Белград, 28 жовтня 2002 – Белградська преса повідомляє, що йшлося не лише про ремонт двигунів для літаків, як заявив президент Югославії Воїслав Коштуніца, а про низку проектів.
Протягом вихідних та сьогодні в столичній пресі надруковано кілька матеріалів про співробітництво державної компанії “Юґоімпорт” та її парнерів із лівійськими й іракськими компаніями.
Газета “Данас” повідомляє, що чотири місяці тому безвісти щезли Ванько Дюкич, керівник контррозвідки збройних сил боснійських сербів, та двоє його співробітників. Звичайно, щезла й низка секретних документів. Згодом виявилося, що вони перебувають у Сполучених Штатах та що не мають наміру повертатися. Газета таким чином з’ясувала звідки взялися документи, які передає західна преса. Частину цих документів американські посольства минулого тижня передали урядовцям у Белграді й Сараєві, вимагаючи пояснення. Президент Югославії Воїслав Коштуніца тоді ствердив, що нібито йшлося лише про участь югославських техніків у ремонті застарілих двигунів для літаків. Глава держави не пояснив нащо іракській армії застарілі літаки. Наразі важко сказати, чи Коштуніца не знав в чому справа чи прагнув применшити значність скандалу.
Газети “Данас” і “Бліц” та радіо Б 92 тим часом, посилаючись на документи й заяви експертів, повідомили, що до співробітництва з Іраком були причетні принаймні чотири сербські приватні компанії, очолювані нинішніми або відставними військовослужбовцями. Мас-медіа уточнюють, що югославські партнери через Лівію й Сірію постачали до Іраку компоненти для ракетного палива, запчастини для двигунів й протиповітряної оборони та, що ймовірно брали участь в експериментах метою яких є переробити літаки типу “міг” на ракети. В одній казармі неподалік Белграда, яку дано в оренду приватній компанії, нібито навчаються лівійські військові експерти, повідомляють сербські джерела.
Одним з посередників у військовому бізнесі з Багдадом ймовірно був лідер ультранаціональістів Воїслав Шешель, колишній заступник прем’єр-міністра Югославії, який протягом півтора року двічі перебував у Багдаді, де зустрічався з президентом Садамом та заступником голови уряду Рамаданом. Певну роль у всьому грає й колишній міністр торгівлі Боріша Вукович, який постійно перебуває в Іраку.
Урядовці у Белграді, м’яко кажучи, сконфужені. Міністр оборони стверджує, що жодних угод про співробітництво з Іраком не підписували. Міністр внутрішніх справ відмовляється коментувати аферу поки триває розслідування. А міністр закордонних справ Ґоран Свіланович каже, що Белград часто обмінюється різноманітними документами з американським посольством. Ситуація неприємна для урядовців незважаючи на те, чи вони дещо знали про заборонену торгівлю й перед тим як торгівців впіймано на гарячому.
Протягом вихідних та сьогодні в столичній пресі надруковано кілька матеріалів про співробітництво державної компанії “Юґоімпорт” та її парнерів із лівійськими й іракськими компаніями.
Газета “Данас” повідомляє, що чотири місяці тому безвісти щезли Ванько Дюкич, керівник контррозвідки збройних сил боснійських сербів, та двоє його співробітників. Звичайно, щезла й низка секретних документів. Згодом виявилося, що вони перебувають у Сполучених Штатах та що не мають наміру повертатися. Газета таким чином з’ясувала звідки взялися документи, які передає західна преса. Частину цих документів американські посольства минулого тижня передали урядовцям у Белграді й Сараєві, вимагаючи пояснення. Президент Югославії Воїслав Коштуніца тоді ствердив, що нібито йшлося лише про участь югославських техніків у ремонті застарілих двигунів для літаків. Глава держави не пояснив нащо іракській армії застарілі літаки. Наразі важко сказати, чи Коштуніца не знав в чому справа чи прагнув применшити значність скандалу.
Газети “Данас” і “Бліц” та радіо Б 92 тим часом, посилаючись на документи й заяви експертів, повідомили, що до співробітництва з Іраком були причетні принаймні чотири сербські приватні компанії, очолювані нинішніми або відставними військовослужбовцями. Мас-медіа уточнюють, що югославські партнери через Лівію й Сірію постачали до Іраку компоненти для ракетного палива, запчастини для двигунів й протиповітряної оборони та, що ймовірно брали участь в експериментах метою яких є переробити літаки типу “міг” на ракети. В одній казармі неподалік Белграда, яку дано в оренду приватній компанії, нібито навчаються лівійські військові експерти, повідомляють сербські джерела.
Одним з посередників у військовому бізнесі з Багдадом ймовірно був лідер ультранаціональістів Воїслав Шешель, колишній заступник прем’єр-міністра Югославії, який протягом півтора року двічі перебував у Багдаді, де зустрічався з президентом Садамом та заступником голови уряду Рамаданом. Певну роль у всьому грає й колишній міністр торгівлі Боріша Вукович, який постійно перебуває в Іраку.
Урядовці у Белграді, м’яко кажучи, сконфужені. Міністр оборони стверджує, що жодних угод про співробітництво з Іраком не підписували. Міністр внутрішніх справ відмовляється коментувати аферу поки триває розслідування. А міністр закордонних справ Ґоран Свіланович каже, що Белград часто обмінюється різноманітними документами з американським посольством. Ситуація неприємна для урядовців незважаючи на те, чи вони дещо знали про заборонену торгівлю й перед тим як торгівців впіймано на гарячому.
