Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 10:18

Інтернет Майдан: «Президентська криза автоматично закліщила роботу парламенту. Під цю температуру засвербіли старі чиряки...»


Інтернет Майдан: «Президентська криза автоматично закліщила роботу парламенту. Під цю температуру засвербіли старі чиряки...»

Київ, 16 жовтня 2002 - Свого часу дуже популярною була скульптурна мініатюра з трьох мавп. Одна мавпа долонею закрила очі, друга заткнула вуха, третя – затулила рота. Навіть шлягер був такий: “Нічого не бачу, нічого не чую, нічого нікому не скажу”. Тема – дзенівська. І передбачає вона спокій святий, навіть тоді, коли з космосу на землю моторошно посвистуючи летить страшна метеорна брила. Але од мішанини з комуністичних “тряпочок” та національних прапорів дзен помагає мало. В середині живота виникає противний холод. Голова, на подразник цей реагує блискавичними осяяннями і тут же народжує певну кількість філігранно закручених матюків. Тим часом збуряковіле од злості сьогодення відбивають криві кишенькові люстерка вітчизняних ЗМІ та шляхетна бронза Інтернету, у хитро закрученій павутині якого уважне око одразу помічає відчайдушну постать Віктора Недоступа. Ну а про те, що він там надлубав ми з вами дізнаємось з огляду віртуальної преси.

“Українські новини” передають - після того, як міліцейський міністр Смірнов перед широким лицьом Верховної ради відмовився пояснити на які осьо зелені будує він особняк у центрі столиці, опозиція пішла до адміністрації президента і всілася на сходах. В очікувані Кучми революціонери співали “Ой чий то кінь стоїть?”. Це, на думку російського видання “Комерсант”, деморалізувало вояків у бронежилетах і їх терміново замінили на офіцерський контингент старого гебівського вишколу. Спеціальний слідчий переписав кількість сходів, зайнятих опозицією. Сірий кардинал Медведчук посміхнувся, позеленів і пояснив, що президент не приймають. Вранці, у Кучми затремтіли руки і він на пропозицію піти у відставку твердим голосом відповів “Ні”!

Тим часом, - сповістив “Кореспондент-нет” - півпорожня Верховна рада тихенько “борзанула” зліпити пропрезидентську більшість. “Українська правда” натякає, що голосували чим попало і з неадекватними “псіхами”. Життю соціаліста Барановського загрожував спочатку Суркіс, а потім депутат Гапочка пообіцяв відкрутити сердезі маківку, аби не видригувався.

Президентська криза автоматично закліщила роботу парламенту. Під цю температуру засвербіли старі чиряки. ФБР визнало автентичними епізоди у записах Мельниченка стосовно продажу зброї Саддаму. Медведчук, - передали Українські Новини, - під це діло підв’язав свої проблеми з владою. Заяви Сполучених Штатів, - сказав соціал демократ, - спрямовано на підтримку опозиції. “Форум” у публікації “Рух вважає Медведчука совком найвищої проби” подає думку Керівника Аналітичної ради Українського народного руху: “Адміністрація президента своїми діями поглиблює політичну кризу”. Медведчук діє у тупуватих традиціях совкової пропаганди – вороги, шпійони... Виринула забута тьотя. Вітренко-прогресивна, - передає той таки “Форум”, - заходилася дбати про Кучму з “Кольчугами”. Марчук, тим часом, пообіцяв закордонним експертам “безпрецедентну відкритість у розслідуванні справи”.

Російські ЗМІ, озвучуючи збройні гешефти Банкової, завили на різні голоси,. “Політком – ру” пише, що Кучма та Лукашенко виправдовуватись мусіли одночасно. Кучма – через свого прессекретаря, Лукашенко у інтерв”ю Бі-Бі-Сі - особисто. Ще більше ясності додала сповідь майора Мельниченка “Граням. Ру”: “Разом з Кучмою на лаву підсудних сядуть його російські друзі”. Кінець цитати.

Віктор Недоступ в “Інтернет- майдан”.

Всім, хто має справу з російською православною церквою, яка на теренах України виступає під псевдо УПЦ, впадає у вічі її пліснява архаїчність, агресивність та заполітизованість. На офіційному сервері “Ортодокс орг юей” розміщено “Вісник прес-служби УПЦ”. Він розповідає нам, що найкращими оборонцями православія московського розливу є комуніст Симоненко та прогресивна соціалістка Вітренко. Прихильники єдиновірного тлумачення вчення Христа якось призабули, що сотні тисяч християн було замордовано комуністами у Гулагівських таборах. Про етику і мораль церковних чиновників РПЦ поговоримо іншим разом. Тим часом мою увагу привернула стаття ”Возвращеніє Мазєпи” взята вісником з братнього сайту “Православіє ру”. Коментує це писаннячко мій колега Микола Матусевич.

Якби стаття була опублікована у якомусь виданні сатаністів - подібна тональність була б доречна, але в офіційному органі церкви, яка покликана проповідувати любов, зміст цього писаннячка виглядає вбивчо. У згаданій публікації, яка має підзаголовок: «Ідєологія прєдатєльства», стільки ненависті, українофобії та ксенофобії, що диву даєшся, як така кількість морального бруду може вміщатися у людській душі, тим більше в тій душі, яка видає себе за християнську. Не буду наводити всі перли, достатньо одного.

Виявляється «професійний та вроджений зрадник Мазепа схожий на старого єврея». Кінець цитати. Мене це доконало і переконало. І хоч як будуть старатися, цитую: «Захлинаючись від замилування національно просунуті творці сучасної псевдоісторичної макулатури», вони не переконають мене, що гетьман, котрий схожий на «старого єврея» може бути одним з найбільших політиків свого часу та національним героєм. Отож їдь Іване Степановичу до свого Ізрайлю і звільни місце РПЦ та її аборигенним, чи імпортованим пахолкам. Характерно у цьому контексті, що влада Українська, практикує масовий імпорт зірок з московської ідеологічної панелі. Не останніх пасе там пихатий живчик Діма Кісєльов, якого привезли «для укрєплєнія рядов». На сайті РПЦ-УПЦ він теж висловлює рішуче «фе», але вже не гетьману, а фільмові Юрія Іллєнка «Молитва за Мазепу». Стилістика подібна до вищенаведеної статті. Старого єврея, щоправда, пан Діма не згадує, але наводить інші деталі, цитую: «За національністю я на шістдесят два відсотки росіянин, на двадцять п’ять – українець і на дванадцять з половиною відсотків – татарин», чим і провокує риторичне запитання: а на скільки відсотків ви, пане Кісельов, порядна людина і що ви робите в країні, яку так ненавидите»?

Микола Матусевич в «Інтернет-майдан».

“Чи є у вас план, містер Фікс?” – знакова фраза із відомого мультика зринає в пам’яті після відвідин деяких сайтів. Так, окремі інтернет-видання стверджують, що в опозиції з’явився новий план зміщення президента Кучми. Реалізується він, як і належить за старою революційною традицією, у жовтні, коли опозиція планує організувати Всеукраїнський страйк. Задум передбачає участь сотень тисяч невдоволених. Далі, Павло Вольвач. Рубрика “Екстрема в павутині”

За словами одного з лідерів опозиції, пана Луценка, оприлюднених на сайті “Форуму”, значною мірою успіх залежатиме від впливу на три фактори стабільності столичного життя – транспорт, студенство і підприємства. Як бачимо, уроки попередників дарма не минули, тож виходить майже ленінська тріада. Чи станеться ще й Великий Жовтень – побачимо.

“Україні – революція не потрібна” цитує “Українська правда” майже столипінські слова гаранта Конституції і жовчно зауважує, що за зверненням президента до народу проглядає рука Медведчука, а ще переляк, особливо – перед Заходом. Втім, спасіння рядового Кучми, як стверджують деякі політологи, зокрема Дмитро Корчинський – річ дуже проблематична. Схоже, що США хочуть зробити історію з Кучмою наглядним застережливим прикладом для інших “проблемних” країн.

Не відомо, чи є такою країною Молдова, але там, як повідомляє “Тероризм. Ру” під вікнами будинку, де живе тамтешній президент, стріляють ночами. Правда, в президента не влучили.

А от в Росії, яку хоч і “аршином общим нє ізмєріть”, проблеми не такі глобальні. Принаймні, революцій не назріває. Хіба що, як повідомляє “Страна.Ру”, в Москві висадили в повітря офіс напівміфічної організації “Ідущіє вмєстє”, відомої публічним спаленням книжок сучасного російського письменника Сорокіна. “Ідущіє...” звинувачують Сорокіна в порнографії, буцімто присутній в його романі “Галубоє сало”. З “голубими” все зрозуміло, а ось сало асоціюється в старшого брата звісно з ким. Так що можуть ще й звинувати за теракт...

А нові “русскіє”, не дожидаючись великих потрясінь, заздалегідь турбуються про долю свох чад. Як повідомляє “Експрес газета Онлайн” на промисловій виставці-ярмарку в Москві чи не найходовішим товаром були бронежилети для дітей...

Павло Вольвач, для “Інтернет-Майдану”, Київ

25 вересня в Києві, у одному з приміщень Парламентської бібліотеки відкрився новий Інтернет-центр. Як сказав один із організаторів, головою цього масштабного проекту є американський уряд, а руками - компанія IREX (айрекс). Докладніше про це розповідає Едуард Арзянцев.

Отже, якщо ти маєш потуги до Інтернету, але не знаєш, як їх реалізувати, то програма ай-ті-пі цілком твоя. Едвансед юзер теж має шанси удосконалити свої знання про Інтернет. Тобто згідно з програмою створюється дві групи: для фахівців Інтернету і для “зелених” новачків, заблукавших вулицями Подолу і випадково натрапивших на вільний доступ до інформації. Цей доступ є не тільки вільним, але й безкоштовним. Американці дбають, щоб українці мали більш широкий “ексес” до Інтернету. Певно натяк на те, що більшість українських мас-медіа останнім часом перетворилися на піарні компанії, чи кампанії. Заступник американського посла в Україні Мері Йованович вважає, що завдяки цій програмі українці можуть об’єктивно оцінювати ситуацію, як в Україні так і за її межами.

2 22” Починаючи з 1999 року майже 20 тисяч громадян були зареєстровані на сайті цієї нової програми в Інтернеті. Щомісяця реєструється тисяча нових користувачів. І це є доказом того, що ця програма цікавить українців.

За словами координатора проекту в Україні Артура Яременко, на фахівців Інтернету чекають нові цікаві можливості.

В першу чергу ми надаємо послуги безкоштовного розміщення, так званий веб-хостінг. Наша веб-хост платформа не гірша за будь-який комерційний веб-хостінг. У нас дуже потужний сервер, який має швидке під’єднання до Інтернету. І ми безкоштовно розміщуємо будь-які Інтернет-проекти. Другий момент: у нас існує грантова програма на створення, або розвиток власного Інтернет-ресурсу. Ми надаємо гранти 500, тисячу доларів.

Можливо вже зараз мозок едвансед-юзера розплавляється від раптово нахлинувших проектів та ідей. Але не поспішай, дослухай. Не сподівайся на використання цього центру, тим більше на шару, у своїх власних і непристойних цілях. Наприклад, масові поштові розсилки реклами не будуть заохочуватися. А зловживання будуть легко виявлятися за допомогою ведення статистики. Тим не менше, контролювати приватну роботу в Інтернеті ніхто не буде. Ну, хіба, що вето на перегляд порнографії залишається недоторканим.

Едуард Арзянцев. Радіо “Свобода”. Київ.

На щорічний Форум видавців до Львова уже дев’ятий раз поспіль, з’їхалось близько трьохсот учасників. Палац мистецтв нагадував вулик, щільно запакований “сотами-видавництв”. Гасло Форуму не передбачало вузького міжсобойчику. Навпаки. Якомога більше бібліоманів, пересічних читачів, а то й просто роззяв, які поглядом розгублено вимацували силу-силенну барвистих палітурок. Хтось щось та й вибере собі, не дарма ж стояли у стометровій черзі. У Львові побувала моя колега Уляна Глібчук. Згодом вона зайшла на сайт Форуму. Що з того вийшло судити вам, шановні слухачі.

За совдепії щось подібного можна було побачити у стовпотворіннях за туалетним папером. Солідність та презентабельний ажіотаж довкола Палацу мистецтв з двадцятого по двадцять друге вересня підтримала акція нагородження “найкращих”. Переможцям вручили “Гран-прі” - традиційного равлика. Цього року підсумки голосування приголомшили. Дві третини нагород (9 із 15) присуджено львівським видавництвам. Лише дві з них вирушили до Харкова, інші (дипломи та грамоти) отримав Київ. Без нагород залишились потужні київські “Основи” та улюбленець “книго-акцій” “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”. Журі (а там були не тільки львів’яни) розводить руками, мовляв, просто вибирали гарні книжки… Було жваво, весело, діловито. Чогось такого хотілось побачити і в “Павутині”. Адреса Форуму видавців www.snail.lviv.ua Детальніше знайомство з цим сегментом приводить до малоприємних висновків. Сайт тішить відвідувача убогістю та неоперативністю. Розділ “конференція – практично порожній. А на ньому мали би обговорюватись актуальні проблеми книговидавничої справи. Під вивіскою “інформація для роздумів” зависла двохрічної свіжості стаття Президента Форуму видавців пані Олександри Коваль, далі фотогалерея, основним ноу-хау котрої є показати зальотному юзеру густу масовку акції. Назагал, віртуальне життя Форуму витягує на порівняння з коматозним станом. І це при всьому при тому, що інтернет задумувався, як блискавичний спосіб комунікації та майже боксерської реакції на актуальні події. Символ Форуму, равлик, у цьому контексті набуває недвозначного змісту.

Уляна Глібчук.

Занесло мене у білоруську павутину. І надибав я там цікавий стишок і належить він перу Андрея Хадасєвіча. “Оживають персонажі анекдотів, з підсвідомості виходять на пленер, знов матросов закриває пащі дотів, знову батька закладає піонер. Ллється пісня на далекім прикордонні, в діячів КПРС пішов процес, мудрий чукча в заполярному безсонні став на лижі з групенфюрером СС. Камікадзе проти шашки скаче босо, куля-дура командарма не чіпай, ординарець Петя тричі зрадив боса, крикнув півень і на дно пішов Чапай. Але привид комунізму тут не вимер, дивиться з червоних зірок п’яний в дим, і вован, володя, вовчка, владімір, залишається назавжди молодим”. На цьому слові бувайте здорові.

Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень. Андрій Охрімович. “Радіо Свобода”. Київ.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG