Прага, 15 жовтня 2002 - І на закінчення, своєрідна казка, яка після різних пригод і перепон, закінчується добре і весело. Ïї назва «Як два нелегальні мігранти з Ґвінеї стали зірками і миттєво отримали дозвіл жити і працювати у Франції».
Доля нелегалів майже ніколи немає світлих моментів, отож ця історія відразу впала мені в очі своїм ледь не голівудівським веселим закінченням. Ось як усе це відбулося.
Однієї ночі в містечку Сан Кантан, як і кожної ночі протягом останніх 18-тьох місяців Н’Фамара Банґура та Мустафа Кеіта ночували під мостом. Раптом хтось із моста впав у воду і почав кричати. Хлопці кинулися рятувати невідомого, витягнули його з води, відкачали й відвезли додому в село Наруа. А впав у воду Сиріль Ленуар, хлопець, який страждає на психічне захворювання. На нього наскочив пес, хлопець перелякався і впав у воду.
Коли молоді африканці привезли Ленуара додому, його батьки намагалися їм заплатити, проте хоробрі рятівники відмовилися від грошей. Ïх нагодували і запропонували відвести до містечка Сан Кантан. Хлопці знову відмовилися. Лише тоді, батько Ленуара зрозумів, що їм нема куди подітися і запропонував переночувати у гостьовій кімнати. «Вони не мали куди піти. Вони ж врятували мого сина, отож врятували і мене» сказав Жоель Ленуар. Пізніше Н’Фамара Ванґера та Мустафа Кеіта зізналися, що тоді, уперше за останні півтора року, що вони спали в ліжку.
Сім’я Ленуар прийняли Н’Фемару та Мустафу і обіцяли допомогти їм здобути дозвіл на побут. «Я ніколи навіть не мріяв. Що мене білі люди приймуть, як сина», яказав Банґура.
І ось минулого тижня в сільській раді Наруа відбулося свято. Н’Фамара Банґура та Мустафа Кеіта, до речі єдині африканці в селі, отримали свої іммігрантські папери, тепер вони можуть спокійно жити і працювати у Франції. Ïх також нагородили медаллю за хоробрість. На святі не було одного сухого ока, повідомляла преса.
Тиждень тому водій вантажівки застрелив марокканського хлопця,. Психічно хворий підліток облив африканську дівчину бензином і підпалив її. Історія Н’Фамари та Мустафи показала, що люди можуть бути людьми і допомагати один одному. Ïхня історія розчулила всю Францію.
Доля нелегалів майже ніколи немає світлих моментів, отож ця історія відразу впала мені в очі своїм ледь не голівудівським веселим закінченням. Ось як усе це відбулося.
Однієї ночі в містечку Сан Кантан, як і кожної ночі протягом останніх 18-тьох місяців Н’Фамара Банґура та Мустафа Кеіта ночували під мостом. Раптом хтось із моста впав у воду і почав кричати. Хлопці кинулися рятувати невідомого, витягнули його з води, відкачали й відвезли додому в село Наруа. А впав у воду Сиріль Ленуар, хлопець, який страждає на психічне захворювання. На нього наскочив пес, хлопець перелякався і впав у воду.
Коли молоді африканці привезли Ленуара додому, його батьки намагалися їм заплатити, проте хоробрі рятівники відмовилися від грошей. Ïх нагодували і запропонували відвести до містечка Сан Кантан. Хлопці знову відмовилися. Лише тоді, батько Ленуара зрозумів, що їм нема куди подітися і запропонував переночувати у гостьовій кімнати. «Вони не мали куди піти. Вони ж врятували мого сина, отож врятували і мене» сказав Жоель Ленуар. Пізніше Н’Фамара Ванґера та Мустафа Кеіта зізналися, що тоді, уперше за останні півтора року, що вони спали в ліжку.
Сім’я Ленуар прийняли Н’Фемару та Мустафу і обіцяли допомогти їм здобути дозвіл на побут. «Я ніколи навіть не мріяв. Що мене білі люди приймуть, як сина», яказав Банґура.
І ось минулого тижня в сільській раді Наруа відбулося свято. Н’Фамара Банґура та Мустафа Кеіта, до речі єдині африканці в селі, отримали свої іммігрантські папери, тепер вони можуть спокійно жити і працювати у Франції. Ïх також нагородили медаллю за хоробрість. На святі не було одного сухого ока, повідомляла преса.
Тиждень тому водій вантажівки застрелив марокканського хлопця,. Психічно хворий підліток облив африканську дівчину бензином і підпалив її. Історія Н’Фамари та Мустафи показала, що люди можуть бути людьми і допомагати один одному. Ïхня історія розчулила всю Францію.
