Доступність посилання

ТОП новини

Партія президента Югославії Коштуніци відмовляється визнати результати другого туру президентських виборів у Сербії, що відбулися у неділю 13 жовтня й вимагає внесення змін до виборчого закону


Партія президента Югославії Коштуніци відмовляється визнати результати другого туру президентських виборів у Сербії, що відбулися у неділю 13 жовтня й вимагає внесення змін до виборчого закону

Белград, 16 жовтня 2002 – Офіційні результати президентських виборів, оприлюднені Республіканським виборчкомом, не відрізняються від попередніх, про які ми уже повідомляли: за президента Югославії Воїслава Коштуніцу проголосувало 66, а за союзного віце-прем'єр-міністра Миролюба Лабуса 31 відсоток виборців. Проте, у другому турі взяло участь лише 45 відсотків виборців, тобто менше від половини електорату. Згідно із законом, голова парламенту має призначити нові вибори.

Коштуніца, який завжди наполягає на тому, що він легаліст, заявив, що вважає себе переможцем. Представники його партії стверджують, що вибори не треба повторювати, оскільки у неділю голосувало більше від половини виборців. На їхню думку, у Сербії є не 6,5 мільйона, а лише 5 мільйонів 800 тисяч виборців. Усе-ж, партія Коштуніци досі формально не оскаржила результати виборів.

Лідери правлячої коаліції, очолювані республіканським прем’єр-міністром Зораном Джінджичем, у вівторок увечері досягли домовленості про необхідність внесення змін до виборчого закону. Спікер парламенту Наташа Мічич на п’ятницю скликала першу осінню сесію вищого законодавчого органу. На порядку денному є лише закон про вибори президента. Змінами запропоновано, щоби переможця другого туру було проголошено незважаючи на кількість виборців, які вийшли на виборчі дільниці.

Тим часом на сцені з’явився й Конституційний суд Югославії, який складається з прихильників Коштуніци. Суд сьогодні виніс рішення про тимчасове замороження постанови Адміністративного комітету сербського парламенту згідно з якою у липні позбавлено мандатів 45 депутатів від Коштуніциної партії. Цікаво, що постанову не скасовано, а лише заморожено. І тепер ніхто не знає хто є повноправним депутатом: ті, кого позбавлено мандатів чи ті, кого політичні партії призначили замість них.

А прем’єр Джінджич ускладнив ситуацію твердженням, що союзний суд немає права втручатися у внутрішні справи Сербії та, що основним політичним завданням наразі є ухвалити нову конституцію на всенародному референдумі. Щойно тоді треба призначити президентські й парламентські вибори, каже Джінджич.

І експертам важко бачити виходу з такої політичної плутанини. Йдеться про зіткнення інтересів кількох політичних інституцій повноваження яких переплутані, а верховного арбітра саме через це – немає.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG