Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 04:23

Прямий Ефір: Чому українські чиновники так не люблять журналістів


Прямий Ефір: Чому українські чиновники так не люблять журналістів

Київ-Прага, 1 листопада, 2002

Ольга Буряк

В ефірі “Вечірня Свобода”.

Ведучі: У Києві – Віктор Міняйло, у Празі – Ольга Буряк.

У Києві наші кості – відомий громадський діяч, народний депутат Іван Драч і член національної ради з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко.

Чому українські чиновники так не люблять журналістів? Виявляється, деякі журналісти в Україні є заручниками і провідниками зовнішнього тиску на Україну. Виявляється, саме вони винні у тому, що президента Кучму звинувачують у бажанні продати радарні установки Іраку, саме журналісти шкодять вітчизняним економічним інтересам і хочуть, аби Україну посунули з міжнародних ринків. Усі ці звинувачення на адресу журналістів висунув учора Державний комітет з інформаційної політики, який очолює Іван Чиж. Виходить, аби журналісти мовчали, президента Кучму запросили б може і на саміт НАТО.

Але як самі журналісти реагують на таку критику – справедлива вона чи ні?

Матеріал Юлії Жмакіної.

Юлія Жмакіна (запис)

“Журналістику використовують проти інтересів України!” – такий висновок оприлюднив голова Державного комітету з інформаційної політики, телебачення та радіомовлення Іван Чиж. За цим стоять, на його думку, певні групи впливу, що перетягують журналістів в угоду тій чи іншій політичній або бізнес силі. Наразі, що це за “певні” групи і куди ж вони тягнуть працівників мас-медіа – Іван Чиж не уточнив.

Зрозуміло одне – мусування теми можливого нелегального продажу Україною зброї до Іраку – без наслідків ЗМІ не минеться.

Останні заяви голови Держкомінформу про використання журналістики, очевидно, є реакцією на обговорення теми нелегального продажу Іраку систем “Кольчуга” повз санкції ООН. Дмитро Кисельов, керівник служби новин телеканалу ICTV, опосередковано погоджується з Іваном Чижом. Предмету для розмови нема, а преса щось обговорює.

Дмитро Кисельов: “Ні, ну справа у тому, що поки що нема предмету насправді... і просто є журналісті, котрі порушують принцип свободи – давати тільки перевірену інформацію. Розумієте. Ну, ми це бачимо кожного дня. І вони вважають, що борються за свободу слова ось таким чином... Насправді, поки що щодо “Кольчуг” нема жодного факту. Так, якщо замислитися. Технічно – жодного. Просто багато туману. Звичайно, можна цитувати один одного і посилатися на щось неперевірене і сумнівне... Я б тут не звинувачував нікого – бо бажаючі бути використаними, будуть використані завжди. В тих чи інших ситуаціях. От і все. Будь то “Кольчуги” або щось інше.”

Наразі, сам Дмитро Кисельов вважає, що його, як журналіста, ніхто не використовує.

Директор радіостанції “Континент”, яка ретранслює програми ВВС, “Німецької хвилі” та “Голосу Америки”, Сергій Шолох заявляє, що використання українських ЗМІ владою довести простіше, аніж використання, про яке твердить голова Держкомінформу Іван Чиж.

Сергій Шолох: “Мене зовсім не дивує реакція Чижа, нехай він спочатку доведе, що ЗМІ подавали це, як факт ведення торгівлі, ми тільки інформуємо, що є такі заяви тої чи іншої держави. Ми виконуємо свої функції, інформуючи... Ніхто нас не використовує. А факт використання українських ЗМІ деякими впливовішими групами можна довести набагато легше”.

Заступник головного редактора тижневика “Дзеркало тижня” Юлія Мостова критикує заяви голови Держкомінформу. І ба більше – вона вважає, що ЗМІ доводиться брати на себе захист національних інтересів України. Юлія Мостова:

Юлія Мостова: “Щодо координації зусиль західних ЗМІ і українських ЗМІ - певних, як це акцентується, щодо висвітлення ситуації з “Кольчугами”. Безперечно, ніякої координації немає. Є тільки певні стандарти, за якими працює західна преса. І ці стандарти, на жаль, відомством пана Чижа в Україні не відстоюються. Українські ЗМІ відображають цей конфлікт по-різному, це правда. Щодо “Дзеркала тижня”, ми давали, справді, кілька точок зору. Але вважаємо, якщо держава як інститут, як інструмент, по-перше, фахово не взмозі розібратися в тому, що відбулося, по-друге, фахово сконцентрувати свою увагу на захисті національних інтересів України, - то це має робити хоча б хтось. Хоч журналісти.”

Навздогін заявам голови Держкомінформу про використання журналістів (особливо закордонних мас-медіа) і скоординованість їхніх дій у висвітленні питання продажу зброї, з’явилася інформація про те, що Нацрада з питань телебачення та радіомовлення має намір провести ліцензування ретрансляцій телевізійних і радіопрограм, зроблених закордонними теле- і радіокомпаніями.

Віктор Міняйло

У цій ситуації логічно було б запросити самого голову Державного комітету Івана Чижа, аби він прояснив ситуацію. Упродовж дня ми намагалися з ним зв’язатися, але його секретарка казала, що - то він немає часу, то він взагалі за межами Києва.

Коли ми прийшли з колегою до самого приміщення Держкомітету і на порозі зустріли Івана Сергійовича, ми попросили уточнити свої висловлювання, назвати конкретні прізвища журналістів. На це пан Чиж сказав, що це його справа і коли він захоче, тоді і прояснює ситуацію. Ми зауважили, що він державний службовець, і все-таки в цілому існує за рахунок податків (і наших в тому числі)... Іван Чиж просто повчав нас, як нам треба поводитися, сів в іномарку і поїхав по справах.

Тому ми будемо цю ситуацію обговорювати без Івана Чижа.

Іван Драч

Пан Іван Чиж – представник виконавчої влади, якби законодавчу владу запитали, голову комісії з питань свободи слова Миколу Томенка. У Вас він буває часто, а спробуйте, щоб він пішов на державні телевізійні канали, державне радіо. Там його практично немає, коли йдеться по свободу слова.

Віктор Міняйло

А все-таки, чи використовуються журналісти проти інтересів України?

Іван Драч

Використати можна кого завгодно і в будь-якій ситуації. Але ідеться про реальну ситуацію, яку може тлумачити, показувати журналіст. У такому сенсі, не можна мати претензій до журналіста.

Ольга Буряк

Пане Шевченко, а як Ви можете прокоментувати нинішню ситуацію? Чи Вам ближче твердження, що Захід чи Росія може використати українського журналіста, щоб паплюжити імідж України, чи все-таки, Ви би схилилися до того, що стандарти західної преси поки що неприйнятні для українських чиновників? І звідси й причини такої заяви.

Віталій Шевченко

Це очевидні речі. Просто безглуздо звинувачувати у західному впливі нашу журналістику.

Коли ключовим питанням української політики протягом останніх років стало конкретне питання “як Ви ставитеся до президента”, багато наших вершників, які керують інформаційною сферою придумали таку формулу:” воюєш з президентом - “воюєш проти України. І сьогодні якраз з’явився різновид цієї формули: “а чи не воює українська журналістика проти української держави?” Це просто дурниці.

Ми переживаємо бурхливий рік: що відбувалося на виборах, які були скандали, який чинився тиск на ЗМІ, існують незавершені справи, пов’язані з іменами Гонгадзе, Александровим, “темники”, політична цензура! Так хоч би цей комітет висловив своє ставлення до цих процесів, помітили б, що вони існують! Якщо наше суспільство можна уявити як накрите ковдрою, яка створює задуху, - то Держкомінформ якраз і виконує роль одного з кутів, який “розтягують”, аби української журналістики не було і видно.

Ольга Буряк

Ви згадали про “темники”. Один з швейцарських часописів учора пояснював своїм читачам, що таке “темники” і хто їх готує. Газета пише, що інформаційна українська політика розмістилася в президентському палаці, а очолює її глава адміністрації Віктор Медведчук.

Шановні гості, а Вам відомо, що означає слово “темники”?

Іван Драч

Це “темна кімната”... чи що? Хотів би сказати, що до заяви Чижа треба ставитися спокійніше. Є основна причина цього всього – незапрошення президента України на празькій саміт.

Це основна причина. І кожна державна структура у якійсь спосіб мусить реагувати. МЗС - вустами міністра закордонних справ Анатолія Зленка. Чиж бачить, що це заява у відповідь, що конкретики у цьому немає, але це робить.

Ольга Буряк

А щодо “темників”, хочу уточнити, щоб наші слухачі розуміли, - це від слово “тема”. Йдеться про нав’язування журналістам окремих тем.

Віктор Міняйло

Буквально сьогодні з’явилося повідомлення про імовірне (чи вже запроваджене) ліцензування ретрансляції програм іноземних телерадіокомпаній. Чи це викликане, і чи входять в цей перелік російські телерадіокомпанії?

Віталій Шевченко

Справді, було таке рішення на останньому засіданні Нацради, яке, до речі, було дуже бурхливим. Це рішення не прийняло ще законної сили, ще необхідні підписи відповідних чиновників, тому коментувати його ще зарано. А мета переслідувалася проста: ініціатори цього документу керувалися благородною метою. Я знаю, що до багатьох мовників, які ретранслювали передачі іноземних телерадіокомпаній, висувалися претензії. Була мета у такий спосіб унеможливити ці претензії і зробити мовлення абсолютно легальним.

Віктор Міняйло

А куди спрямовано це положення – на захист України від західного інформаційного тиску чи від тиску з Росії? Ми знаємо, що наш ефір заповнений російськими, не надто якісними програмами.

Віталій Шевченко

Це велика біда. Тут дуже тонка грань, тільки починаємо говорити про Захід, тут же думаємо, а як віддзеркалиться ситуація на російських мовниках, які заполонили ефір. Ситуація тонка, і справді не хотів би коментувати, доки документ не набуде чинності.

Іван Драч

Повертаючись до попередньої теми, жодна заява не була видана жодною державною структурою, коли був справді тиск: або з боку посла Чорномирдіна, або з боку інших газет, структур і так далі.

Ольга Буряк

А чому українська влада пробачає злісні статті, що друкуються у російській пресі про президента України? Буквально вчора проглядала російську пресу, де йдеться, що Україна постійно веде подвійну гру, і там лунала гостра критика на адресу президента України. Чому критика вибачається російській пресі, а коли вона звучить з боку західної – адміністрація президента підіймає ґвалт?

Іван Драч

Це треба безпосередньо питати або Леоніда Даниловича, або главу адміністрації. Але я теж помітив цей факт. Це правда.

Ольга Буряк

Пане Шевченко, Ви відчуваєте, що інформаційна політика якось змінилася з приходом Медведчука до адміністрації президента?

Віталій Шевченко

Вона змінилася кричуще на гірше. Це відчувають усі. Навіть процеси, які почалися серед журналістів, є цьому підтвердженням.

Коли зайшла мова про створення страйкому, я відчув себе десь 13 років тому, коли журналістика підіймалася, мала відродження, і журналісти були героями дня. Я думав, цей процес буде розвиватися. Але сама держава включила гігантський механізм, аби це оживлення припинилося. Робиться це абсолютно цинічно. Щодо “темників”, журналісти знають, хто спускає ці “темники”, вони може не хочуть називати, ризикуючи роботою. Усі знають, де є дах, для тих, хто їх пише.

І дах знаходиться справді в адміністрації президента, в людей, які створили відповідні служби і, керуючись нинішніми цинічними технологіями, намагаюся керувати інформаційною сферою.

Віктор Міняйло

У заяві Держкомінформу сказано, що іноземні ЗМІ координують свою діяльність з українським, але в Україні такі реалії, що більш-менш незалежними себе можуть почувати ті ЗМІ, в яких є певних відсоток іноземного капіталу. Якщо ЗМІ виключне українські, - на них багато чинників впливу. Як можна цю ситуацію змінити?

Віталій Шевченко

Багато журналістів у відчаї заявляють – нехай би вся сфера інформаційної політики була роздержавлена і скуплена Заходом. Це можна пояснити тільки одним: до якого стану довели журналістів, що вони не бачать просвітку в нинішній час.

Ось ми зараз говоримо на Радіо "Свобода". Давайте говорити відверто. Це створюється ексклюзивний продукт для українського слухача, ці ж передачі готуються не для поляків, не для вірменів, а для українців. То яку ми шукаємо межу між журналістом, який працює там-то і за ним криються чиїсь гроші та журналістом, який працює на Радіо "Свобода", і кого пан Чиж може не прийняти.

Це, до речі, один з елементів цієї політики влади по відношенню до українців-журналістів, що відчувається молодими журналістами, які прийшли працювати з поривом застосувати всі стандарти світової журналістики і “обламалися” упродовж одного-двох тижнів.

Ольга Буряк

Чи гості погоджуються, що фундамент справжньої свободи слова криється в економічній складовій?

Іван Драч

Безперечно, це свята правда. Якби у нас була законодавча, виконавча, судова влада, як на Заході. Але ми бачимо, який рівень цієї законодавчої влади, і який рівень судової. Усе практично належить виконавчій владі, одній владі - від низин до верхів. А преса як черевата влада - яким же чином вона буде нормально себе почувати в цій державі, коли існує така безпропорція ?

Віталій Шевченко

Інформація є дійсно товар, як усе в цьому світі, а в українських реаліях на цей товар намагається встановлювати ціну влада і також визначати, під якими прилавками, в чиї руки і в яких дозах її видавати.

Віктор Міняйло

Але серед телеканалів досить багато приватних...

Віталій Шевченко

Але вони грають за тими правилами, які запроваджені владою, разом з “темниками”. Хоча вони існують на приватні гроші, але ці гроші у них легко забрати.

Ольга Буряк

На цьому наша програма завершена. На все добре.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG