Прага, 31 жовтня 2002 - Сигнал, який подають Україні – унікальний у світовій політиці, каже Радіо Свобода німецький політолог Александр Рар, який у Берліні керує відділом Росія-СНД Товариства зовнішньої політики Німеччини. За його словами, Україну запрошують до співпраці зі Заходом, але під керівництвом іншого президента. Чи це не перебільшення впливу Заходу і, зокрема, Вашингтона на українську політику і які шанси того, що Кучма піде у дострокову відставку? На ці запитання Александр Рар відповів так:
"Я думаю, якщо є одна зовнішня сила, яка може змінити курс політики України, можливо не зразу, якось натиснути, то це лише Америка. В американців там навіть більше ресурсів ніж в Росії, тим більше, що Росія зараз тиснути якимось чином на Україну не збирається. У них свої інтереси: економічні і стратегічні. Але, відповідаючи на Ваше друге запитання, все залежить від того як Кучма хоче увійти в історію. Гадаю, що йому пора про це подумати. Якщо він захоче залишитися в пам’яті людей не лише як людина, котра була пов’язана з касетним скандалом, але й з побудовою демократичних інститутів влади, Конституції 96-го року зокрема, то він зробить усе, щоб вийти з політичної гри чистим. І тоді я можу собі уявити, що він, не зараз, але за певний час піде у відставку і буде намагатися підштовхнути процес передачі своїх повноважень прем’єру чи парламенту. Питання тут в іншому. Чи зацікавлені кола, пов’язані з Кучмою, ті, які його сьогодні підтримують і від яких він також великою мірою залежний, у такій зміні керівництва за два роки до президентських виборів. Я думаю, що навряд чи, бо поки що неясно, чи може в середовищі тих людей, з якими сьогодні пов’язаний Кучма, з’явитися людина, яка справді зможе перемогти на виборах Ющенка чи ту ж таки Тимошенко. Таким кандидатом поки що вважають Медведчука, але це все. Поки не подолають цю кризу всередині команди Кучми, поки там є розбіжності, думаю, так швидко Кучма не піде, хоча підштовхувати його на це дехто справді буде."
"Я думаю, якщо є одна зовнішня сила, яка може змінити курс політики України, можливо не зразу, якось натиснути, то це лише Америка. В американців там навіть більше ресурсів ніж в Росії, тим більше, що Росія зараз тиснути якимось чином на Україну не збирається. У них свої інтереси: економічні і стратегічні. Але, відповідаючи на Ваше друге запитання, все залежить від того як Кучма хоче увійти в історію. Гадаю, що йому пора про це подумати. Якщо він захоче залишитися в пам’яті людей не лише як людина, котра була пов’язана з касетним скандалом, але й з побудовою демократичних інститутів влади, Конституції 96-го року зокрема, то він зробить усе, щоб вийти з політичної гри чистим. І тоді я можу собі уявити, що він, не зараз, але за певний час піде у відставку і буде намагатися підштовхнути процес передачі своїх повноважень прем’єру чи парламенту. Питання тут в іншому. Чи зацікавлені кола, пов’язані з Кучмою, ті, які його сьогодні підтримують і від яких він також великою мірою залежний, у такій зміні керівництва за два роки до президентських виборів. Я думаю, що навряд чи, бо поки що неясно, чи може в середовищі тих людей, з якими сьогодні пов’язаний Кучма, з’явитися людина, яка справді зможе перемогти на виборах Ющенка чи ту ж таки Тимошенко. Таким кандидатом поки що вважають Медведчука, але це все. Поки не подолають цю кризу всередині команди Кучми, поки там є розбіжності, думаю, так швидко Кучма не піде, хоча підштовхувати його на це дехто справді буде."
