Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 09:47

Після кризи з заручниками Москва стала аґресивнішою


Після кризи з заручниками Москва стала аґресивнішою

Прага, 5 листопада 2002 – Росія називає нещодавні події у московському театрі своїм «11 вересня» і обіцяє боротися з терористами, де б вони не були. Російський уряд вимагає від Данії видачі представника чеченського сепаратистського уряду Ахмеда Закаєва і обіцяє тиснути на уряди Туреччини, Грузії та Катару з вимогою видачі їм чеченських повстанців. Оглядачі говорять, що російська зовнішня політика після кризи з заручниками стає агресивнішою і користується прикладом Сполучених Штатів.

Зі самого початку кризи з заручниками президент Росії Володимир Путін дав зрозуміти, що єдина вимога захоплювачів про припинення війни у Чечні та виведення російського війська є неприйнятною для Кремля. «Росія відповість заходами, адекватними загрозі Російській Федерації. По всіх місцях, де є самі терористи, організатори цих злочинів, їхні ідейні та фінансові натхненники», - сказав Володимир Путін. Але критики нагадують, що криза з заручниками є породженням війни у Чечні. Говорить Руслан Хазбулатов, колишній спікер Російської Думи: «Нам потрібно всім зрозуміти, що цей терористичний акт, що ця акція є прямим наслідком війни, яка триває четвертий рік на території Чечні».

Але російське керівництво вирішило відповісти на події в Москві не пошуком миру, а посиленням військових дій. Кількість військових у Чечні уряд тримає у таємниці, але оглядачі оцінюють їх у 70-100 тисяч, включно із силами безпеки та внутрішніми військами. Протистояти федеральним військам, за оцінками тих же експертів, буде 2 тисячі чеченських повстанців. Крім кількісної переваги як заявив міністр оборони Росії Сергій Іванов, російські війська матимуть і розширені повноваження у боротьбі з тероризмом.

Російські правозахисники вважають, що заява міністра оборони означає, що незаконні арешти та інші порушення прав людини російськими солдатами у Чечні триватимуть. Говорить Лев Пономарьов, керівник руху «За права людини»: «Без реальних спроб щодо встановлення миру, нас очікує поширення цього жаху чеченської війни і на Росію. Перша ластівка уже була у Москві і далі буде тільки гірше».

Інший російський правозахисник із групи «Меморіал», яка документує масові поховання, зникнення та переслідування цивільного населення Чечні, говорить, що війна насправді наростала протягом останніх кількох місяців. Якби не стався випадок у Москві, говорить Олег Орлов, сталося б щось інше, що дозволило б не виводити військо. «Ті, що говорять про вивід військ, розуміли, що від цього доведеться колись відмовитись. Вони розуміли, що щось станеться, і ось вони дочекалися, що щось сталося. Цілком очевидно, що вони мали на меті відмовитися від виводу військ».

Тим часом і суспільство не чинить тиск на військових. Соціологічні опитування говорять, що після кризи з заручниками, населення в більшості не підтримує ідею переговорів із обраним чеченським президентом Асланом Масхадовим. Якщо у липні за переговори висловилося понад 60% росіян, то тепер таких виявилося лише 44%.

Та на думку відомого російського правозахисника Сергія Ковальова, можливість для переговорів усе ж є і проводити їх потрібно саме з Асланом Масхадовим, який залишається легітимним чеченським лідером, що б про нього не говорили в Москві.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG