Прага, 5 листопада 2002 – Після захоплення заручників у Москві офіційна Москва вирішила посилити свою військову присутність у Чечні. На думку критиків, Кремль не хоче скористатися з минулого досвіду і не усвідомлює, що військового рішення для цього конфлікту не існує. Численні західні експерти пропонували Москві запросити міжнародних миротворців для досягнення миру на Кавказі, але Росія досі відмовлялася від цих пропозицій. Проте позитивні приклади участі міжнародного співтовариства є.
У випадку збройних конфліктів, роль міжнародного співтовариства часто зводиться до політичного тиску, заяв, ухвалення резолюцій та надання гуманітарної допомоги. Але під час нещодавньої війни на Балканах, міжнародній спільноті довелося взяти найактивнішу участь у відновленні миру. І хоча остаточну оцінку цьому дадуть лише історики, на думку Педді Ешдауна, представника міжнародної спільноти у Боснії-Герцеґовині, вони говоритимуть про миротворчу місію на Балканах як про перший важливий крок.
«Боснія – буде новою моделлю міжнародного втручання. Такого, що не має на меті вузькі національні інтереси, а намагається запобігти конфлікту, посприяти дотриманню прав людини та відновити суспільство, зруйноване війною», - пише на сторінках газети International Herald Tribune Педді Ешдаун. Представник міжнародної спільноти у Боснії-Герцеґовині говорить, що тепер Організація Об’єднаних Націй готова застосувати досвід у Боснії до припинення конфліктів і відбудови інших зруйнованих країн та суспільств в Косові, Південному Тиморі та, можливо, в Іраку.
Ми робили помилки, говорить Педді Ешдаун, але може саме ці помилки і допоможуть нам у майбутньому виробити ефективнішу стратегію трансформації від війни до миру, від авторитарного суспільства до демократичного. Однією такою помилкою представник міжнародної спільноти у Боснії-Герцеґовині вважає занадто часте проведення виборів. Ми вимірювали ступінь демократії кількістю виборів, що ми зуміли організувати, говорить Педді Ешдаун, але часті вибори виснажували суспільство і відволікали увагу від інших нагальних проблем, як наприклад боротьба з організованою злочинністю та корупцією, що відлякували інвесторів та уповільнювали економічний розвиток країни.
Але було і багато позитивного досвіду. ООН допомогла Боснії створити професійну поліцію. Вона перестала бути знаряддям терору і тепер виконує функції, покладені на неї у демократичному суспільстві – запобігання злочинам. До кінця року ООН перекладе відповідальність за подальший розвиток Боснії на місцевих політиків та Європейський Союз. ЄС має близько 9 тисяч військових в країні, об’єднана Європа також надає свій ринок для боснійських товарів та мільйони євро у вигляді інвестицій та допомоги, зауважує Педді Ешдаун.
На закінчення, зазначимо, що навряд чи інші пост-конфліктні суспільства матимуть такі ж умови, що їх мала Боснія, але у Боснії міжнародна спільнота все ж довела свою ефективність у миртворчій та відбудовчій функції.
У випадку збройних конфліктів, роль міжнародного співтовариства часто зводиться до політичного тиску, заяв, ухвалення резолюцій та надання гуманітарної допомоги. Але під час нещодавньої війни на Балканах, міжнародній спільноті довелося взяти найактивнішу участь у відновленні миру. І хоча остаточну оцінку цьому дадуть лише історики, на думку Педді Ешдауна, представника міжнародної спільноти у Боснії-Герцеґовині, вони говоритимуть про миротворчу місію на Балканах як про перший важливий крок.
«Боснія – буде новою моделлю міжнародного втручання. Такого, що не має на меті вузькі національні інтереси, а намагається запобігти конфлікту, посприяти дотриманню прав людини та відновити суспільство, зруйноване війною», - пише на сторінках газети International Herald Tribune Педді Ешдаун. Представник міжнародної спільноти у Боснії-Герцеґовині говорить, що тепер Організація Об’єднаних Націй готова застосувати досвід у Боснії до припинення конфліктів і відбудови інших зруйнованих країн та суспільств в Косові, Південному Тиморі та, можливо, в Іраку.
Ми робили помилки, говорить Педді Ешдаун, але може саме ці помилки і допоможуть нам у майбутньому виробити ефективнішу стратегію трансформації від війни до миру, від авторитарного суспільства до демократичного. Однією такою помилкою представник міжнародної спільноти у Боснії-Герцеґовині вважає занадто часте проведення виборів. Ми вимірювали ступінь демократії кількістю виборів, що ми зуміли організувати, говорить Педді Ешдаун, але часті вибори виснажували суспільство і відволікали увагу від інших нагальних проблем, як наприклад боротьба з організованою злочинністю та корупцією, що відлякували інвесторів та уповільнювали економічний розвиток країни.
Але було і багато позитивного досвіду. ООН допомогла Боснії створити професійну поліцію. Вона перестала бути знаряддям терору і тепер виконує функції, покладені на неї у демократичному суспільстві – запобігання злочинам. До кінця року ООН перекладе відповідальність за подальший розвиток Боснії на місцевих політиків та Європейський Союз. ЄС має близько 9 тисяч військових в країні, об’єднана Європа також надає свій ринок для боснійських товарів та мільйони євро у вигляді інвестицій та допомоги, зауважує Педді Ешдаун.
На закінчення, зазначимо, що навряд чи інші пост-конфліктні суспільства матимуть такі ж умови, що їх мала Боснія, але у Боснії міжнародна спільнота все ж довела свою ефективність у миртворчій та відбудовчій функції.
