Прага, 24 жовтня 2002 – Кореспондент Радіо Свобода Андрій Бабіцкий порівнює нинішню ситуація із заручниками у Москві із захопленням лікарні у Будьонівску під час першої війни у Чечні. Саме з мобільного телефону Андрія тоді Шаміль Басаєв і Віктор Черномирдін вели переговори щодо звільнення понад тисячі заручників лікарні і виведення російських військ із Чечні. На запитання Ольги Буряк, чи скористається російська влада досвідом Будьонівска тепер, Андрій відповів:
"Я мушу сказати, російські війська мали добру науку з Будьонівска, тому, що у теперішній ситуації вони абсолютно вірно одразу вирішили не починати штурму клубу, оскільки в Будьонівску така спроба призвела до трагічних результатів: загинуло понад 30 заручників і двоє бійців Басаєва. Зараз ситуація могла мати ще трагічніші наслідки, бо люди, які захопили клуб, тепер налаштовані ще радикальніше. Вони почали з того, що замінували театр, усі сцени і глядацький зал. "
Андрію! У Будьонівску Ви були безпосередньо в лікарні, як журналіст, і напевно зараз добре розумієте почуття заручників, які утримуються у московському клубі. Що вони переживають?
"Це – добре відома ситуація, і давно з'ясовано, в яких психологічних умовах перебувають заручники під час терактів. Заручники переважно переймаються ідеями терористів. Це помічаємо і зараз, тому, що ті, кому пощастило втекти, або яких звільнили терористи, пишуть листа Путіну також із вимогою зупинити війну в Чечні. Я припускаю, що такими настроями дуже швидко перейматимуться і заручники, які зараз перебувають у театрі."
Як Ви гадаєте, чи можна очікувати найгіршого, що у бойовиків не витримають нерви?
"Бог знає, я погано собі уявляю, на що здатні ці люди. Я розумію лише, що погрози їхні підірвати себе, чи увесь клуб у випадку штурму – не порожні слова, тому, що все ж таки ці чеченці воюють вже 3 роки."
"Я мушу сказати, російські війська мали добру науку з Будьонівска, тому, що у теперішній ситуації вони абсолютно вірно одразу вирішили не починати штурму клубу, оскільки в Будьонівску така спроба призвела до трагічних результатів: загинуло понад 30 заручників і двоє бійців Басаєва. Зараз ситуація могла мати ще трагічніші наслідки, бо люди, які захопили клуб, тепер налаштовані ще радикальніше. Вони почали з того, що замінували театр, усі сцени і глядацький зал. "
Андрію! У Будьонівску Ви були безпосередньо в лікарні, як журналіст, і напевно зараз добре розумієте почуття заручників, які утримуються у московському клубі. Що вони переживають?
"Це – добре відома ситуація, і давно з'ясовано, в яких психологічних умовах перебувають заручники під час терактів. Заручники переважно переймаються ідеями терористів. Це помічаємо і зараз, тому, що ті, кому пощастило втекти, або яких звільнили терористи, пишуть листа Путіну також із вимогою зупинити війну в Чечні. Я припускаю, що такими настроями дуже швидко перейматимуться і заручники, які зараз перебувають у театрі."
Як Ви гадаєте, чи можна очікувати найгіршого, що у бойовиків не витримають нерви?
"Бог знає, я погано собі уявляю, на що здатні ці люди. Я розумію лише, що погрози їхні підірвати себе, чи увесь клуб у випадку штурму – не порожні слова, тому, що все ж таки ці чеченці воюють вже 3 роки."
