Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 16:57

Московська трагедія і чеченська політика Москви


Московська трагедія і чеченська політика Москви

Прага, 4 листопада 2002 – Західні оглядачі і далі відгукуються на недавню трагедію із заложниками в московському театральному центрі і жорсткішу політику Москви щодо Чечні після цієї трагедії. Преса коментує також недавні російські законодавчі акти, згідно з якими, у рамках боротьби з тероризмом, російським засобам інформації заборонено повідомляти про воєнні дії в Чечні, як про військову таємницю.

Оглядачі коментують зокрема погрози російського керівництва розпочати в Чечні нову, жорсткішу воєнну операцію з метою боротьби з терористами, що насправді може означати нові розправи над мирним населенням і нові ламання прав людини. Газета «Уолл стріт джорнел» у редакційній статті пише з цього приводу: звичайно, росіяни бажають бути впевнені, що уряд зможе захистити їх від тероризму. Але останнім часом багато оглядачів стверджують, веде далі газета, що Кремль, залякування людей тероризмом використовує для придушення не надто розвинених демократичних свобод і для ескалації війни в Чечні. Небажання вести переговори з чеченськими лідерами і дальші погрози Путіна свідчать про те, підкреслює газета, що Кремль має намір розв’язати чеченську кризу за допомогою воєнних засобів. Газета вважає при цьому, що Москва має право боротися проти тероризму, однак, не проти законних прав чеченців. Відновлення тиску на засоби інформації і брак відкритості в російському керівництві «Уолл стріт джорнел» порівнює з радянськими часами, коли подібні проблеми режим вирішував за допомогою репресій.

Тим часом німецька газета «Зюддойче цайтунґ», теж у редакційній статті зупиняється на останніх російських законодавчих актах, ухвалених 1 листопада і спрямованих на обмеження діяльності незалежних засобів інформації. Ці заходи проти преси ухвалено під видом боротьби з тероризмом, тобто з метою запобігти розголошенню державних таємниць, що торкаються боротьби з тероризмом, у тому числі воєнних дій у Чечні. Цей крок газета вважає типовим для так званого реформіста Путіна. Навіть у часи кризи, підкреслює на закінчення німецька газета, кожне демократичне суспільство повинно мати незалежні механізми контролю уряду, до яких серед іншого належить і вільна преса.

Тему свободи преси в Росії і війну в Чечні порушує низка інших західних газет. Нині, коли стало відомо про тип застосованого російськими військовими нервово паралітичного газу в театральному центрі і призначення цього газу, тобто для боротьби з терористами, оглядачі особливо гостро критикують керівництво Путіна, яке дозволило використати цей газ по суті проти заручників у театральному центрі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG