкреслює у редакційній статті, що співвідношення голосів (296 за резолюцію і лише 133 проти) свідчить про національну згоду у справі визволення Іраку, що, на думку газети, мало би також вплинути і на дальше рішення Ради безпеки ООН. У кожному випадку, як вважає «Уолл стріт джорнел», Рада безпеки мала би усвідомити, що, маючи згоду конгресу, президент Буш у випадку необхідності може розпочати воєнну акцію на власну руку, без згоди членів Ради безпеки.
Коментатор газети «Вашингтон пост» порушує тим часом справу розсекречених документів ЦРУ, згідно з якими Багдад не має наміру застосовувати хімічну або біологічну зброю проти Сполучених Штатів доти, доки США не ударять по Іраку. Тоді Саддам Хусейн, якому нічого втрачати, може застосувати цю зброю. Тому президент Буш не може аргументувати небезпекою нападу Багдада для превентивного удару по Іраку. Однак, коментатор визнає, що тактика адміністрації Буша, яка тримає противника в непевності, є правильна.
Газета «Нью-Йорк таймс» теж присвячує редакційну статтю цій темі, тобто згоді конгресу надати президентові Бушу право удару по Іраку, забігаючи навіть дещо вперед у випадку воєнної акції. Газета передбачає серйозну небезпеку у випадку вжиття іракською стороною біологічної й хімічної зброї, а також дальші труднощі, пов’язані з наслідками можливої воєнної акції в Іраку. Врешті, як підкреслює «Нью-Йорк таймс», Вашингтон повинен подумати про установлення в Іраку післявоєнного керівництва, яке організувало б суд над воєнними злочинцями і поступовий перехід країни до цивільного управління. Таке керівництво, на думку газети, можна було би створити на базі іракських імміграційних лідерів. Проте, як підкреслює на закінчення газета «Нью-Йорк таймс», надіслання до Іраку інспекторів ООН і роззброєння режиму Саддама Хусейна було б значно ліпшою альтернативою воєнній акції.
Газета «Уолл стріт джорнел», коментуючи вчорашні голосування у конгресі США, підкреслює у редакційній статті, що співвідношення голосів (296 за резолюцію і лише 133 проти) свідчить про національну згоду у справі визволення Іраку, що, на думку газети, мало би також вплинути і на дальше рішення Ради безпеки ООН. У кожному випадку, як вважає «Уолл стріт джорнел», Рада безпеки мала би усвідомити, що, маючи згоду конгресу, президент Буш у випадку необхідності може розпочати воєнну акцію на власну руку, без згоди членів Ради безпеки.
Коментатор газети «Вашингтон пост» порушує тим часом справу розсекречених документів ЦРУ, згідно з якими Багдад не має наміру застосовувати хімічну або біологічну зброю проти Сполучених Штатів доти, доки США не ударять по Іраку. Тоді Саддам Хусейн, якому нічого втрачати, може застосувати цю зброю. Тому президент Буш не може аргументувати небезпекою нападу Багдада для превентивного удару по Іраку. Однак, коментатор визнає, що тактика адміністрації Буша, яка тримає противника в непевності, є правильна.
Газета «Нью-Йорк таймс» теж присвячує редакційну статтю цій темі, тобто згоді конгресу надати президентові Бушу право удару по Іраку, забігаючи навіть дещо вперед у випадку воєнної акції. Газета передбачає серйозну небезпеку у випадку вжиття іракською стороною біологічної й хімічної зброї, а також дальші труднощі, пов’язані з наслідками можливої воєнної акції в Іраку. Врешті, як підкреслює «Нью-Йорк таймс», Вашингтон повинен подумати про установлення в Іраку післявоєнного керівництва, яке організувало б суд над воєнними злочинцями і поступовий перехід країни до цивільного управління. Таке керівництво, на думку газети, можна було би створити на базі іракських імміграційних лідерів. Проте, як підкреслює на закінчення газета «Нью-Йорк таймс», надіслання до Іраку інспекторів ООН і роззброєння режиму Саддама Хусейна було б значно ліпшою альтернативою воєнній акції.
