Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 10:16

Спікер Парламенту Сербії Наташа Мічич, на підставі у вівторок ухваленого виборчого закону, призначила президентські вибори на 8 грудня


Спікер Парламенту Сербії Наташа Мічич, на підставі у вівторок ухваленого виборчого закону, призначила президентські вибори на 8 грудня

Белград, 6 листопада 2002 – Ця подія та кандидатура президента Чорногорії Міла Дюкановича на пост прем’єр-міністра – у центрі уваги політичних оглядачів й громадскості у Белграді й Подгориці.

Після кількамісячної блокади відновлено діяльність парламенту Сербії, до якого повернулися депутати від партії президента Югославії Воїслава Коштуніци. Парламент у вівторок ввечері ухвалив новий виборчий закон. Згідно з ним, обрання президента в другому турі не обумовлюється участю більше від половини електорату, а передвиборчу кампанію скорочено на 30 днів. Спікер Парламенту Наташа Мічич призначила вибори на 8 грудня. Нагадаємо, що на виборах, які відбулися 29 вересня й 13 жовтня, президента не обрано саме через те, що в другому турі проголосувало менше від половини виборців. Ще не відомо чи президент Югославії Воїслав Коштуніца має намір знову балотуватися на пост президента Сербії.

Блокада республіканського Парламенту тривала чотири місяці, тобто від часу коли правляча коаліція, очолювана прем’єр-міністром Зораном Джінджичем, позбавила депутатських мандатів усіх 45-ох депутатів від партії Коштуніци. Наразі вони повернулися до Парламенту. Дві сторони досягли домовленості про співробітництво в підготовці Конституційної хартії сербсько-чорногорської держави, нової конституції Сербії та низки реформаторських законів. Спільну заяву про це підписали Коштуніца й Джінджич. Вони заявляють, що таким чином створено умови для подолання політичної кризи. Белградські мас-медіа не поділяють їхнього оптимізму: в перших коментарях відзначається, що йдеться про ще один тимчасовий компроміс, єдиним позитивним наслідком якого буде обрання президента.

Щодо Чорногорії, там усі аналізують політичну бомбу якою стала кандидатура президента Міла Дюкановича на посаду голови уряду. Чому то він хоче стати прем’єром коли має право ще раз балотуватися на президента? Дюканович каже, що його кандидатура – відповідь на довір’я громадян. Його прихильники пояснюють, що президент бажає взяти на себе всю відповідальність за розвиток економіки і “європейські перспективи Чорногорії”. Немає сумніву, що Дюканович міг би і з президентського крісла контролювати усі процеси в республіці, як це робив і досі. Немає сумніву ні в тому, що він здобув би найбільше голосів на президентських виборах, які призначено на 22 грудня. Аналітики згідні в тому, що він обрав важчий шлях. Дехто припускає, що Дюканович це зробив тому, щоби згодом, через три-чотири роки, стати першим президентом незалежної Чорногорії.

Щодо процедури, Дюканович повинен подати у відставку на пост президента. Виконуючим обов’язків керівника республіки стане дотеперішній прем’єр Филип Вуянович, якого 6. листопада обрано спікером Парламенту.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG