Прага, 4 листопада – Українські шахти такі ж небезпечні й збиткові, як колись були британські, бельгійські й французькі копальні, що їх закрили дуже давно. Американський щоденник "Вошінгтон Пост" пише у понеділок, що вугільна галузь України висмоктує бюджетні кошти і забирає людські життя, а шахти перебувають під контролем політично заангажованих бізнесменів, що допомогли Кучмі залишитися при владі.
Помічники президента Кучми кажуть, що уряд повинен чим довше підтримувати вугільну галузь, бо там працює майже пів мільйона осіб. Але деякі економісти – мовиться у статті щоденника "Вошінгтон Пост" – вбачають у цьому приховані мотиви: хоча держава продовжує залишатися власником майже усіх вугільних копалень, управління ними передано крупним бізнесменам, які політично підтримують нинішнього президента.
Експерти вугільної галузі розповіли кореспонденту газети схему привласнення українських шахт: задовго до парламентських виборів держава дозволила інвесторам купити нове обладнання для копалень, що перебували на межі закриття, а коли шахти не мали можливостей відшкодувати інвесторами гроші, суди визнавали шахти банкрутами. Тоді бізнесмени, як кредитори, фактично ставали їхніми власниками, що тим самим без перебою забезпечувало їхні металургійні комбінати вугіллям, та ще й субсидованим державою. "Вошінгтон Пост" констатує: як власник шахт, принаймні на папері, держава продовжує вкладати гроші в операції, над якими не має контролю, а в результаті - за цей розплачується платники податків. Взагалі, в українського уряду відчутно послабилося бажання реформувати вугільну галузь, вважають спостерігачі.
Отже, вугільні копальні не лише виснажують український бюджет, вони є смертоносними пастками: за останні 11 років там загинуло понад 3 з половиною тисячі людей; лише Китай має вищі показники людських смертей на 1 тону вугілля. За даними Світового Банку, якщо в Україні смертність поміж гірників зростає, у Китаї вона падає.
Американський щоденник далі пише: "багато економістів в Україні вважають, що ситуація з українським вугіллям демонструє загрозливі тенденції для 49-ти мільйонного населення країни. Після економічного прориву у 2000 році і на початку 2001, виглядає, що український уряд почав тиснути на гальма: зупинено перегляд податкового й цивільного кодексів, прозорість підміняється таємністю." "Вошінгтон Пост" цитує експерта Міжнародного центру перспективних досліджень у Києві Тетяну Ситник за даними якої, за останні 3 місяці уряд таємно затвердив 22 законодавчі акти.
Місцеві політологи, продовжує газета, вважають, що президента Кучму зараз головно турбує, як утриматися при владі; він намагається відбитися від звинувачень у викраденні журналіста, схваленні нелегального продажу зброї Іраку і утримуванні спеціальних агентів для залякування своїх політичних опонентів.
Помічники президента Кучми кажуть, що уряд повинен чим довше підтримувати вугільну галузь, бо там працює майже пів мільйона осіб. Але деякі економісти – мовиться у статті щоденника "Вошінгтон Пост" – вбачають у цьому приховані мотиви: хоча держава продовжує залишатися власником майже усіх вугільних копалень, управління ними передано крупним бізнесменам, які політично підтримують нинішнього президента.
Експерти вугільної галузі розповіли кореспонденту газети схему привласнення українських шахт: задовго до парламентських виборів держава дозволила інвесторам купити нове обладнання для копалень, що перебували на межі закриття, а коли шахти не мали можливостей відшкодувати інвесторами гроші, суди визнавали шахти банкрутами. Тоді бізнесмени, як кредитори, фактично ставали їхніми власниками, що тим самим без перебою забезпечувало їхні металургійні комбінати вугіллям, та ще й субсидованим державою. "Вошінгтон Пост" констатує: як власник шахт, принаймні на папері, держава продовжує вкладати гроші в операції, над якими не має контролю, а в результаті - за цей розплачується платники податків. Взагалі, в українського уряду відчутно послабилося бажання реформувати вугільну галузь, вважають спостерігачі.
Отже, вугільні копальні не лише виснажують український бюджет, вони є смертоносними пастками: за останні 11 років там загинуло понад 3 з половиною тисячі людей; лише Китай має вищі показники людських смертей на 1 тону вугілля. За даними Світового Банку, якщо в Україні смертність поміж гірників зростає, у Китаї вона падає.
Американський щоденник далі пише: "багато економістів в Україні вважають, що ситуація з українським вугіллям демонструє загрозливі тенденції для 49-ти мільйонного населення країни. Після економічного прориву у 2000 році і на початку 2001, виглядає, що український уряд почав тиснути на гальма: зупинено перегляд податкового й цивільного кодексів, прозорість підміняється таємністю." "Вошінгтон Пост" цитує експерта Міжнародного центру перспективних досліджень у Києві Тетяну Ситник за даними якої, за останні 3 місяці уряд таємно затвердив 22 законодавчі акти.
Місцеві політологи, продовжує газета, вважають, що президента Кучму зараз головно турбує, як утриматися при владі; він намагається відбитися від звинувачень у викраденні журналіста, схваленні нелегального продажу зброї Іраку і утримуванні спеціальних агентів для залякування своїх політичних опонентів.
